Ліворукі українці

1241
8 серпня 2011

В Україні виросло перше покоління ліворуких людей - констатують експерти. Їм зараз близько 30 років і це ті українці, яких не переучували в дитсадочках та в школі до писання правою рукою. Вчителі в свою чергу відзначають, що у школах таких діток більшає з кожним роком.

"Якщо раніше в Україні нараховувалось від 3 до 3,5% шульг, то сьогодні це 10-12% таких людей", - зазначає у розмові з "Українською правдою. Життя" професор кафедри дитячої, соціальної та судової психіатрії Національної академії післядипломної освіти імені П. Шупика Анатолій Чуприков.

Вразливі, зі слабким імунітетом, відповідальні, але часто невпевнені в собі. А ще - серед шульг зустрічаються неймовірно талановиті й творчі особистості. Згадати хоча б відомих акторів Чарлі Чапліна, Мерлін Монро, художників Мікеланджело, Леонардо да Вінчі чи музикантів Бетховена і Паганіні.

Серед українців також немало талантів. Зокрема фронтмен гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук якось зізнався журналістам, що раніше його намагались відучити від ліворукості, але даремно. На сьогодні музикант запросто грає на скрипці, баяні і фортепіано лівою рукою, але однаково добре володіє обома руками.

Не приховує своєї особливості й відома телеведуча Інна Цимбалюк та письменниця Марія Матіос.

Ліворукість проявляється з першого року життя

Першими такі особливості найменших українців помічають вихователі дитсадочків. Адже розгледіти шульгу можна вже з першого року життя, а до трьох з половиною років можна чітко визначити - буде малюк ліворуким, чи володітиме, як і більшість, правою рукою.

Деякі педагоги радять батькам лікувати своїх дітей, мотивуючи це тим, що, мовляв, їм буде важко навчатися в звичайній школі. Втім, сьогодні така практика відходить у минуле.

"У нашому садочку семеро таких діток і ніхто не комплексує з приводу ліворукості. Вони такі ж як і всі, а наші педагоги не переучують малят, - заявила нам завідувач столичним дитячим садочком "Зелений вогник" Наталія Марчук. - Звісно, граються інакше, їдять інакше, але ми їх садимо так, щоб не заважали іншим діткам лівою рукою".

Тепер діток ніхто не намагається перевчити. усі фото zoomi.com.ua 
Як запевнила Наталія Марчук, батьки вже не просять переучувати дітей, щоб ті користувались правою рукою. "Це відбувалось 20 років тому, зараз це такі самі діти, як і всі інші", - зазначила завідувач.

Втім, коли ліворука дитина покидає стіни дитсадочку й сідає за шкільну парту, починаються перші труднощі. Вся система освіти у нашій країні розрахована на праворуких. Зокрема жорсткі вимоги передбачає навчання пропису - зошит потрібно класти горизонтально з невеликим нахилом, тримати ручку слід певним чином...

Тим не менше, сучасні вчителі-практики вже розробляють методику навчання письма для ліворуких дітей. Зокрема, завідуюча кафедрою теорії та методики викладання філологічних дисциплін у початковій школі Харківського Національного університету ім. Сковороди Ірина Цепова вдалася до сміливої новації.

Оскільки дитина, що пише лівою рукою, цією ж рукою закриває зразок написання букви, із якої зазвичай починається будь-який рядок у прописах, Ірина Вікторівна запропонувала зображати зразок літери для таких дітей наприкінці рядка. Світ вже побачив два її посібника "Навчаємо письма ліворуких дітей" і "Прописи із калькою для лівшів".

Годинник з циферблатом "навпаки" - хіт продажів

У зрілому віці шульг чекають нові виклики долі: прості побутові речі стають просто непосильними. Наприклад, як відкрити лівою рукою консервну банку чи відрізати папір ножицями, або ж навчитись грати на скрипці?

Спеціальні годинники для шульг. Фото "Світ лівші" 
Втім, в нашій країні вже працює спеціалізований магазин, де шульга може купити все: від зубної щітки до кишенькового гаманця.

"Ми співпрацюємо з закордонними виробниками, там ліворукі люди гордяться і пишаються собою. В Україні ж продукцію для шульг, на жаль, не виробляють, - розповіла нам  співробітник магазину Ірина Григорович. - З нами співпрацює лише харківське видавництво "Ранок", яке постачає спеціалізовану літературу для ліворуких дітей та їх батьків. Потрібно, щоб у країні змінилось ставлення до таких людей, тоді й почнуть виробляти спеціалізовані товари".

За словами Ірини, найбільше ліворуким українцям потрібне пристосоване до їхніх потреб кухонне приладдя й канцтовари. Зокрема, найбільшим попитом користуються ручки до школи із зігнутим корпусом - така форма не дозволить затерти рукою текст.

"Ліворукі дітки пишуть не так, як ми, з притиском, з іншим нахилом", - зазначає Ірина Григорович. Родзинкою серед товарів для ліворуких українців є наручні годинники з цифербладом навпаки за 400 гривень.

"Є лівші, які все сприймають у дзеркальному відображенні. Їм дивитися на такі годинники набагато легше", - додає співробітник магазину. Крім годинників, є також ножі, які заточені з правого боку, ножиці на ліву руку, комп'ютерна мишка для лівші вартістю півтисячі гривень або ж зубні щітки для ліворуких за 150 гривень. Є у продажі навіть бумеранг, який можна запускати саме лівою рукою.

"Інколи на окреме прохання відвідувачів замовляємо товар з-за кордону. Так, привозили книгу про плетіння для шульг англійською мовою. Також у нас замовляли ножі для декору фруктів та овочів, книгу з акордами для ліворуких музикантів та професійні ножі для кухарів, але такого товару у нас небагато, він дуже дорогий", - зазначила Ірина Григорович.

Ліворукість - не діагноз!

Варто додати, що ліворукість сама по собі не з'являється. Існує два види лівацтва, які принципово відрізняються один від одного за своїм походженням. В першому випадку домінуюча ліва рука може бути у діток, якщо хтось із батьків - шульга, себто така особливість передається на генетичному рівні й це означає, що ведучу роль в роботі мозку перебирає на себе права півкуля.

В іншому випадку причиною ліворукості можуть бути родова травма, особливості розвитку та навіть виховання. "Дуже часто у звичайних сім'ях народжуються ліворукі діти. Відтак, найчастіше ліворукість передається не генетично, а є результатом стресу при пологах, затяжного процесу народження дитини чи навіть асфіксії", - каже Анатолій Чуприков.

Письменниця Марія Матіос теж ліворука. Фото "Укрінформ"
За словами професора, сьогодні такі люди намагаються приховати ліворукість, особливо маскуються жінки. В будь-якому випадку спеціалісти наголошують: "Ліворукість - не діагноз!" і переконливо радять не переучувати таких людей, адже у шульг можуть з'явитись денні та нічні страхи. Можливі при спробі писати лівою судоми правої руки, хронічні депресивні стани, підвищення рівня тривожності й фобії.

"Якщо руку ще можна перетренувати, то мозок не перевчиш, - ці особливості залишаться. Також переучування наносить реальну шкоду психіці, самооцінці, а також розвитку з самого дитинства, - розповіла "Українській правді. Життя" психолог, гештальт-терапевт Наталя Трушина. - Є дослідження, які викривають зв'язок між домінуючою лівою рукою і більш високим рівнем тривожності, боязливості. Окрім того, у таких людей більш розвинені творчі особливості, але важче дається письмо, геометрія".

За словами психолога, шульги відчувають, що вони не такі, як усі. Ліворукі діти хвилюються, коли батьки, родичі чи перші вчителі ставлять на їх особливості окремий акцент. "Батькам я б порадила приймати дитину такою, якою вона є, не вимагати однакової успішності у всіх шкільних предметах, помічати особливості дитини і допомагати їй знаходити комфортні умови для навчання, занять", - каже Наталя Трушина.

"Проблеми були в армії: вся зброя під праву руку"

Шульзі з народження, ідейнику першого в Україні клубу шульг так і не вдалося відмовитись від використання лівої руки. Чоловіка з дитинства намагались перевчити, щоб писав і працював правою рукою, але не судилось: чудовий футболіст, маляр, журналіст, пан Петро не вважає ліворукість дефектом чи вадою, а навпаки.

"Я з самого народження - шульга, син коваля. Мій батько метал кував двома руками, а я став професійним мулярем, - розповів "Українській правді. Життя" Петро Осипенко. - Моя родина ніколи не намагалась перевчити мене, але в школі певний час таки змусили писати правою рукою, тоді всі мали бути однаковими, винятків не було. Згодом у мене виникли проблеми в армії, де вся зброя - на праву руку. Я все ж стріляв з лівої руки, патрони вилітали, але старався, як і всі. А у футболі завжди бив по м`ячу лівою ногою, тому мене ставили на лівий фланг захисником і всі боялись, бо був дуже влучним. Сьогодні добре володію обома руками, малюю, але ліворукість - це на все життя".

powered by lun.ua