Про що шкодують перед смертю: топ-5 жалів

224
9 лютого 2012

Свої спостереження Вейр описала в книзі, що отримала назву "П'ять найпоширеніших передсмертних жалів". У ній медсестра пише про феноменальну ясність розуму і сприйняття, які люди отримують перед самою смертю, і міркує про те, що інші люди можуть отримати для себе з цієї гіркої мудрості, пише Фокус із посиланням на The Guardian.

"Коли я запитувала їх про те, шкодують вони про щось, або хотіли б вони зробити щось у своєму житті інакше, багато повторювали одне й те саме", - розповідає Броні Вейр.

Список, складений медсестрою, виглядає наступним чином.

1. Я б хотів мати сміливість жити так, як хочу я, а не так, як очікували від мене інші.

За словами Вейр, ця фраза зустрічається найчастіше.

"Коли люди озираються на своє життя, вони розуміють, що безліч бажань і мрій залишилися нереалізованими. Багатьом не вдалося втілити в життя навіть половину з них, і вони вмирають з усвідомленням того, що це - результат того, що вони самі зробили або не зробили. Життя - це свобода, якої багато хто не усвідомлює, поки не позбудуться її", - пише Вейр.

2. Я б хотів не працювати так багато.

"Я чула це від кожного вмираючого чоловіка. Вони говорили про втрачену молодість своїх дітей і дружбу своїх товаришів. У жінок теж зустрічався цей жаль, однак майже всі вони були старшого покоління, коли жіночий кар'єризм не був розвинений. Багато ж чоловіків, за якими я доглядала, глибоко каялися в тому, що більшу частину свого життя провели на роботі", - каже медсестра.

3. Я б хотів мати сміливість висловлювати свої почуття.

"Багато придушували свої почуття заради миру з оточуючими. В результаті вони вели звичайне існування, і ніколи не були тими, ким могли би бути. У багатьох через це розвивалися різні захворювання".

4. Шкода, що я розгубив своїх друзів.

"Часто виявлялося, що вони не розуміли повною мірою всі радощі і плюси, які приносить спілкування зі старими перевіреними друзями. Багато хто біг замкненим колом власного життя, дозволяючи своїм дружнім зв'язкам згасати. Люди жалкували про те, що не приділяли друзям достатньо часу, і нудьгували за ними на смертному одрі", - ділиться Вейр.

5. Шкода, що я не дозволяв собі бути щасливішим.

"Цей останній жаль, який також зустрічається дуже часто. Багато хто не розуміє, що щастя - це наш власний вибір. Люди застрягали, заплутувалися в старих звичках і шаблонах мислення. Їх думки і життя були отруєні, так званим "комфортом звичності". Страх змін змушував їх прикидатися перед іншими і перед самим собою, що вони задоволені тим, як живуть, хоча насправді, глибоко всередині, вони мріяли про те, щоб знову навчитися щиро сміятися і мати в житті хоч трохи сумбурності", - розповідає Броні Вейр на сторінках своєї книги.

powered by lun.ua