Рух "зняти мента" дійшов до Києва

Його суть проста – пересічні громадяни знімають на камеру підозрілі дії міліціонерів, а свої відеоролики викладають в інтернет, пише Deutsche welle.

Київський громадський активіст Євген Крапивін може називатися завсідником столичних автозаків. Його акції протесту не раз закінчувалися "запрошеннями" проїхатися до відділку міліції.

Подібні ситуації чоловік вважає типовими для України. Недовіра до дій правоохоронців та бажання привчити людей відстоювати свої права підштовхнули хлопця запустити новий для України рух під назвою "копвотч".

Копвотч дійшов до Києва. Фото DW

Поки копвотчери діють лише у Києві. Новачкам читають тренінги про те, як правильно поводитися з правоохоронцями, а теоретичні знання пропонують одразу закріпити на практиці.

За словами Крапивіна, копвотчери лише спостерігають, а не втручаються. Вони навіть розробили власний кодекс поведінки.

При собі треба мати паспорт, бути тверезими, "полювати" групами по 3-5 людей і не ходити за міліціонерами більше 10 хвилин, якщо ті нічого не порушують. Знімати можна тільки тоді, коли стражі порядку поводяться підозріло.

Витягати камеру радять, коли міліціонер просить когось показати документи, заходить в магазин (кафе, бар, ресторан), курить, розмовляє по мобільному телефону чи викликає підозру, що перебуває при виконанні обов’язків у нетверезому стані.

Самі ж засновники руху взаємодії з міліцією навчилися у старших колег з Асоціації українських моніторів з дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ). Це правозахисники, які вже багато років займаються масштабним моніторингом діяльності міліції в усіх регіонах України.

Нових активістів у контролі за стражами порядку експертна організація підтримує. Утім, чи на довго їм вистачить снаги, прогнозувати не береться.

"Поки що ці молоді люди лише скопіювали вже відомий бренд, і вчаться робити так, як це роблять пересічні американці", – розповів голова асоціації Олег Мартиненко.

Він наголосив, що копвотчери – типові фрілансери з досить нестійкими інтересами. Сьогодні вони розгортають кампанію, а завтра можуть знайти інше хобі. Та поки молоді люди горять цією справою – діють вкрай активно, їх флеш-моби і раптові виїзди приносять видимі плоди.

Зокрема, зупиняють правоохоронців, коли ті вчиняють незаконні дії.

"Було це на Майдані Незалежності в Києві. Міліціонери зупинили чоловіка з алкоголем. В принципі – це правильно, але вони не дотримались процедури і почали щось від нього вимагати. Людина потягнулася за гаманцем і почала діставати гроші. Тут правоохоронці помітили нашу камеру і відмовилися брати купюри", - розповів Крапивін.

Однак, додав він, на цьому не закінчилося.

"Один з чоловіків у формі смикнув чоловіка за руку і повів його в перехід. Ми рушили за ними. Там зняли, як правоохоронці знову гроші вимагали, але на камеру брати не хотіли. Ми все стояли і знімали. Врешті, їм набридло чекати, і вони людину відпустили", - розповів активіст.

Юрист Інституту медіа-права Ігор Розкладай пояснив, що для того, щоб самому не портіпити в халепу, треба знати закони.

Він нагадав, що згідно з Цивільним кодексом, людину можна знімати тільки після її згоди. Якщо зйомка ведеться на зборах, конференціях, мітингах та в інших публічних місцях, згода є "автоматичною".

Тобто, головне, щоб міліціонер не був проти включеної камери, а зйомка велась не приховано. Але саме в цьому і проблема. Часто міліціонери агресивно реагують на камеру і не дозволяють себе знімати взагалі. Однак під час виконання службових обов'язків міліціонери не можуть посилатися на "право на приватність", яке поширюється на пересічних громадян, пояснив юрист.

Тут Розкладай радить звернути увагу на те, чи є в діях копвотчерів суспільний інтерес.

"Якщо відео показуватиме аморальну або протиправну поведінку міліціонерів, у нагоді стане закон про інформацію. Він дозволяє поширювати інформацію з обмеженим доступом – до якої належить будь-яка інформація про фізичну особу, – якщо право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення", – уточнив юрист.

Копвотчери пригадують, як після однієї зі зйомок на Центральному вокзалі Києва до них підійшов міліціонер і попросив: "Не викладайте це відео в свої інтернети. Не ламайте людям долі!"

Крапивін з друзями пообіцяв – щойно міліція перестане порушувати закон, вони одразу перестануть знімати.

Однак, трапиться це, вочевидь, не скоро. За останніми даними центру Разумкова, сьогодні лише 20% українців вважають міліцію гарантом безпеки, натомість понад 30% називають її фактором небезпеки.

Перший етап копвотчерської кампанії триватиме до середини травня. Потім хлопці збираються проаналізувати здобутки і поширити рух на всю Україну.

Для довідки. В Україну рух "копвотч" прийшов зі США. Там він став популярним іще в дев’яності роки минулого століття.

Одну зі своїх найуспішніших кампаній американські копвотчери розгорнули 2009-го року, коли один з поліцейських патрулів Окленду, Каліфорнія, зупинив компанію гамірних молодиків, у тому числі й 22-річного м’ясника Оскара Ґранта. Хлопця кинули на землю долілиць, а коли той намагався чинити опір, один з поліцейських вистрілив йому в спину з пістолета, смертельно поранивши.

В суді полісмен дотримувався версії, що переплутав пістолет із газовим балончиком. Утім, брехливість його слів довів відеоролик, знятий копвотчером на мобільний телефон.

Після появи ролику в інтернеті, містом прокотилася хвиля протестів, а копа-вбивцю засудили до десяти років ув’язнення.

За матеріалами Deutsche welle