В Україні зріс ризик повеней

16
16 серпня 2012

Київські житломасиви Оболонь, Русанівка, Позняки, Осокорки може затопити весняна повінь, якщо вона відбудеться на рівні 1930 року – стверджують дослідники Гідрометцентру та відділу математичного моделювання навколишнього середовища НАН України, пише Радіо Свобода.

Раніше таке водопілля траплялося з імовірністю раз на сто років, однак через глобальне потепління це може відбуватися частіше, наголошує заввідділом математичного моделювання довкілля НАН України Марк Желєзняк.

Він презентував систему розрахунку затоплення української столиці "Київ-Повінь", яку розробили українські науковці спільно з американськими колегами.

"Верхня частина басейну Дніпра, де формується повінь, належить Росії та Білорусі, і в нас немає звідти детальних даних про опади та сніговий покрив. І в нас виникла ідея зробити великий проект для України, залучити сучасні американські технології, які дозволять використовувати інформацію супутників. А крім того – використовувати більш досконалі моделі прогнозування повеней в Україні відносно Дніпра, відносно Закарпаття, де ми працюємо за підтримки Фонду цивільних досліджень та розвитку США", – говорить науковець.

Система оцінки повеней, подібна до київської, розроблена і для міста Могилів-Подільський, однак науковці вважають, що в Україні, як і у США, прогнозування стихійних лих має охоплювати всю територію.

Однак найбільша проблема протидії повеням – це не відсутність в Україні технологій, а невміння місцевої влади їх застосовувати, вважає учасник розробки українських систем прогнозування, директор з міжнародних проектів Інституту водних ресурсів армії США, нобелівський лауреат Євген-Зенон Стахів.

"Рівні наукових розробок України та США з протидії повеням – приблизно однакові. Питання в тому, що здатність влади приймати рішення на основі даних науки в Україні є набагато нижчою", – зазначає він.

Дослідники наводять приклад, коли, побоюючись водопілля 2010 року, влада наказала суттєво спустити воду з Київського водосховища, що викликало загибель риби. Хоча, за прогнозами науковців, це було зовсім непотрібно.

"План першочергових заходів передбачає проведення додаткових досліджень, і щодо повеней, і щодо інших наслідків, які спричинили зміни клімату. Адаптація – це дуже коштовна річ, і тому країни з перехідною економікою ведуть переговори з розвиненими, щоб ті надавали їм фінансову допомогу на ці заходи", – вважає посадовець.

powered by lun.ua