Вікторія Ліснича: Мене люблять і бізнесмени, і музейники

1944
7 серпня 2012

Гендиректор заповідника "Києво-Печерська Лавра" Вікторія Ліснича минулого тижня стала одним з головних ньюзмейкерів країни. На її адресу пролунало багато звинувачень – від безпідставних масових звільнень і отримання хабара до махінацій з документами і підтримки "сірих" фінансових схем. 

Детальніше про скандал і те, що відбувається у Лаврі, читайте у статті: "Заповідник. Що стоїть за скандалом у Лаврі?"

"Українська правда. Життя" зустрілась з Лісничою у заповіднику. Першою фразою гендиректора була цитата Владики Павла про те, що тепер "вся нечисть тікатиме з Лаври".

Саме так описує Ліснича все, що відбувається у заповіднику. Наприкінці інтерв'ю вона продемонструвала натільний хрестик:"Це мені подарував патріарх вселенський Єрусалиму і Палестини".

Вікторія Миколаївна доволі відверто ділиться усіма деталями скандалу. Вона часто відволікається на розмови по одному з двох Айфонів, щоб долучити до бесіди свого помічника, або бухгалтера, які можуть надати інформацію про фінансовий стан заповідника. Бо сама Ліснича не пам’ятає усіх цифр і не хоче бути голослівною.

"Вас цікавить Влада Прокаєва?", - буквально одразу питає Ліснича і охоче переповідає історію їхньої дружби і конфлікту.

Під час інтерв’ю Ліснича розповіла про свій фармбізнес, "впливового" чоловіка, давнього знайомого міністра культури Михайла Кулиняка. Саме на нього Ліснича покладає сподівання, що конфлікт у Лаврі владнається. Зокрема, вона переконана, що догану з неї знімуть. 

- Через що саме вам було оголошено догану?

- (Ліснича показує текст документу. Там сказано, що "під час реструктуризації не було враховано переважне право на залишення на роботі вивільнених працівників, передбачене законодавством, та були здійснені нові кадрові призначення 13 осіб")

Справа в тому, що у нас зараз іде рестуктуризація. Але є вільні місця, і ми будемо деякі аспекти догани заперечувати.

Наприклад, по Наталії Земляковій, головному бухгалтерові. Вона прийшла на пусте місце, а не зайняла чуже. І от я по кожній людині можу доповісти міністру.

У Міністерства культури теж є купа справ. Вони не можуть сісти і розібратись. Я буду доповідати на наглядовій раді, що ситуація у нас нормальна і стабільна. Думаю, цю догану знімуть, бо у мене є пояснення.

- Звільнені співробітники заповідника зауважують, що існують два штатні розписи, згідно з якими людей влаштовували на роботу. Ця догана частково підтверджує їхні слова.

- Ні, ця догана стосується лише того, що я не мала права брати на роботу деяких людей, бо є закон, що в період реструктуризації нові люди на роботу не приймаються. Але в момент, коли це місце пусте, воно повинне бути заповнене. Тим більше, що головний бухгалтер у нас пішла, бо було багато порушень у її роботі.

Вона навіть не мала вищої освіти. А наш новий бухгалтер була головним бухгалтером національної фінансової академії. Тому я як керівник повинна пояснити. Взагалі-то так, у суді можна було б оскаржити її призначення, але я думаю, що ми з Михайлом Андрійовичем (Кулиняком) знайдемо консенсус.

- Станом на цей час скільки людей вже звільнено? Ці люди знають про те, що вже не працюють у заповіднику?

- Звичайно. Усі люди, про яких йшлося 31 липня, звільнені. За невідповідність зайнятій посаді.

 

- Підставою для звільнень заступників є протокол наради від 31 липня за участі міністра культури Михайла Кулиняка. Його можна подивитись?

- Протокол наради у нас на диктофоні, там все записано, завтра приходьте, я його вам надам.

- Але це означає, що протокол не підписаний міністром. Як він може бути підставою для наказів про звільнення людей?

- Засідання відбулось у Лаврі, тому протокол можу засвідчити я як генеральний директор. Це не в Міністерстві відбулось.

- Але ж документу самого нема!

- Але є запис, який є реальним доказом того, що він є насправді. Це реальні речі.

- Співробітники заповідника кажуть, що під час наради з міністром зауваження стосувались не їхньої роботи, а наявності двох штатних розписів. А одразу після цієї розмови відбулись звільнення. Як ви можете це пояснити? 

- Ми вам надамо протоколи зустрічі. Михайло Андрійович казав, що є керівник, який приймає рішення. Якщо люди не відповідають займаним посадам, керівник має прийняти відповідне рішення.

- Скільки людей усього було звільнено за час вашого перебування на посаді гендиректора заповідника? Співробітники кажуть про 20 осіб.

- Це неправда. У нас масових звільнень не було. Були звільнені лише ті, хто хотів піти за власним бажанням.

Наприклад, Лілія Стиренко сама написала заяву, що вона не може тут працювати. Посада Ірини Потапової була скорочена.

- Ірина Потапова каже, що її незаконно звільнили. Вона — розлучена мати-одиначка з двома неповнолітніми дітьми…

- Ви поїдьте, подивіться. Вона має машину, чоловіка і двоє дітей. Мати-одиночка не є та, яка живе з чоловіком. Якщо в людини є чоловік, то вона не мати одиначка! Я — юрист і прекрасно розумію маніпуляції.

Раніше Ірена Потапова (звільнена у тому числі через скорочення посади) прийшла до мене і каже: "Я втрачаю дуже велику суму у зарплаті". Я їй кажу: "Я ж вас не звільняю. Зараз така ситуація, що в бюджеті не вистачає коштів".

Я їй сказала, що не заперечую проти неї. Ми можемо очну ставку зробити. За неї подзвонила людина, з якою я товаришую - Анатолій Солов’яненко - і попросив прийняти. Я пояснила, що зараз нема грошей, але як вони з’являться, і все нормалізується, я буду вводити посади заступників. На наступний день вони створюють ініціативну групу без мого відома, накручують колектив і підроблюють документи.

Потапенко була звільнення за фальсифікацію, за неявку на тендер по плану організації території і за грубе порушення прав трудового колективу.

Вона себе поводила неадекватно. І голова профспілкового комітету звернулась до мене як до керівника з проханням вирішити цю проблему. У мене є всі ці листи.

Всі, хто були звільнені за тиждень, поки я хворіла, чинили тут безпрєдєл. Люди звернулись до міністра. Коли ми почали розбиратись, то виявилось, що люди листи не підписували.

- Що це були за листи?

- Листів було багато, але й були фальсифіковані. Ось, наприклад, лист від Ірини Потапенко. Це — фальсифіковані листи. Вони замінили першу сторінку і підклали під інший лист. Він навіть не був зареєстрований у Міністерстві культури, але якимсь чином потрапив до рук керівнику апарату Олександрі Губіній.

"ПРОКАЄВА ЗАЯВИЛА, ЩО ЦЕ Я ЗАМОВИЛА ЇЇ ФОТОСЕСІЮ У PLAYBOY"

- Розкажіть, будь ласка, як Влада Прокаєва опинилась на роботі у заповіднику? ("УП. Життя" вже кілька днів намагається отримати версію подій Влади Прокаєвої, але вона вперто не бере слухавку і не відповідає на смс-повідомлення.)

- Я була заступником міністра культури, а вона своїм фондом вела спільні програми з Міністерством культури. Там ми і познайомились. І ця людина дуже захотіла завоювати мою увагу. З часом ми потоваришували.

У нас був спільний проект, ООН відправляла наших художників і скульпторів в Африку. У талановитих людей зазвичай немає коштів. Коли я до них прийшла, вони мені сказали: "Вікторія Миколаївна, ми дуже хочемо полетіти в Африку, але коштів на квитки нема". Я їм сказала, що кошти дістану

- Звідки ви взяли гроші?

- Частину - своїх, а частину — Влади Володимирівни.

- Звідки у вас гроші, ви ж працювали  у державних установах останні роки?

- У мене є. По-перше у мене була зарплата як заступника міністра 10 тисяч гривень, а ще у мене є сім'я і друзі, які давали гроші як спонсори.

Влада мені завжди говорила, що у неї дуже хороші зв’язки з інвесторами, банкірами. У мене було таке бачення, що Влада Володимирівна буде вести напрямок міжнародного співробітництва.

 

- А як відбувалась співпраця Прокаєвої з Міністерством культури?

- Була спільна програма фонду і Міністерства культури. Я була її куратором і так ми познайомились. І гроші давало міністерство на спільні проекти з фондом Влади Прокаєвої.

- Тобто не Фонд Прокаєвої спонсорував проекти, а Мінкульт давав на них гроші?

- Так. У Прокаєвої є позитивні якості, хоч вона мене облила брудом. Але я – людина, яка служить у святому місці, тому не можу говорити неправду. Є у неї такі якості, хватка ділова, а людський фактор не спрацював.

- Що саме ви маєте на увазі?

- Особисті моменти, кар’єрний ріст, як стати гарнішою… Коли я пішла на лікарняний, по заповіднику почали ходити чутки, що мене звільняють з посади. До цього часу все було нормально…

- Але ви ж знали біографію Прокаєвої перед тим, як приймати її на роботу. Зокрема, про те, що вона знімалася в оголеному вигляді для Playboy…

- Я цієї інформації не знала. Я її спитала "Чому ви не сказали, що знімались у Playboy?" А вона мені тоді відповіла: "Яке це має значення, це лише красиві люди мають можливість зніматись у  Playboy. Я змінилась, раніше у мене така була ситуація, тепер інакша".

В принципі, Марію Магдалину теж Ісус простив. Але після цих скандалів ми з нею розійшлись. Я їй тоді казала: "Навколо Лаври зараз багато негативу, це нам не потрібно. Ми завжди будемо друзями, а ви займайтесь тоді фондом, а я — Лаврою". 

І вона тоді дуже на мене затаїла злість. І коли у нас була нарада у міністра, вона сказала, що це я замовила репортаж у Playboy. Хоча я її тоді захищала.

Після історії з Playboy Прокаєва писала мені смски: "Моя королева, ви мені мститесь". Може нормальна людина такі смски писати? А я пишу їй: "Чому це я ваша королева?"

- Але все таки, чия ініціатива була взяти Прокаєву на посаду в Лавру?

- Другого разу, після скандалу з Playboy, ініціатива заходу Влади у Лавру була не моя. Влада вийшла на високопоставлених людей, які дали їй цей шлях.

- А перший раз це була ваша ініціатива?

- Прокаєва працювала безкоштовно. Коли тільки я сюди прийшла, тут працювало дуже багато родичів попереднього директора Марини Громової. Її донька була директором міжнародного відділу. А оскільки Влада вела міжнародний напрямок і казала, що це її мрія, я їй сказала: "Ось, людини немає, ви можете проявити себе".

Тоді вона провела акцію "Година Землі", дуже класна акція. Я дивилась, як керівник  і бачила, що є результат.

- Ви обіцяли подати до суду на Прокаєву, яка заявила, що ви взяли у неї хабар для міністра. Ви вже подали позов?

- Так, я подала заяву до суду. Правоохоронні органи ведуть розслідування. Вона оббрехала мене і Михайла Андрійовича. А це найсправжнісінька брехня і наклеп, і це карається законодавством України. Три роки за оббріхування.

Прокаєва зараз з чоловіком не в дуже хороших стосунках, тому вона здала офіс в Олімпійському. І всі послуги краси насправді оплачувала я.

- Тобто ви були справді хорошими подругами?

- Вона мене просто використала.

"Я ПЕРЕКРИЛА ФІНАНСОВИЙ КИСЕНЬ ЛЮДЯМ, ЯКІ ЗАРОБЛЯЛИ НА ЛАВРІ"

- Ще одне зі звинувачень, які пролунали на вашу адресу, — це непрозорість фінансової політики і повернення "сірих" схем роботи. Зокрема, йдеться про те, що з травня вартість вхідного квитка до заповідника була збільшена вдвічі, але надходження до бюджету цього року заплановані на рівні минулого.

- У нас є фінансові розрахунки по квитках. Вони мають коштувати 62 гривні.

- Але експерти порахували, що надходження до бюджету залишились на тому ж рівні…

- У нас збільшились надходження майже удвічі. Ми вже перевиконуємо показники. У нас нещодавно підвищені ціни на квитки. Абсолютно все законно, усі обґрунтування законні.

- Розкажіть, яким є бюджет заповідника Києво-Печерська Лавра на цей рік?

- Щоб не бути голослівною, я подзвоню у фінансовий відділ і зараз нам принесуть документи.

(Згодом прийшли співробітники фінвідділу, які надали такі відомості: У заповідника є кілька джерел надходження коштів з бюджету. За 2012 рік з держбюджету по спеціальному фонду надійшло 9 мільйонів 813 тисяч гривень. Крім того, від Міністерства культури за півроку надійшло 32 мільйони 176 тисяч гривень. Лавра сплачує податки. Вони становить близько 2 мільйонів на рік)

- На території заповідника служить богослужіння православна церква Московського патріархату. Як розділені фінансові потоки, що фінансується у Лаврі за державні гроші, а що — за кошти РПЦ?

- У нас зараз така співпраця з РПЦ, якої раніше ніколи не було. Вона полягає у збереженні пам’яток архітектури. Ми домовились з самого початку про це з Владикою Павлом.

Наприклад, Трапезна реставрувалась за меценатські кошти монастиря.

- Дзвіниця Успенського собору реставрувалася за державні кошти. Скільки на це було виділено?

- Я не можу вам зараз точно сказати, дуже багато інформації в голові… Щодо Успенського собору ми проводили відкриті торги, відібрали генпідрядника. Монастир реставрував Трапезну після погоджень інститутом Укрреставрації, з заповідником, зі службою архітекторів,  реставраторів, науковців.

- Якщо чітко розділити, що тут належить державі, а що – монастирю?

- Верхня територія – заповідника, нижні — монастиря, але все це — територія заповідника, у нас орендні договірні відносини з монастирем. Вони безкоштовно користуються територією заповідника.

- А кафешки і ресторанчики на території заповідника? У журналістському розслідування Михайла Ткача йшлося про ресторан, який будується на території Лаври

- Це не наш ресторанчик і не наша територія. Вона належить Музею Гончара, і це комунальна власність міста Києва, тому тут всі питання – до Попова.

- У чому ще проявляється покращення у співпраці заповідника з церквою?

- У нас зараз добре налагоджений документообіг. Раніше потрібно було довго чекати на погодження документів, зараз у нас служби працюють злагоджено. Церква отримує їх дуже швидко.

 Вікторія Ліснича продемонструвала натільний хрестик:"Це мені подарував патріарх вселенський Єрусалиму і Палестини" 

- Співробітники стверджують, що ваш колишній заступник Світлана Зорінець боролася з сірими схемами заробляння грошей у заповіднику...

- Саме Зорінець і впроваджувала ці схеми. Ви не мене питайте і не питайте її. Я вам приведу екскурсоводів, ви у них спитайте.

Ця людина заробляла на заповіднику гроші через свого друга — компанію Мостовенка ("Мостовенко і Партнери"). Це юридична компанія і людина, яка її очолює, є одногрупником Зорінець. Вона привела його до мене і каже: "Тут трудові спори є, ось за них такі гроші…" Я кажу: "У нас є юрвідділ і ми безкоштовно це робимо".

І ми зберегли тоді для заповідника 100 тисяч. Я людям перекрила фінансовий кисень.

- Музейники зауважують, що Лавра зараз у не дуже доброму стані. Є ризик, що Лавру можуть внести до пам'яток ЮНЕСКО, що під загрозою..

- Хто вам таке розказав? Лавра ще ніколи не була у такому гарному стані, як зараз.

У нас з ЮНЕСКО зараз прекрасні стосунки. До грудня ми зробимо план території, який вони вимагали, менеджмент-план робимо. Що стосується буферних зон, то я на це не впливаю. Ми звертались до Попова з цього питання, і я піднімала питання, щоб при забудовах радились з фахівцями.

- Чи можете ви сказати, скільки людей працює у заповіднику і скільки з них прийшли на свої посади з вашим призначенням?

- У нас працює 420 людей. Я не можу точно сказати, скільки людей нових прийшло, але ми можемо офіційно підготувати відповідь. Ми нікого не скоротили і не звільнили просто так.

У нас немає конфлікту старої і нової команди, у нас є одна сім’я. За час моєї роботи було взято на роботу небагато нових людей.

МІЙ ЧОЛОВІК - ВПЛИВОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ, А Я ВРЯТУВАЛА МАМУ ОЛІГАРХА

- Розкажіть про себе. Вам дорікають, що ви не маєте належної освіти і досвіду для роботи на посаді гендиректора заповідника

- Я людина, яка як заступник міністра курувала усю музейну справу України! Мене всі музейники люблять!

 Вже працюючи на посаді гендиректора заповідника Вікторія Ліснича (з 23 січня 2012) отримала ось цей диплом. Як розповіла гендиректор, почала вчитись в Інституті мистецтв вона ще у на посаді заступника міністра культури 

У мене три вищі освіти. Будучи заступником директора інституту Амосова, я почала писати роботу про релігію.

Мене цікавило, чому в країнах, де цінували релігії, досягався найвищий економічний розвиток. Але дисертацію я не захистила, якось не виходило.

Завдяки Бахтєєвій ("регіоналка", голова комітету ВР з питань охорони здоров’я - УП), у мене за цей час склались прекрасні стосунки з людьми. Я керувала центральним районом Києва, і у мене є зв’язки, які вирішують долю медицини.

- Яким чином ви потрапили до Міністерства культури?

- Мене Михайло Андрійович Кулиняк запросив на цю посаду. Він знає, що я менеджер, людина фахова, ніколи не обманюю і притримуюсь своїх принципів. Ми давно один одного знали. От він мені і сказав: "Те, чого ти досягла, ти можеш досягти і в культурі". І він не помилився.

- А юридична освіта вам навіщо тоді була потрібна?

- У мене є ще й економічна. Я була депутатом Київради, я пройшла по мажоритарному округу, де за мене проголосувало близько 75% виборців. Була вакантна посада начальника управління охорони здоров’я (у Шевченківській райадміністрації).

Але лише медична освіта не давала мені можливості рухатись далі. Я запропонувала тодішньому голові Шевченківської райадміністрації реформу медицини, і вона була визнана депутатами однією з найкращих. Тоді мером ще був Олександр Омельченко.

За 9 місяця район став на 4 місце, а потім був на другому за всіма показниками. І знаєте, чому так сталося? Через мої гарні організаторські здібності.

До роботи у Міністерстві культури я працювала у Мінфіні. Я управлінець. Заступником міністра я, мабуть, стала, щоб прийти сюди (на посаду гендиректора заповідника)

У мене були пропозиції йти у Верховну Раду. Але я відмовилась. Я ж очолюю партію "Єдиний центр" Віктора Балоги в Києві. Вже 6 років.

- З якого віку ви заробляли гроші?

- У мене є родич у фармбізнесі, і я паралельно теж у цьому бізнесі є.

- Цей родич політик, чи бізнесмен?

- Бізнесмен. У мене є ще друзі, які багато мені допомагають.

- Що у вас за бізнес?

- Це невеликий фармбізнес, але він дає достатньо прибутковий. У мене є чоловік, я з ним живу вже 10 років. Він – дуже потужна серйозна людина. Але, щоб не говорили, що я – дружина такого чоловіка, я не кажу, хто він.

- Він політик чи бізнесмен?

- Він — впливовий державний діяч. Я не афішую, хто він. До цього у нього був бізнес, потужний бізнес. Я до нього приходжу: "Допоможи мені!", а він каже: "Коли ти заробляти будеш? Тільки з сім’ї тягнеш! Сиди дома, ходи в басейн, займайся дитиною, народжуй дітей, займайся собою!" А я не можу так.

Мене дуже люди люблять. Є низка бізнесменів, які мене дуже люблять. Це не пов’язано з міністерством, це пов’язано з медициною.

Кола я була заступником директора інституту Амосова, я вела потужних людей. Я також була лікуючим лікарем багатьох впливових людей... Я врятувала маму одного олігарха, сина одного політика, допомогла їм з лікуванням.

А в культуру треба вкладати. Які тут гроші заробиш? Краще б я пішла у бізнес і спокійно виховувала дітей.

- У вас є діти?

- Донці 13 років, і ще двох хочу.

- Які у вас плани на заповідник? Що хочете ще тут зробити?

- У Заповіднику ми хочемо відкрити верхні ходи, відкрити для людей монастирський сад, де мали право гуляти митрополити. Хочемо запустити там павичів, аби вони там гуляли. Щоб була якась віддушина, щоб не йшли всі у "Мистецький Арсенал".

Хай ходять і туди, і до нас. У нас з Наталею Заболотною (керівник Мистецького Арсеналу - УП) прекрасні стосунки. Ми домовились, що ми будемо розміщувати інформацію про Мистецький Арсенал на сайті, а вони — про Лавру. Зараз дуже багато людей приїжджає у Мистецький Арсенал, він більш розкручений.

Фото УП,  starlife.com.ua , з сайту Лісничої lisnycha.kiev.ua

powered by lun.ua