Перегони зі смертю, або Як відпочивають чиновники

65
25 вересня 2012

Цими вихідними у Києві сталося ДТП, яке викликало чергову хвилю обговорень "мажорських" буднів.

Навряд чи ця пригода стала б такою резонансною, якби не ім’я одного з загиблих. Ним є керівник департаменту фінансової політики Мінекономрозвитку 38-річний Сергій Чекашкін.

Чиновник загинув за кермом свого "Dodge Viper" разом з пасажиром 23-річним Ярославом Сорокіним. Жертвами також стали мотоцикліст, який після першої аварії врізався у карету Швидкої допомоги, і водій "Шевроле", який не помітив оформлення ДТП і влетів у вже побиті машини.

Загиблий Чекашкін 

Очевидці стверджують, що Чекашкін та інші загинули під час нелегальних перегонів. За їхніми даними, компанія стрітрейсерів спочатку ганяла на проспекті Бажана, а, помітивши ДАІшників, перемістилася на бориспільську трасу, де і сталося смертельне ДТП.

"Українська правда. Життя" вирішила дізнатися подробиці вбивчих квестів на київських дорогах і чому ігри зі смертю приваблюють людей з влади і бізнесу.

Його називали ЧеГевара

Стрітрейсери стали звичним явищем на київських вулицях. Моду на перегони на великій швидкості з ігноруванням будь-яких правил дорожнього руху, а іноді й інстинктів самозбереження, підтримують українські чиновники.

Депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов не соромиться хвалитися у своєму Facebook, що долетів до Одеси за 2,5 години і катає журналістів на швидкості 300 км/год.

Кілька років тому у безглуздому ДТП загинув інший "регіонал" Микола Лісін. Депутат мчав на своєму "Lamborghini" посеред ночі однією з київських вулиць, аж поки не зустрів на своєму шляху перешкоду - бордюрний камінь. Після цього автомобіль, втративши керованість, виїхав на зелену зону, де врізався у рекламну конструкцію "Ціни на пальне" однієї з автозаправок.

Наступною жертвою стрітрейсерських ігор став чиновник Мінекономіки. Серед гонщиків Чекашкін був відомий під прізвиськом ЧеГевара. Свого часу Чекашкін заснував комітет ФАУ з драгрейсингу. Це законний вид перегонів, що проводяться на спеціально відведених майданчиках, поодаль від доріг і трас.

 

В особистому автопарку чиновника, крім "Dodge Viper", в якому він загинув, були ще кілька дорогих автомобілів - два "Ford Mustang", джип "Grand Cherokee", а також кілька спортивних мотоциклів.

Колега Чекашкіна з драгрейсерського кола Андрій Гальчинський стверджує, що його друг ніколи не брав участі у нелегальних перегонах і не вірить, що це сталося цього разу.

"Ніяких перегонів не було, ми нічого не організовували! Я взагалі був у Вінниці, у неділю вранці мені подзвонили і сказали, що Сергія нема. Це для нас це велика втрата", - каже він.

Гальчинський додає, що він і Чекашкін організовували лише легальні перегони на закритих майданчиках.

"Це різні речі. Нелегальні – заборонені, але вони всюди проводяться. Це відбувається так: Вася з Пєтєй зібралися і поїхали", - каже він.

Гальчинський також не вірить, що Чекашкін ганявся на великій швидкості: "Пишуть, що там була нереальна швидкість, але перевернутися можна і на 20 км/год".

Втім, інша версія – у свідків події. Один з учасників перегонів розповів газеті "Сегодня", що того дня на Бориспільській трасі ганялися до 200 машин.  

"Водій "Доджа" спочатку запропонував проїхатися мотоциклісту, той відмовився, оскільки траса була холодна. І тоді Сергій Чекашкін та Ярослав Сорокін, який сидів на пасажирському сидінні, вирішили змагатися з "Феррарі". За ними поїхала ще одна машина, але за швидкості 250 км/год не змогла їх навіть наздогнати. Перед самим фінішем Сергій скинув на знижену передачу, втратив керування, машина врізалася у відбійник, її почало крутити, і вона знову врізалася, але не перевернулася. До слова, Ярослав їхав з відеокамерою, значить, десь є запис ДТП", - розповів очевидець.

 
Місце ДТП 

У міліції також є дані про те, що авто чиновника явно перевищувало допустиму на тій ділянці швидкість.

Як розповів "Українській правді" начальник прес-служби міліції Київської області Микола Жукович, за фактом інциденту на Бориспільській трасі у ніч на неділю було порушено дві кримінальні справи.

Стосовно ДТП за участі машини Чекашіна міліція порушила кримінальну справу за статтею про порушення правил дорожньої безпеки, що призвело до загибелі двох і більше осіб. Іншу справу було порушено стосовно ДТП за участі мотоцикліста.

"Що "Додж", що мотоцикліст їхали зі швидкістю, що набагато перевищує встановлену на тій ділянці, тобто 130 км/год. Дуже важко встановити, але, скажімо, мотоцикліст на час зіткнення зі "Швидкою" мав швидкість 140 км/год, але це він ще пригальмував", - сказав Жукович.

За його словами, офіційного відеоспостереження на цій ділянці траси не встановлено, однак міліція намагається дістати відео інциденту від приватних осіб.

"Ми написали всі відповідні листи, щоб вони нам надали відео і ми змогли подивитися, чи сама ця машина їхала, чи з кимось робила перегони", - сказав Жукович.

 

 

Відео наслідків ДТП за участі Чекашкіна

При цьому у міліції поки відмовляються називати винуватців і постраждалих у ДТП стрітрейсерами.

"Ми говоримо поки що лише про перевищення швидкості автомобілем "Додж". Це наша офіційна версія поки що. А чи він від когось тікав, чи наздоганяв, поки що ми в рамках кримінальної справи не знаємо, але з’ясуємо", - сказав Жукович.

На Бориспільській трасі "катають ролон", а найкрутіші стрітрейсери – в Одесі

Після появи новини про смерть Чекашкіна, з "Українською правдою" зв’язався один з київських стрітрейсерів і повідомив свою версію подій.

За даними чоловіка, у ніч з суботи на неділю відбулося дві "покатушки" – на Бажана, і на Бориспільській. При цьому він стверджує, що одні до інших відношення не мали.

Стрітрейсер стверджує, що нелегальні перегони у Києві в основному проводять дві групи. Першу співрозмовних характеризує, як "адекватних", других називає "відморозками". Перші, за версією чоловіка, більш обережні і керуються якщо не правилами дорожнього руху, то принаймні здоровим глуздом. Другі ж нехтують усіма встановленими рамками.

"Люди, які катають "ролон" на бориспільській трасі особливо нікому не заважають, все, що в новині написано - повний відстій і провокація. Бажана перекрили відморожені товариші, до яких загиблі нічого не мають", - написав стрітрейсер, однак від подальшої розмови відмовився.

Підтвердити або спростувати інформацію невідомого стрітрейсера не вдалося, у міліції зафіксували лише одне ДТП – на Бориспільській трасі.

Однак якщо забити в гугл слова "ролон, бориспільська траса" (так на сленгу називаються нелегальні заїзди), пошуковик видасть безліч варіантів стрітрейсерських забав, які проводилися і проводяться у Києві.

Стрітрейсери домовляються "покатати ролон" на Бориспільській трасі. Один з них згадує випадок на Жилянській

Втім, за словами професійного гонщика Олексія Мочанова, учасники серйозних нелегальних перегонів не люблять "світитися" і намічають зустрічі не в соцмережах, а по телефону.    

Мочанов пояснив, що в Україні, як і в усьому світі, існують як легальні, так і нелегальні перегони – власне, стрітрейсинг.

"У нас є драгрейсинг (перегони у спеціально відведених місцях), вони вже достатньо давно прийняли легальний вид. Проходять фестивалі на злітних смугах аеродромів у Полтаві, Харкові, Запоріжжі. На трасі нема нікого, крім учасників змагань", - каже він.

"Те, що відбувається на вулицях – це буває рідше. Береться якийсь відрізок траси і вони змагаються, хто швидше його проїде. Ці люди їдуть з порушенням правил дорожнього руху, їх треба ловити, карати", - додав Мочанов.

 
 

Гонщик пояснює, що нелегальні перегони для таких людей – це частина їхнього життя, емоції, без яких вони не можуть жити.

"Смисл в тому, щоб приїхати кудись швидко, там щось замутити, туди викликають поліцію або міліцію, але поки вона приїжджає, вони тікають. Це один з елементів гри", - каже Мочанов.

Він вважає, що боротися зі стрітрейсерами мало реально, а рух дорогами Києва сам по собі вже є екстремальною пригодою.

"Проводити якусь виховну роботу з лідерами цього руху, я вважаю, марно. У нас все життя на вулиці – це суцільний стрітрейсинг. Коли ти їдеш на машині і нікого не чіпаєш, а повз тебе несеться кортеж з двох мерседесів або лексусів і ти розумієш, що тебе зараз переїдуть… При цьому вони не входять до переліку охоронюваних осіб, які мають право переміщатися у супроводі кортежу! Шансів потрапити під такий кортеж стільки ж, скільки – під стрітрейсерську машину на Бориспільській трасі", - каже Мочанов.

Автор кримінальної програми "Надзвичайні новини" Костянтин Стогній разом з колегами зняв не один сюжет про київських стрітрейсерів.

"Півроку тому були перегони у самому центрі Києва, на вулиці Жилянській. Ми знімали тоді сюжет і показували, як це погано, що це все неконтрольовано відбувається (йдеться про одне з найулюбленіших місць київських стрітрейсерів. Журналісти засняли нелегальні перегони і показали це в ефірі)", - каже він.

Стогній розповідає, що журналісти його програми з’ясували головні місця, в яких нелегальні перегони відбуваються найчастіше.

"Ми давно відстежуємо цю тему і за нашою інформацією, частіше стрітрейсерські перегони проходять не в Києві, а в обласних центрах, скажімо, Чернігові. Але лідером таких підпільних перегонів є Одеса", - каже він.

 

Стогній додає, що серед стрітрейсерів зустрічаються і чиновники.

"Часто на мене ображаються мої ж знайомі і кажуть: ну, ти не уявляєш, там же не просто все, це люди з бізнесу, з влади. На те, що там є чиновники, ми постійно звертаємо увагу. Я думаю, що якщо б їх там не було, в центрі міста перегони б не проводилися. Неможливо, щоб ніхто не знав. Є оперативні підрозділи. Якщо, ми, журналісти, знаємо наперед, що буде таке відбуватися, приїжджаємо, знімаємо, то я не вірю, що ніхто більше не знає", - каже журналіст.

Для міліції стрітрейстерів не існує

Мешканка Києва Олена розповіла, що стає свідком перегонів на Бориспільській трасі регулярно.

"Ми щоп’ятниці їдемо по Бориспільській трасі на дачу в бік села Щасливе. Буквально кожної п’ятниці після 12 ночі там відбуваються перегони, я також часто бачу аварії на цьому відрізку. Рівно за 300 метрів від міліцейського КПП збираються машини, потім кілька джипів "перевіряють трасу", їдуть на швидкості 50 км на годину, а тоді вже починають ганяти. Ми вже намагаємося виїжджати раніше, щоб не потрапити в цей час. Вони носяться на шаленій швидкості, заважають "простим смертним", які рухаються у своїй смузі з нормальною швидкістю", - каже вона.

Відповідь міліції про стрітрейсерів, за якими кияни мають щастя спостерігати ледь не кожні вихідні, нагадує відомий вислів про те, що "у Радянському Союзі сексу нема".

На питання журналіста, чому міліція не реагує на витівки стрітрейсерів навіть тоді, коли перегони відбуваються прямо у неї під носом, начальник прес-служби відповів:

"От ви напишіть, хай люди не повідомляють вам, які стали свідками цього звертаються по телефону 102!"

"У Київській області є закриті траси, де проводяться перегони, ми про це знаємо. Якби були б нелегальні перегони, ми б відповідним чином реагували… Але поки що ми говоримо, що немає такого", - сказав Жукович.

Нелегальні перегони як ілюзія управління своїм життям

Психолог Наталя Кухтіна вважає, що такі ризиковані ігри, як стрітрейсінг, необхідні людям, які живуть у дуже жорстких рамках і обмеженнях.

"Це можуть бути сімейні, або професійні рамки. І у них виникає дуже сильна конвенційна напруга, яку потрібно десь знімати", - каже вона.

 

Так зазвичай відбуваються перегони на Бориспільській трасі

На думку психолога, від такої напруги особливо страждають чоловіки.

"Удень ці люди живуть одним життям, а, сідаючи за кермо автомобіля уночі і влаштовуючи такі ризиковані перегони, вони отримують відчуття, що не ними управляють, а вони управляють своїм життям. При цьому вони можуть розвивати будь-яку швидкість, яку вони для себе визначили, а не ту, яку їм хтось встановив. Таким чином, вони ламають встановлені правила. Хоча в цих перегонах теж є певні правила, це вже зовсім інший рівень", - стверджує Кухтіна.

Після такого перебування на межі життя і смерті, як правило, відбувається зниження напруги і великий адреналіновий сплеск.

"Деякі учасники цих перегонів таким чином проживають свою мужність. Вони сильні, вони чоловіки, але територія для реалізації цих якостей у них дуже обмежена. Плюс є чисто чоловіча потреба змагатися і бути першим. Але не за тими правилами, які встановив, скажімо, Олімпійський комітет чи якась інша організація, а так, як цього хочеться мені", - пояснює психолог.

За словами Кухтіної, в іграх зі смертю часто беруть участь чиновники і бізнесмени, тому що влада встановлює серйозні обмеження, "це рух по лезу ножа, і від цього виникає дуже велика напруга".

"Влада п’янить, вона як наркотик. Якщо людина перебуває при владі більше 3 років, у неї виникає психологічна созалежність від неї, і їй вже страшенно важко побудувати своє життя в іншій сфері – у бізнесі, творчості. Її тягне лише влада, тому що це управління іншими людьми", - каже вона.

Такі люди, за словами Кухтіної, вимушені жити у ще жорсткіших рамках, які, втім, не відповідають їхнім справжнім бажанням.

"Насправді вони хочуть бути вільними людьми, але не можуть, або не дозволяють собі", - підсумувала психолог.

Щоправда, скидаючи напругу і отримуючи на певний час владу над своїм життям, стрітрейсери часто переходять межу, забуваючи про життя інших випадкових жертв їхніх ігор.

Відео з Youtube Mykhailyna Skoryk, фото газети "Сегодня"

powered by lun.ua