Вчені вважають, що миші можуть вивчити мелодію та співати в унісон
Вони виявили, що самці, поселені разом, починають незабаром підлаштовувати тон своїх голосів один під одного, пише Бі-бі-сі.
У мишей є механізми поведінки і вищої нервової діяльності, аналогічні відповідним механізмам у співочих птахів і людей.
Однак далеко не всі вчені згодні з такими висновками, вказуючи, що вони не мають достатніх доказів. Попередні дослідження показали, що самці мишей виконують складні мелодії при вигляді самок, і що ці пісні відіграють важливу роль у ритуалах залицяння.
Ці мишачі серенади можуть не сприйматися людським вухом, тому що знаходяться в діапазоні між 50 гц і 100 кгц, тобто за межами звукового діапазону, який сприймає людина. Після акустичної обробки записів цих пісень вони нагадують жалібний свист.
Раніше вважалося, що миші нездатні міняти висоту або послідовність цих звуків. Ця здатність рідко зустрічається в природі. Вона спостерігається у деяких птахів - наприклад, папуг і шпаків, - а також у китів, дельфінів, тюленів, слонів і кажанів.
Проте вчені з університету Дьюка в Північній Кароліні встановили, що миші також володіють мозковими структурами і поведінковими рисами, які властиві видам, здатних до вокального навчання.
Доктор Ерік Джарвіс, який керував цим дослідженням каже, що результати повністю змінили його уявлення про те, як миші поводяться зі звуком.
"Ми виявили, що зони мозку, які відповідальні у мишей за вокалізацию, знаходяться в лобових частках мозку, так само як у людей", - говорить учений.
За його словами, поки немає чітких даних про те, що миші мають таку ж здатність до вокалізації, як співочі птахи або людина.
У ході експерименту самців мишей, що володіють голосами різної висоти, поселили разом; протягом двох місяців їх голоси поступово змінювалися до тих пір, поки вони не стали звучати в унісон.
"Коли ми підсаджували в клітку з двома самцями самку, виявлялося, що один з самців, зазвичай менший за розмірами, підлаштовував висоту свого голосу під голос суперника", - говорить біолог.
Втім, не всі вчені переконані цими спостереженнями. Доктор Курт Хаммершмідт, фахівець з вокальної комунікації в Німецькому центрі приматології в Геттінгені, ставить під сумніви значення такої гармонізації голосів мишей.
Однак доктор Джарвіс вважає такий скептицизм необгрунтованим. "Він доводить, що ми провели дослідження на недостатньому числі піддослідних тварин; але ми виявили таку здатність у 12-ти пар мишей і, принаймні в наших очах, це цілком надійний і статистично переконливий результат", - говорить американський біолог.