Вчитель, який увів моду на подорожі Україною

Вчитель хімії Ярослав Козак не лише перетворив своє хобі на професію, але й зміг зробити з нього хоч і не дуже прибутковий, але все ж бізнес.

По суті Ярослав започаткував моду на подорожі незвичайними місцями, і тепер тисячі українців щороку мандрують заповідниками, горами і невідомими куточками України.

Після появи туроператора "Унікальна Україна" у 2008 році, внутрішнім туризмом почали активніше займатись не лише ті, хто возить українців відпочивати за кордон, але й окремі компанії. Тепер є проекти Kraina.ua, Орнамент України, які також пропонують подорожі без перетину кордону.

В "Унікальній Україні" цьому радіють, розробляють путівник невідомою Україною разом з Lonely Planet і пропонують своїм користувачам нові пізнавальні маршрути.

Добре, що поїхали

[L]рослав Козак подорожі любив завжди. У львівській школі, де він викладав хімію, відкрив туристичний гурток, возив у гори дітей, а також друзів і рідних. Під час однієї такої мандрівки знайомі запропонували на камеру розповісти про Карпати.

Захоплену розповідь Ярослава побачив продюсер, і далі все "пішло-поїхало": стартував проект "Унікальна Україна" - серія документальних фільмів про цікаві туристичні місця країни, яку показували кілька телеканалів впродовж чотирьох років.

Камінне село, Житомирщина

Під час зйомок Ярослав з колегами об’їздив Україну, і про свої враження писав у ЖЖ-спільноті. З часом компанія з 500 інтернет-друзів "Живого журналу" почала виїжджати у подорожі місцями, про які йшлося в "Унікальній Україні".

Сплав Дністровським каньйоном

Як тепер розповідає Ярослав, ці подорожі не були комерційними, розрахунок туру був по собівартості, а знайти охочих вирушити у мандрівку Україною – просто: автобус на 50 людей вдавалося заповнити за пару днів.

У такі поїздки їздив і колишній учень Ярослава Маркіян Галабала з дружиною Ольгою. Під час однієї з них Ользі прийшла ідея заснувати компанію, яка б їх продавала.

Так у 2006 році з’явилася туристична компанія "Унікальна Україна". На той час поїздки по Україні не були чимось трендовим, більшість туроператорів якщо і пропонували маршрути всередині країни, то вони не виходили за рамки відомих і розкручених "Карпати-Крим-Київ-Львів-Одеса".

"Унікальна Україна" пропонувала подорожі місцями, про які йшлося у відеосюжетах. При цьому гідами ставали учасники програми, а також ті, хто все життя займався дослідженням саме того об’єкту, куди і приїхали туристи.

"Можна просто привезти людей і сказати "Подивіться, який ліс!" Ну, ліс як ліс, і поїхали б далі. А коли розповідає директор заповідника, туристів неможливо звідти забрати.

Вони вже могли розрізнити сліди вовка від слідів рисі. Захоплено слухають, як вовк мітить територію, яка вона на одного самця, яка територія зграї, де лігво", - описує Ярослав Козак екскурсію до Поліського заповідника.

"Люди бачать, що вони не дарма витратили гроші. Що їх не привезли і показали "развалини". Їм ставлять мозок на місце", - додає мандрівник.

Ось, наприклад, про Холодний Яр розкаже найкраще Віктор Гугля, який все життя досліджував цю тему. Перевірити просто – в мережі досить відгуків про нього як про екскурсовода.

Ярослав і далі розробляє нові маршрути країною, це займає лише тиждень часу

Попри це, перші роки для "Унікальної України" були непростими.

"Люди дуже неохоче їхали, у нас не було клієнтури, для людей це було дорого", - пояснює Ярослав Козак.

Знання замість коньяку

Попри необхідність мати прибуток і підтримувати діяльність компанії, Ярослав Козак зізнається, що клієнти "Унікальної України" – люди з потребами у знаннях і в бажанні побачити незвичайні місця в Україні.

"Є такі люди, яких ми не хочемо бачити в наших турах, які здатні зіпсувати настрій не мені чи гіду - ми до того звикли - але всій групі. От зайшла людина в автобус і починає нити, їй місце не подобається, що вона ззаду сидить. Ми кажемо: претензій не може бути, все в порядку реєстрації на тур, комп’ютер сам розсаджує. Людині не сподобалось, і вона починає вже вишукувати негативи", - розповідає Козак.

Весна в Ічнянському парку

"Є такі, хто не читає програму туру і не розуміє, куди їдемо. Наприклад, у Поліський заповідник – тайга тайгою, будиночки в лісі, а вони питають: "А у нас буде гаряча вода в номерах?" Ми живемо у дерев’яних будиночках, які опалюється пічкою", - посміхаючись, пояснює Ярослав.

Хоча європейці, наприклад, розуміють, що у заповідній території люксового готелю не може бути, і спокійно реагують на життя в мисливських будиночках.

Яросав пригадує випадки, коли українці вимагали знайти їм десь коньяк, хоча у цей час група була далеко від магазинів і благ цивілізації.

"Наші клієнти - це люди з високим рівнем розвитку інтелекту, яким цікаво побачити щось в Україні, про що вони, можливо, чули, але не бачили. Це люди, які цінують хорошу компанію, позитивний відпочинок і знання", - узагальнює автор проекту.

Тим більше, що в Україні багато цікавіших пам’яток, аніж в Європі, але ми обираємо варіант "витратити гроші за кордоном", а не пізнавальний тур країною і стимулювання розвитку вітчизняного туризму.

Ярослав Козак

Відсутність комфорту – не через небажання організаторів селити туристів у нормальні умови. Якщо подорож, наприклад, до Львова чи в Карпати, з хорошими місцями для поселення проблем не виникне.

"Але якщо ми їдемо у Рівненську область, Житомирську область, то там ночуємо в тих умовах, які є", - розповідає Ярослав. Хоча поступово умови стають кращими. Особливо це помітно на Західній Україні.

"5-6 років тому, коли ми приїжджали в Микуличин, це було дуже просте село. А зараз – котеджне містечко, там можна селити туристів у хороших умовах. Або на Арабатській стрілці. Які там були жахливі умови! Совок совком! А тепер там є достатньо готелів, де туристам затишно", - каже Козак.

Та, наприклад, у Житомирській, Вінницькій, Рівненській областях є "розкішні об’єкти, які варто показати, однак нема де поселити людей".

"Туристи не їдуть, бо нема де переночувати, а люди не вкладають гроші, бо не знають, чи приїдуть туристи. Тут початково потрібна якась програма підтримки внутрішнього туризму", - каже Ярослав Козак.

Економіка проекту

Стартовим капіталом для заснування компанії були 6 тисяч гривень від чотирьох співзасновників.

"Ми якраз одружились і вклали ці гроші, які нам подарували на весіллі", - розповідає співзасновниця "Унікальної України" Ольга Галабала про їхнє з чоловіком перше сімейне капіталовкладення.

Ольга Галабала з чоловіком Маркіяном. Вони вклали у компанію гроші, подаровані на весілля і стали одними з чотирьох співзасновників "Унікальної України"

Але навіть старт бізнесу видався їй не таким важким, як 2008 рік – саме тоді у високий сезон, коли туристи традиційно купували тури по країні, вони не наважувались кудись їхати через "свинячий грип". Та й криза повимітала з кишень усі вільні кошти, на подорожі ніхто не хотів витрачатись.

Тоді співзасновники продали одну частку і залучили другу позику – 5 тисяч доларів. За ці гроші вдалося автоматизувати роботу компанії, і замість кількох менеджерів, які продавали тури, з завданням справляється один. Усі замовлення і оплата турів здійснюється в інтернеті.

Представника компанії вперше турист бачить на вокзалі, додає Ольга.

Правильна п’ятниця

Саме так Ярослав Козак називає вечір останнього дня робочого тижня. У цей час 4-5 автобусів з туристами вирушають у різні куточки країни. В "Унікальній Україні" роблять ставку на одноденні тури і тури вихідного дня.

Ярослав пояснює, що найважливіше – дати туристові можливість зануритись в атмосферу і не лише пофотографуватись на фоні пам’ятки і послухати гіда, але й відчути атмфосеру. Інакше з часом все нове забудеться і результат подорожі "гоп-стоп-фото" буде нульовим.

"Ми пропонуємо ночівлю у Чигирині під Замковою горою. Якщо це Вилкове, то людина має бути там два дні, на березі Дунаю, побачити старовірів, піти на місцевий базар", - розповідає Ярослав.

Фішкою компанії є прив’язка до відомого туристичного об’єкта, якогось "екслюзиву". У такий спосіб поступово мандрівники вивчають невідомі, унікальні місця. А довкола нововідкритого маршруту розвивається інфраструктура, як це сталось з туром "Карпатський трамвайчик".

Ярослав і далі розробляє нові маршрути країною, це займає лише тиждень часу. Але від моменту роботи над ним до запуску проходить 3-4 місяці.

Про свої тури мандрівник розповідає захоплено і обурюється питанням про те, як можна ще дешевше подорожувати.

"Це те саме, що спитати в гастроентеролога, де тут недорого поїсти чебуреків. Якщо дводенний тур коштує 300 грн, то ви подумайте, де вас будуть поселяти і як вас будуть везти. І чи є вам сенс їхати в Суми на один день, якщо ви там зможете побути пару годин", - додає Козак.

"Ми розраховуємо на групи 25-30 осіб. Якщо група менша, то у нас різко падає прибуток. Ми не є збитковими, але заробляємо мінімально. Якщо група зростає до 40-50 осіб, то з цього туру буде хороший прибуток", - пояснює Ярослав. Під хорошим прибутком мається на увазі 50 гривень за день з однієї людини.

Загалом зараз щомісяця "Унікальна Україна" відправляє в середньому 2 000 туристів (не враховуючи корпоративні тури).

Палки в колеса

На запитання про проблеми у роботі Ярослав разом з Ольгою Галабалою в один голос кажуть – "перевезення".

"Найбільша проблема – це вартість квитків на потяги і їхня кількість. Зараз на Прикарпаття їде лише 2 потяги. Як туди організувати тур? Людина платить 400 грн за тур, і ще 400 грн вона має заплатити за квитки", - каже Ольга Галабала. Більше того, дуже незручний графік добирання до місця призначення денними потягами.

Оля додає, що компанія не планує цього року тури на новий рік у Карпати саме через проблеми з переїздом залізницею.

Ольга Галабала та Ярослав Козак запевняють, що Бирючий острів українцям обов'язково треба побачити

Крім того, велика проблема – авіаперевезення.

"Якщо у Європі звикли, що вони летять у дві сторони за 70 євро, то для того, аби прилетіти в Україну, їм потрібно витратити 200-300 євро. А перельоти в межах країни коштують 1000-2000 гривень. Туристи не звикли на внутрішні перельоти платити такі гроші. Ця логістика впливає як на внутрішній туризм, так і на в’їзний", - скаржиться Оля.

Тепер компанія серйозніше взялась за в’їзний туризм, який активно почали розвивати ще до Євро-2012. Логіка тут проста: якщо українець готовий тратити в Україні близько 100 гривень за день, то турист – 100 євро.

Але зараз лише приблизно 10% з загального потоку туристів - іноземці. Не справдились і сподівання Олі на потік туристів під час Євро.

"Люди у нас хотіли замовляти тури. Казали, ми їх візьмемо, якщо забронюємо проживання у готелі. Готелі тоді поставили надзвичайно високі ціни. Якщо порахувати ту кількість людей, яку ми втратили тоді, то вона сягала десь 500 людей. Наприклад, група арабів каже: Ми хочемо жити в Донецьку. Ми їм називаємо суму, вони кажуть – нам вигідніше жити в Стамбулі і прилетіти до вас чартером. Так само зірвалась група з Індії, а також європейці. Вони або взагалі передумували їхати, або прилітали чартерами на дуже невеликий проміжок часу", - розказує Оля.

Другу причину, яку називає Оля – відсутність від держави сприяння туристичним фірмам, які були на цьому ринку.

"Ми пропонували владі кількох міст зробити невеличкі туристичні центри, де б ми давали можливість людям замовляти екскурсії. Ми пояснювали, що зробимо все за свої гроші, поставимо там свою людину, яка буде роздавати буклети міста. І пропонували це робити і в центрах, і в аеропортах, і на вокзалах. Але відповідь була негативна", - каже Оля.

"Люди, які приїжджають на 3 дні, можуть взяти те, що є у них перед очима. Вони не будуть ходити і вишукувати турфірму. Хоча ми тільки на 10 частину виправдали сподівання, які у нас були на Євро 2012. Якщо раніше у нас була 1, максимум 2 групи іноземців на місяць, то тепер їх 5-6", - каже Оля.

Щоб ще більше іноземців приїжджали до України, компанія розробляє путівник разом з Lonely Planet. В "Унікальної України" багато планів, як зробити туризм країною ще більш трендовим. Як зауважує Ярослав Козак, ми просто не знаємо, скільки в країні унікальних місць.

"Я дуже хочу, щоб наші люди насправді пишалися своєю країною. Але не тільки Кличком чи футболістами, а тим, що в нас нормальні дороги, люди мають нормальну роботу, а вона дозволяє їм подорожувати коли захочуть, і куди захочуть", - додає він.

Роман Песцов з Ярославом Козаком і дружиною

P.S. Вже після появи статті ми отримали відповідь-розповідь одного з учасників туру Романа Песцова. Поїздка стала для нього поштовхом для побудови зовсім нових стоснуків з дівчиною, яка потім стала його дружиною. Ось розповідь Романа:

"Меня с детства увлекало творчество Джеральда Даррела, поэтому первым местом, которое меня интересовало в новом городе, был зоопарк. Разумеется, отдыхая на Черном море, я побывал в зоопарке Аскания Нова. И там же я узнал, что организуются выезды в степь Аскания Нова.

Случайно, в интернете, на сайте партнера "Уникальной Украины", я увидел рекламу тура "Уникальной Украины" в Асканию с выездом в степь. Понравилось волшебно. С тех пор езжу с "Уникальной Украиной" в среднем раз в два месяца.

Со своей будущей женой я знаком шесть лет, мы вместе работаем. Однажды я ей рассказал о туре в "надслучанскую швейцарию", ей понравилось, мы собрались, должны были ехать туда компанией сотрудников, но в результате поехали вдвоем... В туре мы поняли, что у нас очень много общего, что в конце концов и переросло в серьезные отношения.

Теперь мы с той же частой ездим в туры "Уникальной Украины" вместе. Мы и сейчас в туре... "