Сонячна та вітрова електроенергія є найдешевшою - науковці

Такими є дані, підраховані науковцями з інституту Фраунгофера, а також Форуму екологічно-соціальної ринкової економіки (FÖS), які цитує Deutsche Welle.

Через суттєве подешевшання устаткування нині дешевшою стала і сонячна енергетика. Нові установки з виробництва сонячної енергії у Центральній та Південній Європі виробляють струм у середньому за 14 центів за кіловатгодину.

Зокрема, струм, вироблений за допомогою фотовольтажних установок на дахах німецьких будинків обходиться у 18 центів, на сонячних електростанціях у Південній Європі - менше ніж 10 центів за кіловатгодину.

Натомість струм, який продукують нові вугільні та атомні електростанції, коштує дорожче. Насамперед, якщо врахувати кошти, пов'яані зі здоров'ям та довкіллям, за що досі розплчувалося суспільство.

Так, за актуальними дослідженнями, струм з нових вугільних електростанцій коштує сьогодні майже вдвічі більше, ніж з вітрових установок, і майже стільки ж, скільки з нових сонячних модулів.

У 2020 році, за прогнозами, електроенергія, одержана від вітру та сонця, завдяки подальшим інноваціям та подорожчанню електроенергії належатиме до найвигідніших видів виробництва струму.

Зі значними коштами, за підрахунками науковців, пов'язано також виробництво електроенергії з корисних копалин. Насамперед на це впливає врахування викидів СО2 та пов'язаних з цим наслідків для глобального потепління.

Нікола Штерн, колишній головний економіст Світового банку, обчислює у своєму звіті за 2006 рік ці глобальні супутні витрати сумою у понад п'ять трильйонів євро до кінця цього століття.

Так само і тонкодисперсний пил з електростанцій, що використовують корисні копалини, призводить до додаткових витрат, зокрема, через захворювання дихальних шляхів.

Якщо, наприклад, дитина внаслідок цього пилу потерпає від таких хвороб, то за медичні послуги сплачуюють або батьки, або суспільство відповідно до його системи охорони здоров'я.

За підрахунками Барбари Брайтшопф з Інституту Фрауенгофера, найбільшої шкоди довкіллю завдають теплоелектростанції. Лише невелику частину цих витрат беруть на себе нині оператори теплоелектростанцій через купівлю СО2–сертифікатів.

Ще близько 9% за кіловатгодину платять європейці за шкоду, завдану довкіллю та здоров'ю.

Складно підрахувати і ціну атомної енергетики. Якщо йдеться про нову АЕС, то це, за даними каліфорнійської енергетичної комісії, обчислюється сьогодні приблизно двадцятьма євроцентами за кіловатгодину.

Коли йдеться про атомну енергетику, то мають враховуватися видатки, які можуть виникати через аварії та подолання їхніх наслідків.
Наприклад, витрати, спричинені катастрофами на АЕС "Фукусіма" та в Чорнобилі, обчислюються сотнями мільярдів євро. Розплачуватися ж за все це, як правило, доводиться суспільству.

Беттіна Майєр з Форуму екологічно-соціальної ринкової економіки оцінює відповідні кошти. Згідно з новими підрахунками на основі досліджень, вона оцінює додаткову вартість струму від АЕС у розмірі від 11 до 34 центів за кіловатгодину.

Якщо перекласти ці кошти на ціну струму, то одна кіловатгодина, вироблена на нових АЕС сьогодні б коштувала між 31 і 54 центами, а зі старих АЕС, витрати на будівництво яких вже амортизовані - між 13 та 36 центами за кіловатгодину.