Цінності як індикатори успіху. Або "хто винен?" і "що робити?"

Що керує людськими вчинками? Що впливає на економічний розвиток країни? Що може змінити майбутнє країни? Ці питання об’єднує спільна відповідь – цінності.

Цінності є базовим компонентом не лише свідомості окремого індивіда, але й якісною характеристикою суспільства в цілому. Від того, які цінності є домінантними в суспільстві, залежить стан матеріального становища його індивідів. Таким чином, наше життя є відображенням того, що є для нас цінним, а отже важливими.

Як вдало зауважив Рональд Інглхарт, між цінностями, економікою та політикою є прямий зв'язок – взаємозалежність. За результатами дослідження, країни, де домінують секулярно-раціональні цінності, в тому числі цінності індивідуального самовираження, належать до більш розвинених, а країни із домінуючими цінностями виживання та традиційними цінностями є, відповідно, менш розвиненими із малою перспективою на швидкий поступ.

Відповідно до даних цього дослідження, Україна належить до числа країн, де переважають традиційні цінності.

Статистика невтішна, проте додає наснаги той факт, що нам ще є до чого прагнути, і що ми маємо теоретичні шанси на успіх у майбутньому.

З цього приводу, в експертів Центру Політичних Студій та Аналітики народилась ідея зробити крок на шляху до формування майбутнього України – створити своєрідний майданчик для продукування конструктивного діалогу в українському суспільстві щодо визначення єдиного спільного фундаменту розвитку держави.

Першим етапом на цьому шляху стало проведення круглого столу на тему: "Ціннісні орієнтири для українців", що відбувся 9 листопада 2012 року в приміщенні Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Дискусія об’єднала погляди різних людей – від експертів та духовних лідерів, до молодіжних активістів із різних регіонів країни. Саме тому і думки були озвучені відповідно до різних поглядів: традиційні християнські тлумачення про цінності і філософський критичний погляд; історична ретроспектива, а також практично-прикладний підхід молодшого покоління.

Окрім того, в межах круглого столу було проведено нерепрезентативне міні-дослідження серед учасників заходу про 5 найвагоміших для кожного цінностей в житті.

Думки учасників розділились так:

І. Свобода - 46,2%*

ІІ. Любов - 42,3%*

ІІІ.Сім’я (Родина) - 42,3%*

IV. Україна (патріотизм) - 34,6%*

V.Справедливість – 23%*

Також були такі варіанти, як: Співчуття, Життя людини, Рівність, Добро, Взаємоповага, Культура, Мова, Людяність, Духовність, Розум, Освіта, Честь тощо.

*відсоток від опитаних. Сума відсоткових значень є більшою від 100%, адже кожен учасник міг назвати 5 цінностей.

Отже, традиційні цінності є основними для більшості учасників круглого столу.

Також експерти ЦПСА проінтерпретували вищеназвані результати відповідей, (відповідно до класифікації цінностей за М. Рокічем), і дійшли до висновку, що найважливішими для більшості (39%) є цінності, котрі належать до групи, що стосуються цілей "співтовариства осіб, країни, людства взагалі".

Друге місце за кількістю ( 32%) зайняла група цінностей, що належать до "моральних".

Загалом, можемо зробити висновок, що для опитаних учасників дискусії Термінальні, або ж цінності кінцевих цілей в сумі важливіші(39%+20%=59%), аніж Інструментальні, тобто цінності способів поведінки (32%+9%=41%).

Таким чином зрозуміло, що більшість відповідей опитаних належать до цінностей, що уособлюють їх прагнення, а не те, як варто себе поводити, щоб мрії стали реальністю.

Також учасникам круглого столу було запропоновано взяти участь в експрес-тесті "Я мрію/Я буду". Він полягав у формулюванні учасниками (письмово) своїх мрій щодо України майбутнього та власних дій, спрямованих на здійснення вказаних мрій.

Отже, за підсумками цього тесту, 1/3 від усіх відповідей опитаних учасників (про те, якими вони хочуть бачити Україну) корелюють із тими відповідями, в яких вони висловили готовність до реальних дій для втілення в життя свого бачення.

Проте решта 2/3 відповідей відображають переконання того, що змінювати світ необхідно із себе, тому учасники відповіли, що вони будуть змінювати та вдосконалювати себе.

Таким чином можемо зробити висновок, що наразі учасники круглого столу, під час відповіді на дане запитання, змогли чітко сформулювати власне бачення України, але проілюстрували досить приблизні уявлення про власну роль у формуванні її майбутнього.

В процесі дискусії була озвучена думка про міжгенераційну зміну цінностей: "Інституційні зміни відбуваються швидше, аніж зміна цінностей в суспільстві, тому, повинен пройти час, змінитись покоління, перш, ніж зміни інституційні почнуть сприйматись як цінності", - зазначила Наталія Амельченко, доцент кафедри політології НаУКМА.

Прикладом тому є поворот України в бік демократії та системи ринкових відносин, що для старших поколінь не є настільки цінним, як для молоді, народженої в роки Незалежної України.

За словами Блаженнійшого кардинала Любомира Гузара, процес усвідомлення цінностей починається із думок про них. Проте, часто людина не замислюється над таким питанням, адже "Думати – вимагає відповідальності, тому люди бояться думати". Саме тому, на його переконання, - "думати можна і треба примушувати", проте не нав’язувати ідеї, а просто активізувати в людини прагнення до процесу мислення.

Своєрідним рецептом для поступу України також поділився Олексій Толкачов, котрий вважає, що Україна має величезний потенціал стати "експортером" цінностей та тим каталізатором, котрий допоможе світу, що морально деградує, відновитись завдяки любові до ближніх, попри обставини, що є мудрістю, котра руйнує непрохідні скелі стереотипів, комплексів, обмежень, страхів та упереджень.

Людина, зазвичай, найбільше цінує те, чого їй бракує. Відповідно до думок, що були висловлені під час круглого столу, а також згідно із результатами, отриманими за допомогою міні-опитування учасників, можемо констатувати, що присутні на круглому столі відчувають в нестачу в суспільстві: свободи, любові, традиційних родинних стосунків, патріотизму, а також справедливості.

Цей факт ілюструє розуміння учасниками круглого столу ситуації із ціннісним виміром в цілому суспільстві, що є позитивним, адже усвідомлення проблеми – це перший крок на шляху до її вирішення.

Фото zoomi.com.ua