Чи потребує Україна вчених? Три імовірні долі вищої освіти

Вищу освіту чекають зміни. На скільки кардинальними вони будуть залежить від того, "на чий бік стане" парламент.

Наразі у Верховній Раді зареєстровано три законопроекти, які суттєво відрізняються один від одного.

Перший – законопроект, який поданий групою депутатів від Партії регіонів. Для зручності будемо називати його "регіоналівський законопроект". Він зареєстрований у Раді наприкінці минулого року – 28 грудня. Його автори – "регіонали" Сергій Ківалов, Микола Сорока та Григорій Калетнік.

Другий – "опозиційний проект", зареєстрований 11 січня. Його автори – депутати від трьох опозиційних парламентських фракцій – "УДАРу", "Батьківщини" та "Свободи". Зокрема Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Олег Тягнибок, Лілія Гриневич, Леся Оробець, Ростислав Павленко, Павло Розенко, Олександр Сич та Ірина Фаріон.

В його основу ліг законопроект №9665-1, який раніше був підготований як альтернативний до законопроекту Кабміну. Проте ні перший, ні другий не були прийняті Верховною Радою 6 скликання і відповідно зняті з розгляду.

Третій – законопроект, який зареєстровано 21 січня позафракційним депутатом Віктором Балогою. Проте автором він не являється. Законопроект підготований робочою групою при Кабміні під керівництвом ректора Київської політехніки Михайла Згуровського. До робочої груп, яка була ініційована прем’єр-міністром Миколою Азаровим, входили освітяни, ректори українських ВУЗів, студенти та вчені. В народі даний проект охрестили "законопроектом Згуровського".

Проте тут є один нюанс – планувалось, що законопроект до Верховної Ради внесе Кабмін.

Третього грудня на закритому "малому" засіданні Кабміну законопроект про вищу освіту представляв віце-прем'єр Сергій Тігіпко.

"Документ був схвалений з умовою його узгодження в Міністерстві фінансів, Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту, а також у Міністерстві внутрішніх справ", - сказав Тігіпко.

Проте Кабмін так і не вніс даний законопроект на розгляд парламенту. В Раді, на прохання членів робочої групи, його зареєстрував позафракційний депутат Віктор Балога.

"Звернутися до Балоги було колективним рішенням. Ми хотіли звернутися до якогось незалежного депутата. Ми хотіли, щоб наш законопроект фігурував саме як експертний. Наша робота полягає в тому, щоб не було у ВР такої ситуації, коли конкурували б нібито провладний і опозиційний законопроекти", - розповів у коментарі "Українській правді. Життя" член робочої групи, президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.

Він розповів, що за рік роботи, робоча група розглянула близько п'яти тисяч поправок.

"Законопроект опозиції у багатьох своїх положення концептуально дуже близький до нашого. Ми працювали з трьома законопроектами – Мірошниченка, Оробець/Яценюк та Міністерським", - сказав Квіт.

Він переконаний, що законопроект опозиції і робочої групи Згуровського "концептуально дуже пов’язані, оскільки вони орієнтовані на реформи".

Водночас, один з авторів "опозиційного законопроекту" Лілія Гриневич, попри багато спільного, бачить і суттєві відмінності цих двох законопроектів.

"У наших законопроектах спільні підходи - утвердження автономії вищих навчальних закладів, академічної мобільності, децентралізація управління освіти в противагу тому, що колись пропонував Табачник, чи того, що зараз намагається протягти "Партія регіонів", - розповіла вона нам.

Гриневич переконана, що група Згуровського, працюючи при Кабінеті міністрів, внесла дуже багато обмежень у свій законопроект.

"У нашому законопроекті ми пропонуємо такі зміни, які дають більше простору для розвитку автономії, які забирають у міністерства регуляторні функції і віддають їх іншому уповноваженому органу - Національній комісії регулювання освіти і науки", - пояснила голова комітету освіти і науки.

Гриневич розповіла, що у законопроекті опозиції, на відміну від проекту Згуровського, який зберігає традиційне держзамовлення, пропонується принципово інша система державних грантів на навчання за принципом "кошти за людиною". Тобто, коли людина за результатами ЗНО отримує грант на навчання і сама обирає собі вищий навчальний заклад.

За її словами, законопроект опозиції напрацьовували заздалегідь - ще перед виборчою кампанією. Фактично він обговорювався уже з вересня.

Гриневич не виключає, що у разі, якщо буде прийнятий законопроект Згуровського, то шляхом внесення правок, можна отримати дуже хороший і якісний продукт.

Водночас, вона розкритикувала законопроект, поданий раніше Партією регіонів.

"Цей законопроект знову пропонує нам централізовану модель управління вищою освітою, де передбачається ручне керування навіть у дрібних питаннях з боку Міносвіти", - вважає Гриневич.

"Наприклад, законопроект пропонує додаткові вступні іспити окрім ЗНО. У ньому немає нових прогресивних кроків, які створюють якесь оновлене законодавче поле для розвитку вищих навчальних закладів", - сказала вона.

В свою чергу, один з авторів "регіоналівського" законопроекту Сергій Ківалов у коментарі "Українській правді" заявив, що у парламенті вистачить голосів для прийняття їхнього закону.

"До будь-якого законопроекту можна висловити зауваження. Наприклад, я вважаю створення Національного агентства з якості вищої освіти у запропонованому порядку - передчасним, а обидва альтернативні проекти містять дискримінаційні положення щодо вступу громадян України на навчання за кошти фізичних або юридичних осіб у порівнянні з іноземними громадянами", - сказав він.

Що стосується того, що законопроектом пропонується вводити ВУЗам як мову викладання також російську, Ківало заявив. що він вважає, "що вказане положення може викликати хвилю обґрунтованого обурення".

За його словами, мова може йти лише про політичні провокації.

Та попри все, у всіх трьох законопроектів є суттєві відмінності. Зокрема це стосується формування державного замовлення, стипендії, мови навчання, болонського процесу, автономії ВУЗів, вступних правил і т.д.

Таким чином, у законопроектах опозиції і робочої групи Згуровського робиться акцент на викладанні саме державною мовою. У цих законопроектах дозволяється використання літератури іноземними мовами.

Натомість законопроект від Партії регіонів передбачає використання мовного законодавства - скандального "закону Колесніченка-Ківалова", прийняття якого у липні викликало акції протесту.

"Опозиційним законопроектом" пропонується принципово інша система державних грантів на навчання за принципом "кошти за людиною". Тобто, коли людина за результатами ЗНО отримує грант на навчання. У разі прийняття даного законпороекту держзамовлення не буде формувати Міносвіти.

Натомість проект ПР знімає чинну норму про співвідношення кількості студентів та населення загалом.

Проект групи Згуровського залишає чинні норми по співвідношенню кількості студентів і населення. Серед нового - пропонується розподіл державного замовлення залежно від того, куди ідуть найсильніші за результатами ЗНО вступники.

Спільне для трьох законопроектів те, що вони встановлюють розмір стипендії на рівні прожиткового мінімуму. Проте проект ПР позбавляє студентів соціальних гарантій щодо отримання стипендії.

Натомість проекти опозиції та групи передбачають гарантовану кількість студентів, що мають отримувати стипендію.

Окрім цього група Згуровського пропонує нараховувати стипендію з огляду на позицію в рейтингу, а не сам середній бал студента, який зараз є "4".

Законопроекти опозиції та групи Згуровського обумовлюють основні поняття Болонського процесу, натомість проект ПР про них не згадує. У всіх проектах задекларована інтеграція у Європейський простір вищої освіти.

Отже законопроект ПР пропонує дозволити національним університетам проводити вступні іспити. Це в якійсь мірі означає повернення назад. Також пропонується, щоб вступ на контракт для всіх вишів відбувався за умовами, визначеними самим ВНЗ.

Законопроект опозиції пропонує проводити зовнішнє незалежне оцінювання для вступу на магістратуру.

Таким чином, рано чи пізно, на розгляді парламенту опиниться три законопроекти. Один з них - законопроект Партії регіонів - яскраво відображає інтереси Міністерства і його очільника, члена ПР Дмитра Табачника.

Другий - законопроект опозиції - цілком міняє всю теперішню систему вищої освіти. І третій - законопроект групи Згуровського - є, по суті, чимось середнім між першим і другим.

При написанні статті використовувалися матеріали Центру Дослідження суспільства.