Шкільні питання

Щоб назбирати гроші на "відправку" першачка до школи першого вересня, середньостатистична родина починає збирати гроші і економити на цю подію ще з зими.

Такими є дані, які оприлюднила Людмила Черенько, завідувач кафедри дослідження рівня життя Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України на прес-конференції у середу.

Так, за даними 2012-ого року, на одну дитину шкільного віку, родина із середніми статками використовує 1600 грн. на місяць.

"Зрозуміло, що разова грошова витрата на перше вересня сильно вдаряє по сімейному бюджету", - розповідає експерт.

Крім того, за даними опитування українського населення, заощаджувати і відкладати якісь кошти, можуть лише 10% родин, в яких є діти шкільного віку. 50% родин загалом вистачає на життя, але заощаджувати вони вже не можуть. "Вони не мають депозитів чи будь-яких інших заощаджень", - каже вона.

34-35% родин, де є учні, відчувають труднощі і не можуть дозволити собі додаткових витрат. Їхніх доходів вистачає лише на харчування.

2,7%, які мають одну дитину шкільного віку і 4,4% родин, які мають двох дітей шкільного віку, не можуть навіть достойно харчуватися.

"Виховання дитини та освіта забирають майже все, що заробляють батьки", - розповідає Черенько.

За словами Ігоря Лікарчука, директора Центру тестових технологій и моніторингу якості освіти, підготовка до школи перетворилася на "підгодовку" бізнесу. "Всі рішення, які приймаються владою, "підгодовують" бізнес", - каже він.

Що стосується вартості, так званого "шкільного портфеля", то на думку експертів, на сьогоднішній день будь-яка родина може зібрати дитину до школи. "На ринку існує великий діапазон цін. Вартість портфеля залежить від гаманця батьків. Це робиться для того, аби будь-яка родина змогла зібрати дитину до школи", - зазначає Лікарчук. Питання лише в тому, якої якості будуть куплені канцтовари та одяг.

"Один мій приятель витратив 3500 тис. грн. на те, аби відправити онучку до школи. Сума порахована разом із вступним добровільно-примусовим внеском до адміністрації школи", - каже він.

Навчальний рік 2013 – наскільки дорожчий?

На думку Людмили Черенько, вартість шкільного портфелю не збільшилася у порівнянні із минулим роком, адже не виросли доходи населення.

Між тим, з нею не погоджується Ігор Лікарчук, який вважає що вартість портфелю все-таки зросла. Бо незалежно від того, чи ростуть доходи у населення, чи ні, ціни, у порівнянні із минулим роком, все-таки виросли і особливо в переддень першого вересня, коли є попит.

"Виховання дитини та освіта забирають майже все, що заробляють батьки". Фото ula.su

Він також каже про те, що ще не враховано однієї статті витрат. "Це ті кошти, які батьки дають у вигляді добровільних, недобровільних, добровільно-примусових, примусових внесків, за рахунок яких проводяться ремонти, купується обладнання і т.д.", - зазначає Лікарчук.

За його словами, облік таких внесків ніхто не веде, але він є. "І давайте говорити відверто, що тут обертаються немаленькі кошти. Коли керівники освітянських відомств заявляють, що всі школи готові до початку нового навчального року, хай вони скажуть а скільки на цю підготовку пішло коштів із відповідних бюджетів. Є бюджети, які передбачають виділення 300-500 грн. на школу. Ну тобто, на три банки фарби, а решті де взятися? Решта добирається за рахунок батьків. Це добре якщо ці пожертви унормовані і використовуються за призначенням, а якщо ні?", - запитує він.

Концепція профільного навчання: багато "але"

Зазначимо, що днями міністерство освіти і науки затвердило проект концепції профільного навчання в школі. Згідно із документом, зміни найбільше торкнуться перших, п'ятих та старших класів.

Часткові зміни у вигляді збільшення кількості годин на певні предмети, введення нових предметів і т.д. вже робиться не вперше. Принаймні за 22 роки незалежності, отакі зміни структурні – це вже втретє і на сьогоднішній день існує безліч думок і суперечок, щодо тих чи інших новацій.

На думку Ігоря Лікарчука, те, що Україні потрібне профільне навчання, сумнівів нема. Але, є дуже багато "але".

По-перше, згідно із документом, планується надавати профільне навчання упродовж двох років. Утім, в інших розвинених країнах світу, на профільне навчання віддається 3, 4, 5 років.

"Тобто два роки тому ми відмінили 12-річну освіту, а тепер, за рахунок цього, нам бракує одного року, щоб надати повноцінну профільну освіту", - каже він.

Що стосується обрання дитиною після 9-го класу конкретного профілю, то тут також існує важливий спірний момент. Наприклад, обрала дитина природничий профіль, а через два роки вже передумала і вирішила, що вона хоче бути гуманітарієм, однак глибоке вивчення гуманітарних дисциплін закінчилося в 9-ому класі. Що вона робитиме далі – пояснення нема.

Крім того, на думку експертів, важко уявити профільне навчання у сільській школі, де кількість випускників 9-го класу, становить, наприклад, аж 5 осіб.

Фото fotodeti.ru

"Чи не буде в нас такого, що всіх шести профілів не буде, а буде лише два і один універсальний, бо нема вчителів, нема бази, нема можливостей? І якщо знайдеться на 200 випускників 9-го класу якогось невеликого сільського району хтось один, хто захоче навчатися за хіміко-технологічним профілем, чи, скажімо, фізико-математичним. Чи не доведеться йому їхати за певну кількість кілометрів?", - запитує Лікарчук.

Російська – як друга іноземна: через бідність і поспіх?

Міносвіти не може забезпечити викладання другої іноземної мови у всіх школах. Тому було знайдено альтернативу: назвати другою іноземною російську, і викладати її.

"Віднісши російську мову до другої іноземної, ми це зробили через те, що ми не можемо забезпечити викладання у всіх школах викладання другої мови справді іноземної. Немає вчителів, підручників і т.д.", - пояснює Лікарчук.

Відповідно до чинного законодавства, російська мова є регіональною, а не іноземною. І те, що у наказі МОН, який рекомендує вивчати російську мову, як іноземну, було зроблено через неможливість надати другу іноземну мову.

З російською мовою – все просто. Нею володіє велика кількість вчителів. Ще залишились ті, які викладали російську мову як повноцінний предмет.

"Звичайно на них легше орієнтуватися. Це від бідності і від поспіху того, що нам треба було запровадити вивчення другої іноземної мови", - розповідає він.

Між тим, у деяких школах справді є велика кількість батьків, які хочуть, аби їхня дитина вивчала російську мову.

"Давайте створювати умови – хай російська мова вивчається на одному рівні із іншими предметами. Але непотрібно при цьому називати її іноземною. Вводьте її у навчальний план, давайте можливість обрати і вивчайте її, як повноцінний предмет. Не треба її вивчати як іноземну мову", - каже Лікарчук.

Замість уроків праці – основи макіяжу

Окрім того, що молодшими класами вивчатиметься друга іноземна мова та основи інформатики, а старшокласники зможуть визначитися із пріоритетним профілем освіти, концепція передбачає і деякі цікаві, невідомі досі зміни.

Так, за словами Наталії Бєскової, начальника відділу змісту середньої освіти та освіти національних меншин, за новими стандартами, буде приділено багато уваги такому предмету, як безпека життєдіяльності та фізична культура.

"Фізкультура вивчатиметься за модульним принципом, коли кожен учень обиратиме фізичну активність, яка йому до душі. Тобто, якщо наприклад, у школі є басейн, то урок фізкультури – це може бути плавання. Якщо в школі є зал для занять хореографією, то учні зможуть відвідувати уроки хореографії і так далі.

Фото saratov.muz-school.ru

За модулями також вивчатиметься такий предмет, як трудове навчання.

"Раніше нас навчали шити, вишивати, робити витинанки. Нині ж модулем може бути етикет, дизайн, накривання столу, приготування холодних закусок, квітникарство. Тобто кожен учень обирає те, що до вподоби йому. Останнім часом надзвичайною популярністю користується модуль із основ макіяжу", - розповідає Бєскова.

Крім того, дітям буде запропоновано вивчати спецкурси за вибором, які не є обов'язковими.