Нью-Йоркський фотограф розповідає в Instagram історії самотніх людей. Фото

5
14 листопада 2013

"Я фотографую сцени, які ми бачимо щодня, та про які незручно говорити. Моя широка робота спрямована на те, аби розповісти історії людей, яких я вважаю забутими суспільством", - каже він.

У своєму "швидкозмінному" сусідстві у Брукліні, Радді знаходить багато самотніх людей і демонструє їхні історії через портрети і підписи під ними.

"Я намагаюся донести до людей те, що ми є спільнотою, в якій, здається, забули, що всі ми тут одне для одного. Я сподіваюся, що хтось, переглядаючи мої фотографії, відчує що повинен поспілкуватися з людьми, яких він раніше не помічав", - сподівається фотограф.

Вперше він почав використовувати Instagram у своїй попередній роботі, для отримання зворотного зв'язку із тими, хто був підписаний на його акаунт. Тоді він і подумав, що ресурс можна було б використовувати і для допомоги.

Зворотній зв'язок та те, що Радді може спілкуватися з його фолловерами - ключовий момент в тому, що він називає сторітеллінгом та портретним живописом. "Для мене кожен знімок - це не просто фотографія, а історія, яку я намагаюся розповісти", - каже він.   

  Фото ruddyroye

Побачивши цього чоловіка, який весь час пересувався, я подумав: "що він тут робить у такий холод?". А тоді зрозумів - він тут виживає.

Я був здивований, коли він дозволив сфотографувати його. Він не говорив. Я фотографував його дуже швидко, побоюючись, що використаю все його накопичене за час ходіння, тепло.

 

Джуніор Мітчелл приїхав до Америки 5 років тому. Він хотів змінити своє життя. Він розповідав, що навіть коли він став менеджером на Ямайці та досяг певного статусу, його життя все одно було важким.

Іноді йому доводиться стояти 14 годин на ногах. Джуніор, ямайський емігрант, чистить рибу, ріже м'ясо, перебирає запаси холодильників та готує їжу, яку пізніше продадуть. Вночі йому доводиться мити посуд, готувати продукти до сніданку та мити підлогу, перед тим, як піти додому.

"Я залишив Ямайку у пошуках кращого життя. Моя мрія - жити так, аби не перебиватися від одного зарплатного чека до іншого".  

 

Невеликий уривок під час прогулянки. "Синхронність - результат обов'язку". 

 Страшний Джек

    

 

"Я зняв це фото для моїх сусідів. Що робить з психікою людини така картинка, ще й в поєднанні з розкиданим усюди сміттям?", - запитує фотограф.    

 Серія "в метро"



powered by lun.ua