Лабораторія у гаражі. Як українці майструють 3D-принтери і роботів

"Hackerspace", як будь-який маленький проект з потенційно великим майбутнім, розташований у гаражі. Знайти це місце з першого разу важко, пробиратися крізь захаращену київську промзону – відверто страшно. Однак всередині на відвідувачів чекає дружня і майже домашня атмосфера.

У великій кімнаті, переробленій під спільний робочий простір, крім комп’ютерів, паяльників і купи дротів, - стелажі з книгами і зручний диван. У так званому "коворкінгу" "Hackerspace" працює більшість його членів. Це програмісти, інженери, дизайнери і архітектори, які збираються в одному місці для роботи над власними проектами, а також для лекцій, тренінгів та спілкування.

"Hackerspace" можна назвати клубом любителів технотворчості. В офісі є лабораторія для роботи з "залізом" і окрема кімната для команд, які працюють над конкретними стартапами. Учасники "Hackerspace" збирають 3D-принтери, майструють роботів та квадрокоптери, удосконалюють різноманітні пристрої. Деякі зі стартапів стають успішним бізнесом – у Hackerspace народився інтернет-магазин техніки, лабораторія з 3D-сканування, а також майстерня з виготовлення лонгбордів.

- Нічого з меблів ми не купували. Все, що ви бачите, принесли члени клубу. Хтось притягнув столи з офісів, інший приніс з дому диван, - проводить екскурсію 26-річний Іван Пасічник.

Іван Пасічник

Трохи більше року тому Іван познайомився з програмістами Артемом Карявкою, Станіславом Дроздом та Дмитром Величком, і вони вирішили зробити спільний робочий простір. З весни 2012 року хлопці збиралися з ноутбуками на природі або у кафешках. Але така форма роботи була зручна не всім. Для занять робототехнікою чи моделюванням потрібно було окреме приміщення.

Ще якийсь час хлопці робили свої експерименти на території Гостинного двору, який захопили активісти, протестуючи проти його знищення. На території "вільної республіки" вони запускали свій перший квадрокоптер – літальний апарат з чотирма гвинтами.

Згодом Артем, який на той час займався розробкою онлайн-ігор і веб-сервісів, перевів у "Hackerspace" свій офіс, а Іван звільнився з попередніх місць роботи і почав займатися власними проектами.

- Студентом я працював на заводі "Зброяр". Збирали снайперські гвинтівки, глушителі. Така собі романтика для 20-річного хлопця – робити зброю по ночах, – згадує Іван.

У "Hackerspace" він займається розвитком одразу кількох стартапів.

- Ми всі – "технарі" за освітою, по роботі пов’язані або з програмуванням, або зі станками. Але в офісах нам не вистачало часу для експериментів і розвитку. Наприклад, я ходив на всі заходи, пов’язані з технікою, але це дорого. Тоді почав шукати однодумців. Виявилося, що багато хто робить цікаві штуки, - каже Іван.

"Робопанда"

3d-принтер

На підтвердження своїх слів він демонструє останні винаходи членів клубу. На одному зі столів стоїть іграшка-робот, "робопанда". На іншому – перший в Україні саморобний 3D-принтер.

- Його зробив один з членів "Hackerspace", серйозно "підкований" інженер, програміст. Це вже другий його експеримент. Спочатку він переробив станок числового програмного керування, поставив туди екструдер і надрукував деталі для цього 3D-принтера.

Іван переконує, що розробити такий "домашній" 3D-принтер "low-cost-формату" нескладно. А його промислові аналоги вже понад 20 років використовуються у виробництві для швидкого створення прототипів об’єктів.

Іван показує пластикові фігурки, надруковані на їхньому 3D-принтері. Потім йде на кухню і приносить вазочку дивної форми, в якій стоять ложки і виделки. Теж з пластику.

- Чотири години друкували, - сміється Іван, - зате тепер є куди квіти ставити.

Пластикова ваза, видрукована на 3d-принтері

Квітів у "Hackerspace" нема. Зате є величезна модель маленького міста – з будівлями, деревами і залізною дорогою, якою їздить іграшковий паровоз. Макет накритий склом і займає велику частину кімнати. Його зібрав один з членів клубу. Хлопець працює програмістом, а у вільний від роботи час займається хобі у "Hackerspace".

- Ми плануємо підключити до цієї моделі веб-сервіс і веб-камеру. Вона буде "вмикатися" чотири рази на день, і за нею можна буде спостерігати в інтернеті. Згодом, можливо, продамо цю іграшку якомусь торговому центру.

Іван веде мене довгим холодним коридором до лабораторії. Двері приміщення зсередини завішані целофановою плівкою. На одному зі столів – паяльна станція і мікроскоп для створення мікросхем, на іншому – верстат і ще один 3D-принтер. Техніку до майстерні приносять члени клубу, щось купують або збирають самостійно.

Лабораторія

Інше приміщення, яке показує Іван, організоване за принципом "open space". Це територія запуску стартапів. За комп’ютерами сидять кілька ІТ-спеціалістів, які розробляють сервіс з пошуку апартаментів по всьому світу Roomrl.

Устаткування лабораторії

Для Івана "Hackerspace" теж став творчою лабораторією для розвитку одразу кількох стартапів. Система контролю енергоспоживання в домогосподарствах "Ecois.me", розроблена його командою, вдало стартувала на енергетичному заході TeslaCamp і вже демонструвалася на кількох ІТ-форумах. На часі - конструювання ще одного принтера для 3-D-друку.

- Ми можемо сканувати людей, робити їхні копії, - каже Іван, і я уявляю, як хлопці друкують на принтері якийсь людський орган. Але Іван сміється і бере з полиці пластикові погруддя людей.

Портрети виглядають правдоподібно - чітко вигравіювані риси обличчя, зачіски і одяг.

- Це все живі людей, яких ми сканували. Ідею я підглянув в улюбленому серіалі "Теорія великого вибуху". Його герої робили такі саме фігурки на 3-D-принтері. У мого друга був Kinect (пристрій для тривимірного розпізнавання рухів тіла, міміки обличчя і голосу - УП), я скачав до нього софт і спробував відсканувати – у мене вийшло, - розповідає Іван.

На таких фігурках хлопець планує робити бізнес. Головна задача для кожного стартапера – знайти інвестиції і масштабувати проект, вважає він. Усі вони розвиваються саме за таким принципом: вдалося комерціалізувати ідею – вона буде жити, не вдалося – помре.

- Ще один член "Hackerspace" у нас робить стабілізаційний підвіс під відеокамеру, суттєво дешевший за аналоги, і думає виходити з ним на Kickstarter. Інша команда розробляє нейроінтерфейс. Це така штука, яку ви одягаєте на голову, і вона зчитує з неї альфа-, бета-і гамахвилі. Зараз хлопці пишуть софт для біонічного протезу. Щоб інвалід міг, наприклад, управляти візочком. Подібні розробки вже є – я бачив відео, на якому повністю паралізована жінка за допомогою нейроінтерфейсу управляє механічною рукою і п’є сік.

Поки ми повертаємося назад, до приміщення "коворкінгу", Іван пояснює принципи існування "Hackerspace". Щоб потрапити до клубу, потрібна рекомендація двох уже чинних учасників спільноти. Членські внески становлять 500 гривень на місяць, для студентів - 250. Ці гроші йдуть на сплату оренди офісу. Інших джерел доходу у спільноти нема – вони називають "Hackerspace" "неорганізацією".

Ідею простору для технотворчості кияни взяли у своїх іноземних колег - "Hackerspace" існує у десятках міст по всьому світу і поєднує два напрями – веб і "залізо". Постійних членів київського "Hackerspace" наразі близько 20, а в цілому – більше 100.

- Спочатку це був клуб за інтересами. Зараз тут зібралося дуже творче комьюніті – ми всі намагаємося одне одного підтримувати. У нас нема лідера. Такий собі ІТ-шний комунізм. Збираємося по четвергах, щоб вирішити нагальні питання, - каже Іван.

Спільнота Hackerspace

У "Hackerspace" регулярно відбуваються лекції і тренінги від запрошених гостей, а члени клубу допомагають одне одному покращувати свої стартапи. Саме місце стає все більш популярним у світі ІТ. Ніби на підтвердження цієї думки до приміщення заходять співробітники "Microsoft", які прийшли познайомитися з колегами.

Активних учасників "Hackerspace" – близько двадцяти. Скоро колеги членів клубу планують відкрити подібні офіси у Харкові й Одесі.

- Фактично ми – раціоналізатори, експериментатори, - каже Іван, прощаючись. - Ми нормально ставимося і до поняття "хакер". У нашій свідомості він чомусь асоціюється з людиною, яка ламає банківські рахунки. А ми вважаємо, що хакер – це той, хто добре розбирається в якійсь системі, знає її уразливі місця і може зробити так, щоб вона працювала краще.

Фото автора, а також з Hackerspace community на Facebook