"Варта у лікарні": Як рятувати поранених від міліції
Інна Совсун – одна з координаторок ініціативи "Варта у лікарні", директорка Центру дослідження суспільства. Телефон ініціативи "Варта у лікарні" для тих, хто хоче надати допомогу: 095 5018094
- Інно, чому "Варта в лікарні"? Хто вартує в лікарні? Звідки виникла потреба і в чому ця "варта" полягає?
- Потреба виникла дуже просто – було чимало повідомлень про те що людей, яких привозять в лікарню з Майдану, постраждалих, що їх звідти прямо забирає міліція, замість того, щоб надавати медичну допомогу.
Невелика Могилянська громада, зібравшись колом друзів та однодумців, думали – чим ми можемо допомогти Євромайдану.
Зрозуміли, що є прогалина в плані лікарень – багато людей постраждали через те, що намагалися отримати медичну допомогу і зараз вони під слідством.
Ми спробували зорганізувати, зробити там постійні чергування з декількома цілями.
Приїжджають переважно люди двох типів. Деяких привозить міліція (їх може привозити міліція одразу, тому що вона їх зловила на Майдані, в деяких випадках були прецеденти, що привозила міліція з відділків міліції, де людей в відділах побили - це, звичайно найскладніші психологічні випадки).
Інших привозять "Швидкою", і питання в тому, чи їх там знайде міліція, чи не знайде. Люди бояться приїздити "Швидкими" в лікарні, бо там на них чатує міліція.
Наші волонтери, які долучилися (мушу сказати, що долучилося дуже багато людей), допомагають пораненим, які приїздять в лікарні.
Що ми організували?
Фактично цілодобове чергування – люди міняються, залишається якийсь один координаторський номер телефону, так щоб ми мали зв'язок з групою, яка там перебуває.
Люди дивляться, що відбувається в лікарні, вони знають, хто де лежить, кому потрібен адвокат, кому потрібні ліки. Тоді вони повідомляють нам, ми зорганізовуємо, щоб їм доставили медикаменти.
Але головна проблема, яку нам вдалось вирішити, – проблема дезінформації і деяку проблему нестачі інформації.
Протягом останніх тижнів постійно з’являлись повідомлення про те, що зникли ті чи інші люди. І ми принаймні можемо гарантувати, знаємо, що їх немає в тих лікарнях, в яких ми чергуємо.
І це вже велике досягнення. Коли на "Євромайдан SOS", які координують пошук зниклих, надходить повідомлення, що зникла така-то людина, раніше вони змушені були самі дзвонити в лікарні, питати "чи є така людина, чи немає".
І не факт, що завжди сказали би, чи є ця людина, чи немає.
Зараз, оскільки там постійно перебувають наші чергові, є можливість дізнатися, чи знаходиться там така людина чи ні.
Насправді переважно виявляється, що там цієї людини немає. Перевірка такої інформації - це вже важливо, тому що зменшився обсяг роботи, який треба робити іншим ініціативам в пошуку зниклих людей.
- Які київські лікарні є основним предметом уваги ініціативи?
- Наразі, в нас перебувають пости чергові в трьох лікарнях, це – Жовтнева лікарня, тому що туди доставляли багато людей, Лікарня Швидкої Допомоги на Братиславській, 3 (адже це лікарня швидкої допомоги - туди дуже багато постраждалих надходить).
Основний масив інформації ми здобуваємо звідти. Зараз там знаходиться близько 20 постраждалих.
Третя лікарня – це лікарня №12 на Підвисоцького, 4а – туди теж надходять люди.
Також у лікарні №17 є чергові, але це не ми ними координуємо, там координують афганці. Вони контролюють ситуацію, ми з ними на зв’язку. Коли там щось відбувається, ми про це теж дізнаємося.
У нас уже зараз набита досить велика база волонтерів (за 2 дні набилося 200 чоловік, які готові, більшість з них, у будь - який час під’їхати). Ми періодично ми дзвонимо до людей і просимо: "Чи могли б Ви під’їхати в ту чи іншу лікарню – перевірити, чи там нікого не має?"
В лікарнях не завжди можуть повідомити, чи є ці люди, чи немає. Але для нас важливо - зафіксувати, тому що основна загроза зараз полягає в тому, що людей звідти буде просто забирати міліція.
І тому що наші волонтери перевіряють – це те, чи знаходиться міліція в цій лікарні. Тобто, якщо стоїть міліцейська машина, якщо якась є ознака, що там перебуває міліція, то вочевидь тоді треба якесь активніше втручання.
Якщо, припустимо, там лежить якийсь хворий з Майдану, лікарі нам не говорять, що він там знаходиться, але ми бачимо, що там немає міліції, то для нас це означає, що в принципі, ситуація під контролем і нам немає особливої необхідності втручатися.
- Яке ставлення до волонтерів з боку, по-перше, медичних працівників, і, по-друге, співробітників міліції? Коли з’являється невідомо хто, але, вочевидь, активісти, які починають ставити дивні і незручні якісь питання?
- Спочатку були деякі незрозумілості, але зараз мені здається лікарі більш-менш звикли до цього. Серед лікарів є дуже багато співчуваючих. Одна з волонтерок, яка чергувала в одній з лікарень сказала, що вона бачила, як сиділа і плакала лікарка, і казала, що "я вже не витримую – привозять молодих дітей без очей, і в мене просто нерви вже здають з цим працювати".
Тобто, насправді, лікарі, вони так само у сильній владній ієрархії, вони під тиском і так далі. Але вони так само люди.
До нас телефонують лікарі, кажуть, що "Я ось не в тій лікарні, де ви чергуєте. До нас не поступають люди з Майдану, але в мене є друзі, які в якійсь лікарні працюють, я зараз передзвоню, дізнаюся…"
Сьогодні дзвонила жіночка, каже, що "Я-лікарка, працюю по іншій спеціалізації, я передзвоню до інших людей, тому що мене турбує – здоров’я людей, тому що я давала клятву Гіппократа".
- Як координується ініціатива? Чи, конкретніше, що треба зробити от людині, яка хотіла би стати волонтером/волонтеркою "Варти в лікарні"?
- Прямо зараз? Це дивно казати, це нетипово для українських ініціатив, але в нас забагато волонтерів, які хочуть долучитися.
Деяким людям ми навіть змушені відмовляти, просто для того, щоб вони не витрачали зайві сили, які можуть знадобитися. Купа людей дзвонить, говорить: "Ми готові чергувати цілу ніч". Ми спочатку переживали, що буде мало людей, які будуть готові цілу ніч не спати, прибувати в лікарні.
Купа людей дзвонить, ми оце зараз, на цю ніч, яка готується, деяким людям відмовляли, тому що в нас є забагато волонтерів по деяким лікарням.
Але, звичайно, якщо раптом, буде загострення ситуації, і буде багато арештів, багато поранених чи ще щось – то, в принципі, ми будемо змобілізовувати більшу мережу волонтерів, для того, щоб долучитися до цього.
Наразі, для того, щоб долучитися, можна зателефонувати на офіційний номер телефону, який ми спеціально завели для цієї ініціативи (095 5018094).
Кращий варіант - це заповнити спеціальну форму, яку ми поставили у Фейсбуці, на нашій сторінці. Просто для того, щоб ми цей телефон мали в базі і в разі чого – могли зателефонувати.
Ми поговорили з правозахисниками і розуміємо, що є ще одна прогалина, яку ми своїми силами наразі могли б теоретично заповнити, це – чергування в медпункті на Майдані. Тому що люди бояться звертатися до державних лікарень.
За офіційними повідомленнями (і вони, в принципі, відповідають дійсності), звертаються, буквально, до 10 постраждалих з Майдану в день, і це ті дані, які рапортує Департамент Охорони Здоров’я.
Хоча, насправді, звичайно, постраждалих є значно більше. І проблема в тому, що ані правозахисники, ані лікарі не можуть сказати навіть приблизної кількості постраждалих.
Оскільки є потреба хоч розуміти обсяги того, скільки постраждалих, про яку кількість ідеться, з’явилася ідея запровадити також окремі пости у медпункті в Профспілках, просто для того, що вести облік.
Не записувати, звісно, людей, чи ще щось, але просто для того, щоб вести облік, щоб розуміти про які масштаби взагалі ідеться.
(Записано за розшифровкою Марії Максименкової)