Тітушки і Беркути в різдвяній казці. Фото

275
9 січня 2014

Навіть у лютому місяці на Галичині де-не-де можна почути спів "Нова радість стала!". Колядують тут при застіллях чи просто під настрій ще довго після Різдва, але пік традиційних співів припадає на 7 - 9 січня.

В ці дні в двері хат та квартир стукають колядники, щоб сповістити "радісну вість" про народження Христа, а також в подяку за таку новину наколядувати собі трохи грошей. Хтось обходиться лише однією колядкою, інший збирає однодумців і ставить цілу різдвяну виставу про народження Ісуса Христа – вертеп.

На Західній Україні давній український звичай ставити вертепи на Різдво не зникала навіть у радянські часи. Натомість в решті України ця традиції тільки відроджується, і нині десь на сході чи півдні ще не всі знають, що ангел з крилами  – це не фея, а Цар Ірод – це не Ілля Муромець, що траплялося почути від тамтешніх дітей.

Відтак, щорічний Парад вертепів та звіздарів, що протягом різдвяних свят відбувається у Львові, – одна з головних атракцій для туристів з решти України.

"Зірка з неба" як важкий труд

Уже восьмий рік у Львові відбувається яскрава хода вертепів з величезними зірками, що є обов’язковим атрибутом різдвяної вистави. Саме зірка, згідно з біблійними переказами, сповістила про народження Ісуса Христа.

Цьогоріч в колоні пронесли 65 звізд – саме так на Галичині називають декоративні вертепні зірки. Очолила колону синьо-жовта зоря з написом "Слава Україні! Героям слава!", присвячена темі Євромайдану.

"Я паралельно з цією восьмикутною звіздою робив ще для київського Євромайдану – дванадцятиріжкову, яка символізує дванадцять апостолів. Скільки часу робив? Важко сказати, то залежить від натхнення. От почався в Києві Євромайдан, то з’явилося одразу і натхнення", – розповідає "УП.Життя" відомий майстер-звіздар Богдан Новак. 

 Петро Новак

Його старший брат, 75-річний Петро Новак пояснює, що робити різдвяні зірки – це дуже клопітка і делікатна робота. Лише підготовка матеріалів займає тиждень.

"Дерево треба запарити, на обручі йде дуб, а планки можуть бути соснові. Далі готується вал, хрестовина. На один промінь йде чотири планки, треба все вручну стругати. А ще треба звізду освітити, вмонтувати лампочки", – пояснює пан Петро.

В руках чоловік тримає маленьку зірку, вмонтовану в настільну лампу. Робив її аж два тижні. Найбільша зірка від Петра Новака – діаметром три метри.

"Вона бере участь в кожному параді звіздарів. Це три звізди в одній. На одній осі вони в різні боки крутяться. Робив її протягом цілого посту. І мені ще допомагали", – згадує  пан Петро.

Роботу брати Новаки мають цілий рік, оскільки постійно проводять майстер-класи – їхня  професія унікальна і спеціалістів таких одиниці. Самі навчилися ремеслу в дитинстві від українців-переселенців з Польщі.

Влітку брати мали дуже відповідальне замовлення – робили подарунок до освячення Патріаршого собору УГКЦ в Києві – зірку з 25-тьма променями, що символізують області України і Крим.

Тітушка в народній творчості

Серед десяток зірок, що височіли над ходою вертепів, на дерев’яних шпилях рухалися великі ляльки-мотанки, оздоблені під вертепних персонажів. Контрастував серед них, мов опудало на городі, новий герой – Тітушка – прив’язана до палиці чорні куртка, спортивні штани і шапка.

"Це провокатор. Сучасні Тітушки провокують для того, щоб ми не йшли в Євросоюз. Наш Тітушка провокує, щоб не було вертепів, свят. Поганий він. А ще Тітушка у вертепі каже, що наш цар – не Ірод, а – Путін!", – розповідає дівчина, що тримає "опудало" Тітушки.

 

Цей вертеп приїхав з містечка Соснівка на Львівщині. Ще один "політизований" вертеп приїхав з села Муроване під Львовом. І хоча він дитячий, ролі там дорослі.

Найбільше уваги привертає до себе хлопчик у камуфляжній військовій формі з наліпкою на грудях "Беркут".

"Моя роль замість воїна. Я слухаю накази Ірода. Він мені наказує, щоб я перебив всю дітвору. Чи перебив? Ну я мушу виконувати наказ. Тому ми перебили усю дітвору, але Ісуса так і не зловили", – розповідає триданцятирічний Олег.

 13-річний "беркутівець" Олег

Сам хлопець, попри вік, знає, що таке Євромайдан і за що там люди стоять: "Щоб Янукович підписав угоду з ЄС і за волю України".

Позитивний "політичний" герой у вертепі з Мурованого – учасник Євромайдану.

"Сценарій взяли з інтернету, перероблені лише окремі слова під наш час. Вертеп – це відображення сучасності. Христос народжується кожного року і ми відображаємо те, що відбувається зараз", – пояснює "УП.Життя" постановник дитячого вертепу при церкві села Муроване диякон Іван.

"А в нас цього року не чорт, у нас чірт!", – хвалиться дівчина в перуці з густими кучерями і з рогами на голові.

"І говорить він по-азіровськи. Посмотрітє: прилетіло! Таке біле, ще й на крілах, тімі крілами махає, таке біле, ще літає", – переказує свої слова дівчина-"чірт" з вертепу, який поставили дев’ять львівських пластунів.

 Чірт" та Ірод-президент

"Я Ірод, але цього року Ірод – це Президент. Ще є роль Йолки. Буде і Беркут, але він запізнюється, от якраз його чекаємо", – розповідає пластунка-старшокласниця Роксолана, скаржачись, що на всі чоловічі ролі хлопців у них не вистачає.

 

Різдвяні заробітки

Школярі в той час обговорюють між собою, в які ресторації після параду вертепів підуть показувати свою виставу. "У ресторації нас пускають, відвідувачі позитивно реагують, хіба одиниці не сприймають", – продовжує Роксолана.

Кожен столик за виставу дає по 5-10 гривень, інколи по 20.

"Більше дають, коли ходимо колядувати по домівках: там і по 50, і по 100 гривень. Бувають такі історії, що люди відкривають двері, вибачаються, що не мають грошей, але все одно просять заколядувати, ми не відмовляємо, звичайно", – додає пластунка.

Її друзі пояснюють, що дзвонять не у всі двері: у багатоквартирних будинках перед тим дивляться, у кого світяться вікна.

"Чи можна заробити за Різдво тисячу доларів? Ми скільки не збирали, то хіба три дні постійно ходити з квартири до квартири", – додають пластуни.

"Вчора три тисячі гривень заробили. І то тільки на одній вулиці пройшлися у нашому селі", – ділиться з "УП.Життя" "Жидівка" Соломія з Мурованого. У селах двері колядникам відкривають завжди, бо всі один одного знають і заздалегідь відкладають гроші на колядників. "Дають також цукерки, мандаринки", – додає дівчина. 

"Жиди" без цензури

Роль Жида і його дружини Жидівки – в кожному другому вертепі у Львові. Кілька років тому звучали ініціативи прибрати цю роль з різдвяної вистави, яка часто негативна. Мовляв, це ображає єврейську націю. Однак більшість постановників і самодіяльних акторів таких аргументів не зрозуміли.

"Чого негативна? Моя роль весела позитивна – збирати гроші за вертеп! Жиди дуже люблять гроші. Щоб більше кидали, треба приставати до людей, випрошувати", – приповідає Соломія з Мурованого.

"Це не образа, це відображення нашого минулого. Не можна ображатися на історію. Не секрет, що жиди мали великий вплив на наш народ, і цей персонаж як пам'ять про ті часи", – переконує поставник у села Муроване диякон Іван.

"Звісно, що це позитивний персонаж, бо його мета веселити людей! В нашому вертепі Жид захищає Ісуса, він не хоче казати Іроду, де народився Ісус Христос, і за це йому ще дісталося" – пояснює Маркіян, що виконує роль Жида у одному з львівських самодіяльних вертепів.

Маркіян про свою роль Жида: "Звісно, що це позитивний персонаж, бо його мета веселити людей!"

У різдвяній виставі товариства "Світло з Назарету" при львівському храмі Христового воскресіння Жидів двоє – ціла сімейна пара.

"У нас Жид прославляє злого царя Ірода. Також хоче, щоб люди грішили, у нього є своя корча і він людей споює. А Жидівка в усьому підтакує чоловікові і допомагає торгувати різним непотребом", – розповідають триданцятирічні подруги-тески Юлі, що грають ці ролі.

Є у церковному вертепі і роль Цигана. "Він краде коней, забирає жінку в Жида. Поганець такий. Ну мусить бути у вертепі позитивні і негативні ролі. Такі традиції" – розповідає дівична-циган Ліля.

Софія Федина, ведуча фестивалю "Різдвяна коляда", в рамках якого відбувався парад, зауважує: останніми роками Циган у вертепах стало значно менше.

"А Жиди і далі популярні. Вчора бачила вертеп, де були лише Жиди, веселий такий. У нас так склалося, що є такі колоритні смішні персонажі, і буде дурницею їх позбуватися тільки тому, що десь комусь щось здалося. У нас є свої традиції, крім того, що роль Жида має чітку виховну функцію. Він показує, що буває з людьми, які продаються за гроші, у всьому шукають користь, змінюють власні переконання заради вигоди, а в результаті на цьому і опікаються", – вважає Софія.

 Однак, любителі політичних вертепів таки знайшли сучасний відповідник цьому персонажу. Минулого року у сценаріях львівських вертепів з’являлися такі герої як Тушки. 

Усі фото автора

powered by lun.ua