Молода кров покращує мозок: доказано на мишах

— 6 травня 2014, 17:22

Тепер науковці сподіваються, що нові відкриття можуть допомогти у терапії захворювань, які часто зустрічаються серед людей похилого віку, пише CNN.

Два дослідження, опубліковані у Science, описують протеїн GDF11, який є і в мишах, і в людей.

Збільшуючи його рівень у мишей, дослідники спостерігали покращення здатності м’язової системи відновлюватись після травм.

Дослідники ставили свої експерименти на парах мишей, у яких двомісячна миша (аналог 20-річній людні), хірургічно була з’єднана з серцево-судинною системою дворічної миші (аналог 65-70 річної людини).

З’ясувалось, що навіть не обов’язково хірургічно з’єднувати мишей – достатньо старій миші колоти GDF11.

РЕКЛАМА:

У другому дослідженні, що також було опубліковано у Science, теж йшлося про GDF11. Виявилось, що ін’єкції цим протеїном покращували роботу мозку дворічних мишей. Коли молоду мишу під’єднували до старої, це покращувало відновлення нейронів, у старих мишей покращувався нюх.

На відміну від двох досліджень у Science, у журналі Nature Medicine опубліковано результати наукової праці, яка не виокремлювала якийсь конкретний протеїн.

Дослідники вивчали плазму крові. Стенфордські вчені теж з’єднували кровоносні системи мишей різного віку і спостерігали за змінами у гіпокампі – ділянці головного мозку, який відіграє важливу роль у роботі пам’яті. Одним з результатів поганої роботи гіпокампу є хвороба Альцгеймера.

У результаті експерименту, дослідники спостерігали покращення роботи мозку старої миші.

"Виглядало так, ніби старий мозок перезаряджався молодою кров’ю", - прокоментував керівник дослідження Тоні Вісс-Корай зі Школи медицини Стенфордського університету.

Науковці також побачили користь для старих мишей від ін’єкцій плазмою молодих: миші показували кращі результати у тесті, під час якого їм треба було знайти заховані заховану платформу під водою.

Втім, говорити про використання цього методу на людях ще рано. Дослідниця з Інституту стовбурових клітин Гарварда Емі Вейджерз каже, що спершу треба з’ясувати, чим є GDF11 і як він діє.

Наприклад, чи люди народжуються з певною остаточною кількістю GDF11, чи є періоди, коли його найбільше? Його кількість зменшується з віком? Чому? Попри те, що у її дослідженні не було відмічено жодних побічних ефектів, невідомо як такі методи спрацюють у людях.

"Українська правда. Життя"

Реклама:

Головне сьогодні