З життя європейців: медицина для дітей у Швейцарії та Великобританії

"Українська Правда. Життя" публікує наступну статтю з серії матеріалів, що розповідають про конкретні норми й практики життя громадян у ЄС.

Кожна публікація ґрунтується на одному, або двох інтерв’ю із жителями Європи, в якому вони вільно розповідають про свій досвід.

Том і Джу Кокрейн, батьки двох дітей, 5 та 2 роки – приклад сучасної інтернаціональної мобільної родини. Том – англієць, його дружина – з Тайваню. Том робить наукову кар'єру, тому йому доводиться часто змінювати місце роботи. Перша дитина подружжя народилася в Женеві у Швейцарії, а друга – у Белфасті, Великобританія.

Оренда житла в Женеві коштує дуже дорого. Водночас, у сусідній Франції, розташованій на відстані півгодини їзди громадським транспортом від центра Женеви, винаймати помешкання набагато дешевше.

Тому люди, які працюють у Женеві, нерідко винаймають житло на французькій території, і щодня перетинають кордон.

Том та його родина обрали саме такий варіант.

Система медичного обслуговування новонароджених у Швейцарії

"Коли я працював у Швейцарії, ми жили в невеликому французькому містечку близько кордону", – розповідає Том. Подружжя придбало відносно недорогий приватний швейцарський страховий поліс. Дружина Тома завагітніла, коли вони вже прожили там близько півроку, і упродовж усієї вагітності відвідувала гінеколога у Швейцарії.

[L]Найдорожчі варіанти страхування у Швейцарії, розповідає Том, сплачують пологи у приватній лікарні за участі гінеколога, який вів вагітність від самого її початку.

Натомість подружжя Кокрейнів обрало варіант народжувати в звичайній державній клініці. Якість медичних послуг була там цілком задовільною, і їм завжди вдавалося знайти когось, хто розмовляв англійською.

Коли дитина народилася, додому з першими візитами приходила вже французька акушерка – швейцарська страхова оплатила три таких візити.

Якість її роботи не дуже сподобалася молодим батькам – вона не змогла, наприклад, допомогти, коли в дружини з'явилася серйозна проблема із грудним вигодовуванням. Акушерка радила переважно гомеопатію й не направляла до лікаря. Зрештою, вони були змушені звернутися до місцевої клініки, де вдалося отримали професійну допомогу.

Педіатра молоді батьки відвідували у Швейцарії – упродовж першого року життя для щеплень і під час хвороби. Його послугами родина була цілком задоволені.

Система медичного обслуговування новонароджених у Великобританії

Друга дитина подружжя Кокрейнів народилася у Великобританії. Тут жінки під час вагітності регулярно відвідують пологовий будинок, де вони будуть народжувати, а також мають можливість щомісяця бачитися з акушеркою ще до пологів.

Як правило, жінки у Великобританії народжують у державних пологових будинках, де після пологів поділяють кімнату з іншою породіллею. Якість медицини у Великобританії зазвичай дуже висока, хоча трапляються й неприємні випадки. Наприклад, у пологовому в Белфасті, де народилася друга дитина Кокрейнів, за декілька місяців після того унаслідок страйку персоналу померло немовля.

Після народження другої дитини їх удома відвідувала акушерка – спочатку через день упродовж першого тижня, а потім щотижня до досягнення дитиною двох місяців.

Послуги акушерок у Великобританії, як правило, бездоганні – останній візит відбувається, коли дитині виповнюється два роки. Існують також акушерські центри, до яких можна звертатися щотижня у випадку питань чи проблем.

Страхова медицина у Швейцарії

У Швейцарії подружжя Кокрейнів мало певні труднощі із придбанням страхового полісу для першої дитини.

Том на той момент мав страховий поліс від компанії Swisscare, яка надає страхові послуги студентам та працівникам академічної сфери, а також їхнім сім'ям. Цей страховий поліс був набагато дешевший за звичайний швейцарський, та навіть французький. Зазвичай у Швейцарії дітей страхують за найдешевшим тарифом, але виявилося, що Swisscare взагалі не страхує новонароджених. Додатковою проблемою стало те, що родина проживала у Франції.

Зрештою, результатом перемовин зі страховою компанією стало страхування новонародженого сина за тарифом дорослої людини. Як не дивно, каже Том, це все одне вийшло дешевше за звичайний швейцарський поліс: в 2007-2010 роках це коштувало близько 1200 швейцарських франків – 1 франк дорівнює 1,13 долара США – за людину щорічно.

Система страхових виплат та відшкодувань розрізняється в різних страхових компаній.

Деякі з них відшкодовують безпосередньо лікарям, медичним закладам та аптекам – тоді клієнт у страхових випадках просто пред'являє свою страхову картку й не витрачає власні гроші. В інших страхових компаній відмінна система: спочатку клієнт розраховується за медичні послуги із власної кишені, а потім його страхова відшкодовує йому вартість на банківський рахунок.

В Swisscare практикували другий варіант: у більшості випадків родина оплачувала медичні рахунки сама, а потім вони заповнювали форми страхової компанії й отримували від неї відшкодування. До того ж, страхова компанія не покривала послуги з лікування тих хвороб, які були до моменту придбання полісу – наприклад, хронічні хвороби, – а витрати, пов'язані з веденням вагітності, починала відшкодовувати лише тоді, коли минуло 6 місяців із моменту придбання полісу.

Натомість, найбільший рахунок – за пологи та медичну допомогу після них – страхова оплатила безпосередньо клініці, і батьки не мусили з того приводу хвилюватися.

Великобританія: безкоштовна медицина

У Великобританії взагалі не потрібний страховий поліс ані для дорослих, ані для дітей – медичне обслуговування абсолютно безкоштовне для всіх. І це стосується не лише громадян, але й іноземців, які мають офіційний дозвіл на проживання на термін більший шести місяців.

Існує можливість придбати додаткову приватну медичну страховку, це дає можливість швидше потрапляти до лікарів-спеціалістів. Але це не поширеною практикою.

Лікарні в Швейцарії, як вважає Том, загалом кращі, аніж у Великобританії. Час очікування на візит до лікаря-спеціаліста у Великобританії також може затягнуться. Але перевагою Великобританії є безкоштовність усіх послуг, до того ж дитяча медицина тут дуже високої якості.

Призначення візиту в лікаря

В європейських країнах, як правило, не існує поняття "живої черги" до лікаря. У разі потреби пацієнт телефонує до клініки та призначає точний час візиту.

У Швейцарії зазвичай вдавалося зустрітися з лікарем у перший день хвороби дитини, розповідає Том. Але для цього доводилося телефонувати декільком лікарям у місті й намагатися призначати зустріч – тому не завжди можна потрапляли до одного й того самого лікаря.

Щоби побачити лікаря-спеціаліста, інколи доводилося чекати декілька днів.

У Великобританії, як правило, також вдається побачити лікаря в перший день хвороби, особливо в невідкладних випадках. Натомість, чекати візиту до лікаря-спеціаліста можна декілька тижнів. У невідкладних випадках можна приїхати до дитячої лікарні й чекати в черзі – але варто до них спочатку зателефонувати.

У Великобританії також існує послуга NHS Direct (National Health Service), де медичну пораду можна отримати телефоном, та призначити візит до лікарні.

Педіатр чи сімейний лікар?

У багатьох європейських країнах дитина віком понад 2 роки може відвідувати не спеціалізованого дитячого лікаря-педіатра, а звичайного сімейного лікаря.

У Великобританії у випадку хвороби дитини, батьки звертаються до звичайного місцевого лікаря, а до педіатра – лише в особливих випадках. "Коли ми жили в Швейцарії та Франції, – розповідає Том, – ми часто ходили саме до педіатра, який робив регулярні медичні огляди та щеплення".

Швидка допомога

У Великобританії в екстрених випадках завжди можна зателефонувати за номером 999, і карета швидкої допомоги приїде за вами за декілька хвилин. Оператор також може надати пораду телефоном.

Усі медичні послуги у Великобританії безкоштовні.

Що стосується Франції та Швейцарії, то, як розповідає Том, їм довелося викликати швидку лише один раз, коли в його дружини на шостому місяці вагітності почалася кровотеча: "Це трапилося в неділю ввечері: нас забрала французька швидка й привезла до швейцарської лікарні. Французька швидка деякий час перевіряла наш швейцарський страховий поліс, але проблем не виникло".

Щеплення

Зазвичай, щеплення дітей практикують як і Великобританії, так і у Швейцарії та Франції, і більшість населення підтримує таку політику.

Нещодавно у Великобританії відбулося декілька спалахів захворювань на кір, у результаті щонайменше одна людина загинула. Тоді було вжито заходів для того, щоби щеплення охоплювали більшу частину населення. Водночас, Том розповідає, що йому видається абсолютно реалістичним варіант відмови від щеплення. Від них ніколи не вимагали довідок про щеплення для того, щоби дитина могла відвідувати дитячий садок.

У різних країнах дещо різний календар щеплень: у Швейцарії медики більш схильні до того, щоби проводити комбіновані щеплення, відразу від декількох хвороб, – тоді як у Великобританії віддають перевагу обмеженню цього підходу.

Діти до двох років також отримують щеплення від грипу, і від свинячого грипу також.

Ініціативу здійснено МГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"