З життя європейців: деякі шляхи вирішення екологічних проблем у Латвії

"Українська Правда. Життя" публікує наступну статтю з серії матеріалів, що розповідають про конкретні норми й практики життя громадян у ЄС.

Кожна публікація ґрунтується на одному, або двох інтерв’ю із жителями Європи, в якому вони вільно розповідають про свій досвід.

В одному з наших попередніх матеріалів ми вже розповідали про екологічні проблеми в Латвії та ЄС. Ця публікація продовжує тему, звертаючись до шляхів вирішення деяких екологічних проблем.

Екологічні ініціативи в Латвії та в Європі

"Велика Толока"

У Латвії, як і в Україні, за запропонованим свого часу Естонією зразком, проходить щорічний суботник. В Латвії він називається "Велика Толока", в Україні – "Зробимо Україну чистою!"

У Латвії суботник проходить уже 6 років, і вже можна помітити позитивні зрушення: суботник є не лише засобом очищення зелених територій, каналів та річок від сміття, але й приводом для благоустрою дитячих майданчиків та висадки нових дерев.

Юлія Терещенко, еколог

"Молодь у дії"

[L]Багато цікавих проектів відбуваються в межах програми "Молодь у дії".

"Минулого року я мала можливість у складі міжнародної команди пройти 100 кілометрів у горах Іспанії та взяти участь у всесвітньому форумі із захисту дикої природи", – розповідає Юля.

Подібні проекти дуже важливі, вважає дівчина, адже формують "горизонтальні зв'язки" поміж ініціативними групами молоді в європейських країнах, у такий спосіб формуються можливості для співробітництва для громадських організацій із різних країн.

"Наша команда в результаті вирішила проводити спільні акції в країнах, з яких ми приїхали: Іспанія, Австрія, Латвія, Румунія, Болгарія, Туреччина", – каже дівчина-еколог.

Transition Towns

Завдяки інтернету всі громадські ініціативи, а не лише екологічні, – не обмежені державними або європейськими кордонами. Цікавих ідей багато, і вони легко поширюються та реалізуються в нових умовах.

"Наприклад, у книзі австралійського автора Девіда Голмгрена, в одній із його книг про так звану "пермакультуру", тобто про екологічне землеробство, була згадана ідея "перехідних міст" Transition Towns – невеликих містечок, де відбувався б поступовий перехід до екологічнішого способу життя через створення місцевої громади, співробітництво мешканців та екофермерів.

Кілька років потому ірландські студенти захистили навчальний проект, застосувавши принципи створення "перехідного міста" до реального містечка Кінсейл, з населенням трохи більше 2 тисяч.

Написаний проект вони показали мерії міста та несподівано отримали підтримку: проект був взятий за основу для подальшого розвитку міста. Так з'явилося перше реальне "перехідне місто"", – розповідає Юля.

Зараз у світі існує близько 400 таких міст у різних країнах: у Великобританії, США, Канаді, Італії, Чилі, Швеції, Новій Зеландії. Крім того, саме поняття розширилося, до нього долучаються райони мегаполісів, окремі ферми або невеликі селища.

Мешканці "перехідних міст" відмовляються від видобувного палива, висаджують громадські сади, обмінюються речами та закупають продукти харчування лише у місцевих еко-фермерів.

"Нещодавно в Латвію приїжджав представник Transition Towns зі Швеції для того, щоби провести навчальний семінар для представників громад невеликих міст Прибалтики. У нас уже є декілька ініціативних груп в 3-4 латвійських містах, де люди вчаться домовляться та спільно працювати над перетвореннями власного середовища", – розповідає Юля.

Екологія – наука практична

За її спостереженнями, каже Юля, "латвійські вчені займаються переважно дуже практичними напрямками".

Уже від самого початку затвердження наукової теми потрібно підтвердити значимість та новизну роботу: тут завдання "заповнення порожньої ніші" не пройде, як не пройдуть і просто хороші "рекомендації".

Потрібний практично відчутний результат діяльності: "У мене є враження, що зараз прийшов час учених як найманих працівників держави: такі працівники мають уміти перевірити ефективність проведення реформ, уміти проектувати розвиток територій відповідно до прогнозів та ризиків, уміти підготувати проектну документацію на рівні держави або регіону. Лише в цьому випадку можна отримати фінансування з одного з наявних фондів".

Загалом, сама грантова система, з одного боку, дуже обмежує фантазію дослідника, а з іншого – спонукає його до практичної діяльності.

Пріоритетні галузі досліджень у Латвії

Пріоритетні галузі досліджень, під які можна отримати державне фінансування в Латвії, визначені заздалегідь, і відповідно до цього дослідники обирають теми нових досліджень або намагаються пристосувати старі.

Серед близьких до екологічної проблематики тем, які на сьогоднішній день фінансує латвійська держава: адаптація до змін клімату, біотехнології та використання місцевих ресурсів в еко-інноваціях, ефективна енергетика, біо-економіка.

Отримати державне фінансування подібних проектів можливо, але оскільки бюджет Латвії достатньо обмежений – фінансування науки в Латвії, на жаль, скорочується, – то шансів небагато. Тому більшість дослідників намагаються отримати фінансування від ЄС, що набагато більш реалістично.

Політичні сили в Латвії, які підтримують еко-тематику

"Загальне правило просте – що більш заможною є країна, тим більш значиму роль у ній відіграють "зелені" партії", – каже Юля.

У Латвії, як і раніше, борються партії, які не висувають еко-ініціатив, але всі вони вже упродовж двадцяти років використовують національне питання як основну політичну тему.

Є партія зелених, але вона об'єдналася з партією Селян заради того, щоби отримати прохідний відсоток на виборах. Ця партія виглядає дуже блідо на загальному тлі.

"Втім, мені здається, що якби знайшлася партія, яка б співчувала еко-ідеям та була здатна переконливо розмовляти з виборцями, то вона б швидко стала популярною. Мені здається, що латвійське суспільство є цілком готовим для таких змін", – розповідає еколог.

Екологія в повсякденному житті

Важливо розуміти, що будь-які дії людини в повсякденному житті можуть позитивно впливати на екологічну ситуацію у світі.

"Тому перший принцип простий, – розказує Юля. – Треба усвідомити, що все, усе, що ви робите, будь-який ваш вибір залишає свій слід у навколишньому середовищі – великий чи маленький, далеко чи близько, це залежить від вас.

За кожний крок ми відповідальні. Те, що ви обираєте в магазині, те, як ви це запаковуєте, чи купуєте ви більше за власні потреби, чи використовуєте повторно те, що можна використати, наскільки економно ви використовуєте воду, як часто ви користуєтеся громадським транспортом, де і як вироблений ваш одяг, скільки разів на рік ви літаєте літаком, і як багато ви їсте м'яса.

Про все це можна написати книгу. Звісно, неможливо одночасно застосувати всі еко-принципи, але дещо можна змінювати поступово".

Юля пропонує 5 простий дій, які можуть поступово покращити екологічну ситуацію.

Їжа

Краще за все обирати їжу, вирощену місцевими виробниками. Для того, щоби привезти вам салат з Італії, потрібно здолати велику відстань, задіяти повітряний або наземний транспорт, а також використати спеціальні інсектициди, щоби від час транспортування цей салат зберіг свій товарний вигляд. Тому "екологічний слід" у цього зеленого салату буде незрівнянно більший, аніж у такого ж салату, але вирощеного в сусідньому районі або ж на вашому підвіконні.

Другий важливий фактор – природність, адже чим менше буде в продукті ароматизаторів, консервантів або фарбників – тим кориснішим він буде для вас і для природи.

Третій фактор – вегетаріанство. Якщо ви схильні до вегетаріанства, маєте підстави радіти, адже ви не лише на крок попереду в плані етичності до тварин та здорового харчування, але й дієте на благо природи. Для виробництва кілограма м'яса треба витратити набагато більше ресурсів, аніж для виробництва кілограма різноманітних овочів.

Транспорт

Усім відомо: чим більше машин, тим більше заторів. Що більше заторів, тим гірше якість повітря, а користі від транспорту менше.

Усім зрозуміло, що варто віддавати перевагу громадському транспорту, велосипеду або ходити пішки. Можна домовитися з колегами або друзями та їздити разом.

Також не варто мити машину на відкритому ґрунті. Якщо немає стоку, то вода з миючими засобами потрапить у ґрунт, а потім – до ґрунтових вод, а далі може потрапити в річку, озеро або колодязь.

Активні дії

Беріть участь у суботниках, висаджуйте дерева, знаходьте однодумців та створюйте ініціативні групи, пропонуйте свої ідеї. Дуже приємно спостерігати за працею інших, але ще приємніше працювати самому, і тим ціннішими здаються результати.

Якщо вас зупиняє те, що десь там земля нічия й тому піклуватися про неї – не ваша справа, то згадайте про те, що вся Земля – нічия, і вся вона – ваша.

Якщо вам здається, що вашу працю ніхто не оцінить або про неї швидко забудуть, знайдіть ініціативну групу, разом піклуйтеся про те, щоби в цьому районі люди любили місце, де вони живуть. Розмовляйте з людьми, навчайте, старайтеся бути цікавими.

Сміття

Зменшуйте кількість сміття та по можливості сортуйте його.

Дуже часто найбільша частина сміття – це упаковка. Якщо ми купляємо продукт, розфасований дрібними упаковками, то їх там більше, аніж якщо купити більший об'єм та розділити його.

Частину молочних продуктів можна купити на вагу або на розлив, а овочі та фрукти можна загортати в пакети, якими ви користувалися минулого разу.

Голосуйте!

Голосувати можна політично, підтримуючи тих, хто втілює близькі вам "зелені" ідеї. Але голосувати можна й гаманцем, обираючи ті продукти, які менш шкідливі для навколишнього середовища – наприклад, побутова хімія без фосфатів.

Ініціативу здійснено МГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"