Перший український наносупутник, створений у КПІ, вже на орбіті
Наносупутники – це клас малих штучних супутників Землі, створення яких стало можливим завдяки розвитку мікромініатюризації та нанотехнологій.
Нині вони все частіше використовуються для різноманітних космічних досліджень, пояснює прес-служба МОН.
У НТУУ "КПІ" розроблено наносупутник формату "Сubesat" (Кубсат) масою приблизно 1 кг і розмірами 10х10х10 см.
 |
| PolyITAN 1, Фото space.skyrocket.de |
Він складається з чотирьох модулів-підсистем: модуля енергозабезпечення, модуля радіолінії, модуля управління і модуля корисного навантаження.
Створила супутник група молодих науковців та інженерів теплоенергетичного і радіотехнічного факультетів, факультету електроніки, а також Інституту телекомунікаційних систем НТУУ "КПІ" під керівництвом кандидата технічних наук Бориса Рассамакіна.
Усі модулі, розроблені при створенні цього апарату, можуть бути використані для цілої серії інших супутників.
За словами проректора НТУУ "КПІ" з наукової роботи академіка НАН України Михайла Ільченка, метою запуску супутника "PolyITAN-1" є відпрацювання технологічних режимів польоту; створення та дослідження сонячних датчиків для малих космічних апаратів.
Крім того - перевірка енергетики розроблених в університеті сонячних джерел живлення; адаптація до умов космосу і вдосконалення для майбутніх польотів цифрових каналів передачі інформації із супутника на Землю та команд управління ним; дослідження впливу космічного простору на роботу електронних підсистем супутника; дослідження функціонування систем GPS оригінальної конструкції.
Для відстеження польоту космічного апарату і проведення запланованих досліджень в університеті створено центр з необхідним випробувальним обладнанням.
Результати, отримані в процесі польоту, молоді дослідники використовуватимуть у тому числі й при проектуванні нових конструкцій малих супутників, створення яких передбачено угодами, укладеними НТУУ "КПІ" з іншими університетами.
Власне, цей запуск також здійснено у рамках міжнародної співпраці КПІ з університетами інших країн: після презентації інженерної моделі наносупутника в Інституті імені Калмана (Бельгія) київських політехніків було запрошено до участі в Міжнародному проекті QB50, в якому брали участь ще кілька десятків університетів.
Тож 19 червня в космос стартували 33 супутники, створені вченими 17 країн світу, і серед них – платформа з пусковими контейнерами QuadPack, розробленими фірмою ISIS (м. Делфт, Нідерланди), в яких містилися університетські мікросупутники.
Наносупутник НТУУ "КПІ" "PolyITAN-1" був розмішений разом із супутниками з Аргентини, Бельгії, Бразилії, Данії, Ізраїлю, Сінгапуру та США.
Вивела в космос всі ці апарати ракета-носій "Дніпро" з пускової бази "Ясний" (Оренбурзька область, Росія) о 23 годині 11 хвилин за місцевим часом.
За 16 хвилин після старту всі вони успішно відійшли від третьої ступені і вийшли на задані орбіти.
До речі, ракета-носій "Дніпро" також має українське походження: її створено в рамках конверсії на базі міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (15А18) (за класифікацією НАТО — SS-18 "Сатана") і вироблено на Дніпропетровському підприємстві "Південмаш".