Олег Мусій: Всі – і в зоні АТО, і ви, і я – купуємо медикаменти за власні кошти
Олег Мусій – міністр-"камікадзе". У міністерство він прийшов прямо з Майдану, де координував медичну службу. Тоді він із блиском в очах розповідав про те, як мінятиме систему охорони здоров'я.
Чотири місяці потому Мусій помітно змінився. Замість блиску в його очах – вселенська втома. Ним незадоволені й чиновники і волонтери.
МОЗ повністю зірвало тендери на закупівлю ліків на 2014 рік, не придбало вакцини, про що вже заявила навіть ГПУ, а практично всю роботу в зоні АТО по меддопомозі надають волонтери, які шукають і закуповують ліки, та попри бюрократичні перепони завозять до країни аптечки для військових. Державні органи не лише не допомагають, а радше ускладнюють процес надання допомоги.
Можливо, для Олега Мусія – це одне з останніх інтерв'ю на посаді міністра. Тому що розмови про його відставку ходять давно.
Проте міністерство охорони здоров'я завжди було одним з найбільш корумпованих. І можливо тому громадському діячу Мусію так складно буди міністром.
Мусій багато що не встигає. Навіть на інтерв'ю затримався. Якби нам зробили анестезію, то до моменту його приходу, ми якраз прийшли б до тями.
У своїй приймальній він зустрів нас сам – без помічників і прес-служби, яка традиційно записує розмову. Cам міністр випустив нас зі свого поверху електронним ключем, помітивши, що ніхто не поспішає це зробити замість нього.
Розмова з очільнокм МОЗу закінчилась за дев’яту вечора, але навіть у цей час у коридорі на зустріч з Мусієм чекало ще троє людей, а на столі міністра залишалась велика купа розсортованих документів на опрацювання.
"КАБМІН ДО СЬОГОДНІ БЛОКУЄ ПРИЗНАЧЕННЯ ЛЮДЕЙ, ЯКИХ Я ПОДАВ НА ПРИЗНАЧЕННЯ ЩЕ 4 МІСЯЦІ ТОМУ"
– Розкажіть, чому вас хочуть звільнити?
- Я єдиний міністр, проти якого вже давним-давно зареєстровано постанову Верховної Ради. Справді, коли я прийшов у міністерство, перший мій меседж був – це боротьба з корупцією, яка наскрізь пронизала міністерство охорони здоров'я, починаючи від колишніх заступників, яких, нарешті, попри блокування величезні з їхнього боку, удалося звільнити всіх.
– Ви маєте на увазі Романа Богачова?
- Так, найбільшою проблемою був Богачов. Як відомо, він був касиром Саші-стоматолога, "смотрящим". Це він займався всіма тендерами.
Насправді було дуже важко його звільнити. Він писав заяву, потім її відкликав, потім пішов на лікарняний на місяць. Я всюди заявляв: "Люди добрі, робіть щось, тому що такі люди (як Богачов – ред.) мають сидіти в тюрмі".
Нарешті, його було звільнено Кабміном, зараз ним займається Служба безпеки, МВС, розслідуються кримінальні справи по тендерах.
Але ж система не складається з однієї людини. Вдалося обезголовити систему в МОЗ. Наступним етапом удалося обезголовити тих ставлеників, які були долучені до всієї системи. Це керівники департаментів і управлінь. І вже станом на сьогодні, вони всі практично звільнені із займаних посад.
Тільки через чотири місяці мені вдалося провести реструктуризацію міністерства охорони здоров'я й звільнити тих чиновників, які були задіяні в корупції.
– Про кого зараз ви говорите?
– Це Галина Довганчик, яка була керівником управління державних закупівель. Це Микола Хобзей, який був начальником департаменту медичної допомоги. Ще звільнено начальника департаменту кадрів, начальника департаменту економіки, начальника департаменту контролю якості ліцензування тощо. Одним словом, уся верхівка станом на сьогодні нарешті звільнена.
Зараз там оголошені конкурси, і ми намагаємося ставити сюди фахівців, які володіють питанням, які не задіяні в цих схемах. Тому що ракова пухлина тільки зверху, а потім униз ідуть корінці, усе менші й менші.
– Проблема була в тому, щоб звільнити начальника департаменту економіки. Ви не могли це зробити?
– Так просто звільнити людину неможливо, навіть коли йде реструктуризація й переформатування департаментів і управлінь. Це ж держслужбовці.
За трудовим законодавством я зобов'язаний їм запропонувати місце роботи в міністерстві хоча б головним спеціалістом. Якщо вони погодяться, то вони будуть працювати в міністерстві. Тому треба йти законним шляхом.
– Вони залишилися в міністерстві?
– Ні, усі врешті пішли. Як здавалося б громадськості з вулиці: "Та що там, за тиждень, за два…" Такого нічого не сталося. Я на це витратив чотири місяці.
Наступне питання – а кого поставити замість них? Ось тут найцікавіше.
– Якщо всі ці люди були задіяні в корупційних схемах, по них відкриті кримінальні справи?
- Це питання до МВС. Я звертався багато разів, і тут проведено багато розслідувань, відкриті кримінальні справи – по тендерних закупівлях, наприклад. Найрезонансніша історія – "швидкі", тому що там мільярд гривень держзакупівель. Кримінальні справи відкриті по директору Інституту раку пану Щепотіну та по голові правління заводу "Індар" Любові Вишневській.
Якщо коротко сказати, то кабмін до сьогодні блокує призначення людей, яких я подав на призначення, деяких – уже 4 місяці тому, деяких 2 місяці тому, деяких місяць тому.
Наприклад, голова державної Санепідслужби був звільнений одразу. Через 4 дні після цього я подав іншу кандидатуру, яка лежить 3,5 місяці в уряді.
"Може, ми би призначили вже заступників міністрів, щоб я не сидів тут до першої години ночі і не працював замість 4 чи 3 людей?", – питаю я. На що отримую відповідь: "А ми ще будемо розглядати їх кандидатури"...
– Але у вас вже є заступники.
– Першого заступника Руслана Салютіна мені нав'язали. Я не знав цю людину взагалі. Усе було через офіційну процедуру, але з наполегливою рекомендацією, що це дуже хороший фахівець, що він керівник Центру трансплантології й клітинної терапії, доктор наук тощо, що він буде хорошим помічником.
Я не буду зараз називати прізвище, за рекомендацією кого.
Це, по суті, партійні квоти. Адже уряд коаліційний, і ті, чи інші фракції, які входять у коаліцію, мають мати 226, а реально 250 голосів для того, щоб голосувати те, що вносить уряд до ВР.
Я людина непартійна, ніколи партійним не був, до жодних партій не належав.
Я висуванець Майдану, тому що я працював на Майдані, і тому я попав в уряд. Про це теж абсолютно всім відомо, що я незаангажований до будь-яких існуючих у Верховній Раді сил.
Більше того, я вважаю, що політичних партій в Україні, на жаль, немає. Вони всі – бізнес-структури під одного лідера або під якісь бізнес-інтереси конкретних людей. Але це моя думка, це не тема нашої розмови.
І саме тому, для того щоб не розвалилася коаліція, потрібно, щоб у міністерстві були люди, представники від якихось політичних партій, які сформували цю коаліцію.
– Салютін у МОЗ за квотою БЮТ?
– Так.
– Вам зрозуміла його роль і задачі в міністерстві?
– Ну, зараз уже зрозуміло – саботування моєї роботи. І насправді зараз одна з найбільших проблем, яка є в МОЗ – це його нефаховість, некваліфікованість і, по суті, саботаж державних закупівель.
Через 2 тижні, як він був призначений першим заступником, я призначив його відповідальним за державні закупівлі. І він – голова комітету конкурсних торгів. Це була його робота пряма й прямий обов'язок – оголосити вчасно тендери й тендерні закупівлі.
Із цим я боровся практично три місяці. Практично кожен день я збирав усіх заступників, давав протокольні доручення й зобов'язував його провести засідання комітету конкурсних торгів і оголосити закупівлі, тому що ситуація з державними закупівлями виглядає як вкрай критична.
Салютін саботував, знаходив масу причин і знаходить зараз для того, щоб не оголосити тендери. Здається, що це спланована акція проти мене, і він виконує, швидше за все, завдання якихось там босів, які не бачать мене тут міністром.
У ВР вже тричі намагалися внести на голосування постанову про моє звільнення, яка зареєстрована від депутатів Лабунської і Стаднійчук. У пояснювальній записці написано, що причина – завод "Індар".
Склалася парадоксальна ситуація: депутати кричать про якійсь "рейдерський захват", тобто держава повертає собі своє ж підприємство, і тому - рейдер. Це ж смішно.
Комітет із питань охорони здоров'я двічі намагався розглянути цю постанову, але поки що так її й не розглянув через неявку цих народних депутатів на засідання комітету.
Починаючи з понеділка, пішла системна дискредитація моєї особи, негативні публікації в ЗМІ, які не відповідають дійсності. Потім, на засіданні уряду, я був "у всьому винен". Зараз, аналізуючи, розумію, що це абсолютно спланована акція.
– Ким спланована?
– "Доброзичливцями". Цією мафією, проти якої я борюся.
– Турчинов казав, що оскільки ви двічі не приходили до парламенту, треба перевірити на профпридатність міністра охорони здоров'я. Чому ви не йшли звітувати у парламент?
– Абсолютна брехня, це не відповідає дійсності. Справді, дуже дивна ситуація. Усім відомо, що засідання уряду відбуваються по середах – коли в 10 годині, коли в 12 годині.
Засідання комітету з питань охорони здоров'я відбувається по середах, о другій годині дня. І засідання уряду часто закінчується о 5 годині. Сьогодні, наприклад, засідання уряду закінчилося дуже пізно.
Минулого разу, коли було засідання комітету, уряд завершив свою роботу о 5 годині. Як може піти міністр на засідання комітету, коли він у кабміні?
Не знаю, хто Турчинову вклав це у вуха, що я "захворів і не прийшов". Та я був на своїй основній роботі, на засіданні уряду.
Це свідчить про спланованість моєї відставки, яка планувалася на минулу п'ятницю.
А що до мого стану здоров'я. На превеликий жаль, у мене стався конкретний гіпертонічний криз, зі швидкою допомогою, крапельницями, купою уколів і тепер зі жменею таблеток, які я в житті ніколи не приймав. Я лежав у лікарні "Феофанія" на стаціонарному лікуванні, під усіма моніторингами тощо.
У мене абсолютно готова доповідь по всіх питаннях, вона й зараз є. І я готовий піти в парламент і розповісти, що відбувається.
– Волонтери переживають із приводу Дмитра Дем'яненка. За інформацією на сайті, він значиться як ваш помічник, який працює в патронатній службі МОЗ. Його пов'язують із Борисом Литовським, чия "Фармекс-група" вже відмічалась в непрозорих тендерах...
– Його пов'язують із Борисом Литовським, так само як і всіх інших – Вадима Кабакова, і половину співробітників Міністерства охорони здоров'я.
Будучи головою Громадської ради, я теж знаю в обличчя Бориса Литовського, як і всіх тих закупівельників, які тут крутились в МОЗі. Але одна справа бути знайомим, а друга справа, які стосунки в людей у плані лобіювання чи не лобіювання інтересів.
Помічники міністра не мають жодного відношення й жодного стосунку до державних закупівель. Це найголовніше.
Вони не втручаються, не входять у комітет і взагалі там не впливають на ситуацію – це раз. На моє неодноразове запитання про ці стосунки, про які писав інтернет, він сказав, що бачився з Борисом Литовським два роки тому й не підтримує жодних із ним стосунків взагалі.
Він прекрасно знає, хто це такий, що це один із закупівельників, які тут наживалися.
Я пам'ятаю часи, коли Литовський тут у капцях сидів на підвіконниках і при деяких міністрах почував себе як удома.
 |
| Робоичй стіл Олега Мусія |
"ЩЕПОТІНИМ, ПО СУТІ, ЗРУЙНОВАНА В УКРАЇНІ ВСЯ ОНКОЛОГІЧНА СЛУЖБА"
– У вас уже є результати перевірки в Інституті Раку?
– Так, з моєї ініціативи закінчилась комплексна перевірка Інституту раку під керівництвом пана Щепотіна, є кінцевий акт перевірки, підписаний понад двадцятьма членами комісії. Там маса порушень.
– До якого висновку прийшла комісія?
– Що Щепотін повинен бути звільнений негайно. Відсторонений і звільнений. І я підписав наказ про відсторонення Щепотіна від виконання обов'язків.
Він пішов на лікарняний, і буде чотири місяці на лікарняному, його звільнити за чинним законодавством неможливо. Далі ці всі документи до кінця тижня будуть передані в Генеральну прокуратуру.
Наприклад, на 50 мільйонів гривень була закуплена апаратура 2011-2013 року, яка не введена в експлуатацію, у якої закінчився термін технічного обслуговування. Ця дорога апаратура пропадає в Інституті раку.
Людина, яку він призначив контролювати якісь надання онкологічної допомоги, – хлібопекар, і взагалі до медицини не має жодного відношення.
Ліки, які накуповувались за бюджетні кошти, потім хворі купляли в аптеках.
Щепотіним, по суті, зруйнована в Україні вся онкологічна служба. Він безпосередньо має нести за це відповідальність. Для цього є правоохоронні органи.
Ця людина повинна відповідати за Кримінальним кодексом, і я докладу до цього максимум зусиль. Я не є суддя, але ця людина не може бути директором Інституту раку.
– У нього є сильний політичний захист…
– Дуже ви правильно кажете. Чому в мене великі проблеми з моєю посадою? Тому що в Щепотіна "великий політичний захист". І він входив у комітет із питань охорони здоров'я. І комітет із питань охорони здоров'я підтримав його, а мені заборонив опубліковувати висновки та його звільняти.
Така сама ситуація по заводу "Індар" – теж "великий політичний захист".
Пані Вишневська перетворила цей завод у торговий дім, у базар, по суті. Вони брали участь у державних закупівлях разом із Богачовим у тендерах. І що далі?
Тільки-но я почав вживати заходів, щоб завод повернути державі, Міністерству охорони здоров'я, щоб вона його не вкрала, не приватизувала й не забрала собі, – Лабунська швиденько зареєструвала постанову проти мене.
Усі бачили, як вона на мене кидалась в ложі уряду при журналістах і починала душити, як вона мені погрожувала при всіх членах уряду.
Системно найбільша проблема в нас у Верховній Раді, де є маса лобістів старих схем і старої системи.
"СИСТЕМАТИЧНЕ ІГНОРУВАННЯ ТЕНДЕРІВ Я ВВАЖАЮ САБОТАЖЕМ І АБСОЛЮТНО СПЛАНОВАНОЮ АКЦІЄЮ"
– У вас у міністерстві є своя команда, на яку ви можете покластися? Ті люди, на яких ви можете побудувати процес і за цей процес відповідати?
– На рівні заступників – ні. І в цьому проблема. Мало того, інших заступників мені не призначають, я вже про це говорив. Мені не дають можливості сформувати мою команду. Усі мої кандидатури відмітаються з тих чи інших причин і заводяться люди по квотах, тому що ця квота порекомендувала того, ця квота УДАРу, та квота БЮТ, та квота ще…
Неможливо працювати самому, я просто фізично не можу.
– Тендери потрібно було проводити ще в лютому-березні.
– У лютому-березні змінився уряд. Уряд був призначений 1 березня. Але насправді в тій аналітиці, яку мені давала ще стара злочинна влада, у комітеті конкурсних торгів половина тендерів уже була підготовлена.
Треба було провести аналіз, що там відбувається. Ну, це тиждень, два, три, ну місяць – але не більше. Але таке систематичне ігнорування будь-чого… Ви, звісно, можете думати, що хочете, але я вважаю це саботажем і абсолютно спланованою акцією.
– Якщо Салютін саботує, ви зверталися до Яценюка?
– Безумовно.
– І що чуєте у відповідь?
– Я чекаю. Першу догану Салютін отримав приблизно 2 тижні тому за виплати постраждалим на Майдані. Цим питанням займався Толстанов. Коли він був звільнений, це питання перейшло до Салютіна.
І Салютін більше 20 днів писав відписки до Денисової, потім це вийшло зі скандалом на засіданні уряду, і урядом було прийнято рішення провести службове розслідування. І він, як відповідальна особа, вже у самому кінці все зробив, але вже було пізно, і уряд прийняв рішення за моїм поданням про оголошення йому догани.
Дві догани – це звільнення.
За теперішнім законодавством, я не маю права оголошувати догану заступникам. Це прерогатива кабміну й прем'єра. Я буду чекати рішення прем'єра на мою доповідну записку. Я туди підклав усі копії моїх до нього доручень.
 |
| Олег Мусій. Фото з сайту МОЗ |
– Коли будуть здійсненні перші закупки ліків, які були затримані? По суті зараз життя багатьох хворих під загрозою через не оголошення тендерів.
– Перші торги проведені, але будуть переторгування, тому що ціни виявились дуже високими.
14 тендерів ми оголосили в понеділок (23 червня – ред.) і 6 тендерів оголошено на цьому тижні – це 20, і залишається в нас ще неоголошених 15 тендерів.
Я маю велику надію, що на наступному тижні практично всі вони будуть оголошені.
Бюджет МОЗ урізали на 5,5 мільярдів, крім державних програм. Але через те, що курс долара зріс на 50%, плюс 7% ПДВ, ми за бюджетні кошти купимо менше медикаментів.
- Наскільки менше?
- Маю надію, що нам вдасться закупити на 20% менше ліків, але перші торги показують, що може й на 50% менше.
– Яка може бути затримка з поставками препаратів? У 2012 році волонтери "Охмадита" виходили на акцію, тому що тендери були проведені в травні, у них катастрофічно не вистачало ліків вже у липні. Зараз у нас кінець червня й нічого немає.
– Я думаю, що поставки при оптимістичних очікуваннях можуть бути з вересня-жовтня. Тобто із затримкою на півроку.
Ми вийшли з ініціативою про довготермінові контракти на три-п'ять років за домовленістю з іноземними виробниками. Це дасть можливість поставляти ліки протягом п'яти років, при чому виробники дають до 30% знижок.
Але наш закон про державні закупівлі має великі вади, навіть цей новий. Там велика проблема з довготерміновими контактами, тому що бюджети закладаються щороку. І тому гарантії, що наступного року будуть закладені кошти на цей довготерміновий контракт, немає.
– 19 червня генпрокуратура заявила, що МОЗ досі не закупив вакцини для дітей..
– … так, найбільша проблема – з вакцинами й закупівлями. Але, чому вона найбільша? Насправді по 30 програмах закупівлі ліків є залишки минулого року.
Більшу частину договорів ми пролонгували уже в цьому році й закупили певну кількість медикаментів і навіть вакцин – окрім пентаксиму, який закупається на заводі "Індар".
А "Індар" через проблеми з керівництвом відмовляється поставляти ці вакцини. І має на це законне право, на превеликий жаль.
По інших медикаментах є залишки до жовтня-листопада, навіть по дитячій онкології майже по всіх програмах є залишки, яких вистачить до осені.
- Ліків завжди не вистачає, а ви кажете, що є залишки.
- Вони реально є. Міністерство охорони здоров'я їх розподілило між регіонами, вони є в наявності. Тому хворі страждати не будуть.
Із щепленнями, з вакцинами – хронічна проблема.
Перша проблема: БЦЖ-вакцина. У неї – російський виробник, в якого закінчилось реєстраційне посвідчення. Вакцина сама є, але вона в карантині, ми використовувати її не можемо.
Є проблема з заводом "Фармстандарт-біолік", який був у власності сина Богатирьової, а його викупили акціонери з Росії. Завод не був адаптований до GMP. І сам пан Соловйов (Олексій Соловйов – екс-голова Держлікслужби – ред..) блокував його роботу. Хоча 15-20% вакцин для України традиційно виготовляв цей завод.
Зараз вони взяли на себе обов'язок запустити випуск вакцин, бо зробили модернізацію виробництва. Як це буде з політичної точки зору – не знаю, бо цей завод належить росіянам.
– Яка ймовірність того, що буде розірваний календар щеплень?
– Я думаю, що сильно розірваний не буде, бо є залишки через антивакцинальну кампанію – наші люди не щеплюються. На жаль, на сьогодні охоплення щеплення сягає близько 50% замість необхідних 90%. Якщо й далі будуть продовжувати відмовлятись від щеплень, то великого розриву у календарі щеплень не буде.
Окрім того ми звернулись до нашого представництва ВООЗ щодо гуманітарної допомоги вакцинами.
"В КРИЗОВИЙ МОМЕНТ МАЮТЬ БУТИ КРИЗОВІ ПОВНОВАЖЕННЯ"
– Ви кажете, що на кадрові призначення у вас немає підтримки. Але в країні війна, коли рішення повинні прийматись оперативно й швидко. Наприклад, ідеться про закупівлю аптечок для армії, про передачу автомобілів. Чому це так пробуксовується? Ви лише нині передали машини швидкої допомоги силовим відомствам, при цьому війна триває із квітня місяця, і ця затримка – велика втрата життів. У багатьох виникає відчуття, що міністерство не справляється в кризовий момент.
– У кризовий момент мають бути кризові повноваження. А в нас повноваження прописані чинним законодавством, і якщо я віддав би ці машини два місяці тому, то мене би посадили в тюрму. Рахункова палата й прокуратура.
Я, як державний чиновник, не можу діяти за межами закону. Щоби передати ці автомобілі, потрібно було розпорядження Кабміну.
 |
| Машини швидкої допомоги, передані МОЗ силовим відомствам. Сталося це на четвертому місяці війни на сході |
– Ви - людина, яка вміла швидко в умовах Майдану вирішувати питання. А зараз ви говорите: "через три місяці, тому що я чиновник".
– Ви вибрали нову Верховну Раду? Запитання до вас. Ви домоглись її переобрання? Ви домоглись призначення всіх міністрів із Майдану? Скільки міністрів із Майдану в нас? Чотири, а не весь уряд!
Насправді журналісти мені дуже допомогли, наприклад, по зняттю Соловйова й по боротьбі з Держлікслужбою. Це 2 мільярди грошей. Я перекрив кисень, два мільярди доходів, які йшли комусь у кишеню.
– За яку частину медицини в зоні АТО відповідає міністерство?
– За цивільну частину медицини. Там є цивільні заклади охорони здоров'я. Мало того, міністерство, за законом про місцеве самоврядування не відповідає за регіони, воно тільки методично дає рекомендації. А за регіональні заклади охорони здоров'я відповідає Управління охорони здоров'я на місцях.
Я не можу призначити жодну людину за нашим законодавством. Жодну людину в жодному регіоні.
Я тільки погоджую призначення начальника обласного управління охорони здоров'я – і все. На цьому повноваження міністерства й міністра закінчуються.
– Які зараз проблеми з наданням медичної допомоги в зоні АТО? Раніше ви розповідали, що є проблеми з доставками поранених. Як зараз усе працює?
– Величезних проблем із наданням медичної допомоги немає. Найважливіше при складних випадках – вчасно транспортувати в хороший кваліфікований заклад. Не лікувати в Слов'янську, а перевезти, надати екстрену допомогу.
Довозять поранених в Ізюм, там надають більш-менш хірургічну допомогу, а потім їх везуть у клінічний госпіталь, чи військовий госпіталь у Харкові, де є достатньо кваліфіковані кадри.
Якщо йдеться про якісь складні речі, то є Інститут хірургії. Є сім науково-дослідних інститутів, кафедри медичного університету, і кафедри післядипломної освіти.
- Ви можете сформулювати чітко потреби у зоні конфлікту?
- Медичний координаційний штаб АТО очолює заступник міністра-керівник апарату, Василь Лазоришинець, і це питання скоріше до нього.
Ми з ним маємо чіткий план, де, у якому місті ми резервуємо 30% ліжок для поранених під час військових дій. Відповідно, туди йде медичне забезпечення. Це його робота, він це координує, він це знає, і цивільна медицина долучається до цього.
Є, звичайно, проблеми із забезпеченням медикаментами – і в Києві, і у Львові, і всюди. Для доставки й закупівлі медикаментів передбачено з бюджету тільки 8%.
Тому всі – і в зоні АТО, і ви, і я – купуємо медикаменти за власні кошти. Я лежав у лікарні й тепер після гіпертонічного кризу їм п'ять таблеток щодня. Я пішов в аптеку й, будучи міністром, купляв собі ці медикаменти.
Тому ситуація з медикаментами приблизно всюди однакова. Єдине, що є –практично повністю вистачає медикаментів у швидкій допомозі та в екстреній медичній допомозі. У тому числі й у зоні, де проводиться антитерористична операція.
"У НАС МЕДИЦИНА – ЦЕ БАЗАР, ЦЕ НЕ Є РИНОК. НА ТОМУ БАЗАРІ НІХТО НЕ ВІДПОВІДАЄ ЗА ЯКІСТЬ, І ЦЕ НАЙГІРШЕ"
– Поки ви вирішували кадрові питання, готувалася нова реформа охорони здоров'я. Які ключові зміни чекають медичну галузь?
– Реформу очолюю практично сам, також заступник міністра Наталія Лісневська.
На сайті МОЗ уже висить третій драфт реформи охорони здоров'я. Уже третя версія, яку змінено. Якщо ви побачите першу й останню, враховано 60% чи 70% побажань громадськості.
Можу сказати, що в реформі пропонується бюджетно-страхова модель фінансування. Другий важливий момент – це суспільно, чи громадсько-адміністративна модель управління.
У новій моделі національної системи охорони здоров'я передбачено створення професійних корпоративних організацій: лікарське самоврядування, медсестринське, самоврядування провізорів, саморегулювання аптек, закладів охорони здоров'я й докорінна зміна їх статусу через автономізацію.
Також - саморегулювання дистриб'юторів, заводів-виробників, які будуть управляти разом із міністерством і разом із професіоналами системою охорони здоров'я.
І це серйозна зміна підготовки кадрів за принципом резидентури й безперервного професійного вдосконалення, яким будуть займатись самі лікарі і їхня лікарська корпоративна професійна організація.
Окрім того, пріоритетом буде первинна ланка - так звана сімейна медицина, де основа – профілактика здоров'я. Ми будемо більш дбати про своє здоров'я, а не лікувати болячки.
– Якщо раптом ми дізнаємось, що вас уже зняли з посади? Яка доля чекає цю реформу?
– Я буду лобістом цієї реформи будь-де, наприклад, якщо працюватиму у громадському секторі – це мені найближче, я себе там комфортно почуваю.
Але без політичної волі перших осіб держави навіть у теперішньому стані, будучи міністром охорони здоров'я, я зробити нічого не можу.
У цій реформі має бути зацікавлений або президент, або прем'єр-міністр, або Верховна Рада. Я думаю, що після Майдану громадськість переконає будь-кого, що охорона здоров'я має бути пріоритетом для всіх, і ми маємо змінити стару систему.
Я буду звертатись до Порошенка, як президента України, до Яценюка чи до іншого прем'єра, до нових політичних партій, які будуть іти на перевибори. Я переконаний, що багато політичних сил візьмуть як прапор наші напрацювання. Тому що вони виглядають адаптованими до вимог Євросоюзу, куди ми йдемо.
У новій реформі передбачено партнерство між приватними закладами охорони здоров'я й комунальними закладами. Крім того, комунальні заклади перетворюються з державних, які мають чітко бюджетну складову, у некомерційні неприбуткові підприємства.
Я провів за 4 місяці, напевно, 20 зустрічей з іноземними партнерами, які готові інвестувати в Україну на умовах державно-приватного партнерства. Сотні мільйонів доларів на побудову й добудову клінік: тої ж клініки "Охматдит", Дитячої клініки майбутнього.
– Ви ще сподіваєтесь, що вона добудується?
– Думаю, що так. Я сподіваюсь. І потрібно знайти кошти на добудову. Тому що там інша технологія та інші пацієнти, ніж ті, які будуть в "Охматдиті". Але на це потрібні колосальні ресурси.
– Тобто, у цій реформі ви передбачили кооперацію?
– Держава за бюджетні кошти чи за кошти страхового фонду буде закуповувати послуги. Неважливо, чи ці послуги закуплені в приватній клініці чи в державній.
Там, де буде якість і де буде відповідна ціна, там будуть купуватись послуги.
Особисто я є прихильником переходу до приватно-практикуючих лікарів на первинній ланці. В ідеалі, повинні бути всі приватно-практикуючими лікарями, приватними підприємцями чи ФОПами, як у нас називається.
– Насправді, у нас медичні заклади вже давно стали приватними, ми просто про це не заявляємо.
– Насправді в нас медицина – це базар, це не є ринок. На тому базарі ніхто не відповідає за якість, і це найгірше.
А в охороні здоров'я якості немає. При цьому в одному закладі послуги коштують стільки-то, в іншому стільки-то. А в деяких мед закладах зовсім інші ціни на тому, що не можна й близько оперувати. Іде заробляння грошей на тому, за що потрібно руки просто відбивати або на п'ятнадцять років садити в тюрму.