На шляху до Європи. Фосфати у пральних порошках

Розслідування було проведено в рамках Проекту журналістських розслідувань Objective в Україні, Білорусі та Молдові.

Проект фінансує Міністерство закордонних справ Данії та спільно реалізують організації NIRAS and BBC Media Action. Стаття була опублікована англійською мовою в Kyiv Post.

Тісніша інтеграція з Євросоюзом може принести Україні переваги у важливій, але часто забутій сфері – екології, що, у свою чергу, може допомогти українцям жити довше й бути здоровішими.

Один зі шляхів, як можна покращити стан довкілля, це запровадження більш жорстких стандартів, які зменшують використання фосфатів – шкідливих сполук, що входять до складу пральних порошків, засобів побутової хімії та сільськогосподарських добрив.

Фосфати є потенційно небезпечними для здоров'я людини з багатьох причин. Разом зі стічними водами ці сполуки також потрапляють у Дніпро, стимулюючи ріст синьо-зелених водоростей, що призводить до масової загибелі риби та значно погіршує якість річкової води – найбільшого джерела питної води в країні.

ВІДЕО ДНЯ

Проект журналістських розслідувань Objective, що фінансується Міністерством закордонних справ Данії та спрямований на просування незалежної журналістики в Україні, Білорусі та Молдові, дослідив 15 торгових марок пральних порошків, популярних в Україні, на предмет вмісту фосфатів.

Хороша новина в тому, що ВСІ 15 ТОРГОВИХ МАРОК ВІДПОВІДАЮТЬ ДЕРЖСТАНДАРТАМ УКРАЇНИ ПО ВМІСТУ ФОСФАТІВ, і всі, за винятком п'яти, відповідають більш жорстким європейським стандартам, які невдовзі наберуть чинності в Україні.

Результати обнадійливі, враховуючи той факт, що фосфоровмісні порошки дешевий та ефективний засіб для прання, який задовольняє як споживачів, так і виробників.

"Фосфати є скрізь, – пояснює 75-річна пенсіонерка Валентина Дроменко, вибираючи засіб для прання в супермаркеті. – Якщо порошок без фосфатів, він буде звичайно набагато дорожчим".

Так, дорожчим. Якщо не враховувати численні екологічні збитки.

Погана новина в тому, що, хоч пральні порошки поступово наближаються до європейських стандартів по вмісту сполук фосфору, фосфати у великій кількості потрапляють у Дніпро з інших джерел, засвідчуючи нагальну потребу скоротити викиди цих шкідливих речовин у довкілля за допомогою більш широкого арсеналу законів і постанов.

Результати тестувань

Учасники Проекту журналістських розслідувань Objective придбали 15 пральних порошків в одному із супермаркетів Києва й відвезли їх для аналізу в лабораторію.

Лише п'ять із них показали перевищення по масовій частці загального фосфору, згідно з жорсткими європейськими стандартами, що набувають чинності в Україні в грудні цього року, включаючи порошки для прання дитячої білизни.

Але всі зразки відповідають чинному українському законодавству, згідно з яким пральні порошки можуть містити до 17% фосфатів, що більш ніж у 30 разів перевищує європейську норму.

"Усі зразки відповідають чинним стандартам", – підтвердила Наталя Онуфрієва, керівник сектору лабораторії пральних порошків ДП "Укрметртестстандарт", яка проводила дослідження.

Протокол із результатами випробувань продукції можна подивитись тут. (подаються також внизу статті)

Європейська норма більш сувора – менше ніж 0,5 грам загального фосфору в рекомендованій дозі для стандартної загрузки пральної машини, у середньому це 100 грам порошку, що еквівалентно близько 0,5% загального фосфору.

Стандарт було прийнято українським урядом у 2013 році під час підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Ця норма Технічного регламенту мийних засобів набуває чинності в грудні цього року.

Однак деякі експерти сумніваються, що виробники будуть її виконувати.

П'ять зразків з 15 не пройшли журналістський тест, а саме: "Ушастый нянь" (9,2% загального фосфору), "Sarma" (7,8%), "Аленка" (7,7%), "Пупсік" (5,4%) та "Макс" (4,7 %).

Порошки, що пройшли тест, – це "Tide Автомат", "Ariel Автомат", "Gala" та "Galinka", вироблені компанією Procter&Gamble в Україні; "Losk 9", "Persil Expert" та "Rex 3х Active", що вироблені компанією Henkel Rus в Росії.

Надзвичайно малу кількість фосфатів та інших фосфоровмісних сполук було також зафіксовано в імпортованому з Німеччини пральному порошку "Frosch еcological Цитрус" та в порошках місцевого виробництва "Белые паруса" та "Green & Clean".

Таблиця 1. Результати аналізу пральних порошків на визначення масової частки фосфору

Пояснення до таблиці: темно-зелений колір – торгові марки, що відповідають жорстким європейським стандартам, які набувають чинності в Україні в грудні 2014 року: менш ніж 0,5 грам загального фосфору на одне прання, що еквівалентно близько 0,5%.

Червоний: пральні порошки, що не задовольняють жорстким європейським вимогам, а відповідають лише менш строгим українським державним стандартам.

Світло-зелений: пральні порошки, у яких, згідно з інформацією на упаковці, відсутні або присутні в незначній кількості поверхнево-активні речовини. Експерти також радять уникати цих сполук, які є потенційно небезпечними для здоров'я людини.

Тривожно, що три з п'яти торгових марок із високим вмістом фосфатів – це пральні порошки, призначені для прання дитячої білизни.

"Нам рекламують, нам розповідають, що ці пральні порошки для дитячої білизни, а насправді вони містять високу концентрацію фосфатів, – обурюється Денис Павловський, координатор проектів із хімічної безпеки Всеукраїнської громадської організації "МАМА-86". – Звичайні порошки, не для дітей, містять менше".

Єдиним порошок для дитячої білизни, що не містить фосфатів, згідно з результатами тестів, виявився продукт торгової марки "Galinka" виробництва компанії Procter&Gamble Україна.

Людмила Бондаренко, начальник відділу якості компанії Greenland, що виробляє пральний порошок для дітей "ALENKA", вміст фосфатів у якому не відповідає європейським нормам, стверджує, що продукція їхньої компанії є безпечною й звертає увагу, що замінники фосфатів мають свої недоліки. Більше того, порошок "ALENKA", за її словами, не містить поверхнево-активних речовин, що також широко використовуються в мийних засобах і є ще більш шкідливими, ніж фосфати.

"Збалансована рецептура, використання натуральних компонентів, а також перевірка часом нашого продукту протягом 15 років в Україні, Білорусі, Молдові, Росії, Казахстані, Литві дає право вважати пральні порошки "ALENKA" найбільш нешкідливими на сьогоднішній день", – каже Бондаренко.

Ігор Копиця, комерційний директор компанії "Карапуз", виробника торгової марки "Пупсік", у якому також було зафіксовано вміст фосфатів вищий ніж у Європі, також зазначив, що відсутність синтетичних поверхнево-активних речовин у їхньому продукті робить його безпечним. Окрім того, його компанія вже розробила безфосфатний пральний порошок "Карапуз", який не був об'єктом даного дослідження.

"Компанія "Карапуз" невпинно працює над зменшенням вмісту фосфату й у звичайних наших порошках і може перейти повністю на безфосфатні рецептури в будь-який момент", – зазначає Копиця.

ПрАТ "Вінниця-Побутхім", українська компанія, що виробляє пральні порошки на замовлення та під контролем російської компанії "Невская косметика", не відповіла на запит із проханням прокоментувати результати дослідження. Порошок цієї компанії "Ушастый нянь" для дитячої білизни містить більше фосфатів, ніж це дозволятимуть нові стандарти, так само як їхні пральні порошки "Sarma" та "Макс".

Щоб зробити правильний вибір прального порошку, особливо для дитячої білизни, експерти радять споживачам звертати увагу не лише на фосфати, а також на вміст поверхнево-активних речовин та інші фактори, зокрема, яскраво виражений аромат, що також може свідчити про наявність синтетичних компонентів.

Чому фосфати шкідливі?

Фосфати шкідливі самі по собі, а особливо в поєднанні із синтетичними поверхнево-активними речовинами, каже Павловський з "МАМА-86", посилаючись на європейські дослідження.

Поверхнево-активні речовини можуть накопичуватись в органах тіла та сприяти порушенню імунної системи, появі алергії, дерматитів, підвищувати рівень холестерину та ризик безпліддя.

Фосфати та інші фосфоровмісні сполуки знижують бар'єрну функцію шкіри та сприяють проникненню поверхнево-активних речовин у кров. Вони також можуть бути причиною алергії та дерматитів, загострювати хронічні хвороби та викликати нові.

Проте вплив фосфатів на здоров'я людини – індивідуальний. Комусь вони можуть і не завдати шкоди, каже головний санітарний лікар Києва Олег Рубан.

Окрім прямої потенційної небезпеки для здоров'я людини, фосфати також шкодять екосистемі водойм, що врешті-решт позначається й на здоров'ї людині.

"Фосфати потрапляють у водойми й працюють як добрива, даючи поштовх для росту синьо-зелених водоростей", – пояснює Вікторія Яковлева, радник з інформаційних питань голови "Київводоканалу", компанії, що забезпечує централізоване водопостачання в Києві.

Особливо активно процес "цвітіння води" відбувається влітку, коли температура води підвищується. Розмножуючись у великій кількості, синьо-зелені водорості споживають майже весь кисень у річках і озерах, що призводить до масової загибелі риби. У водоймах відбувається також ріст бактерій та патогенної мікрофлори, ще більше погіршуючи якість річкової води.

Щоб очистити цю воду й зробити її придатною для вживання, "Київводоканал" повинен докласти багато зусиль та витратити багато коштів.

Перед тим як стічні води з усього Києва потраплять назад у Дніпро, "Київводоканал" також здійснює їх очистку. Цей процес відбувається на Бортницькій станції аерації, збудованій у 1965 році й технологічно застарілій для очистки води від фосфатів.

"Зараз станція в такому стані, що якщо не зробити повну реконструкцію, то дуже скоро вона просто може зупинитися, – каже Яковлєва. – Я не хочу навіть говорити про це й думати. Буде техногенна катастрофа. Спочатку припиниться все водопостачання в Києві. І буде закоркована вся повністю каналізація".

На сьогодні лише два аеротенти з 18-ти – спеціальні очисні блоки, що є на станції – можуть очищувати стічні води від фосфатів, у той час як концентрація цих речовин за останнє десятиріччя суттєво зросла. Так, наприклад, на початку червня цього року в стічних водах міста, що потрапляють на станцію, було зафіксовано вміст фосфатів на рівні 35 міліграм на літр, що більш ніж у чотири рази більше ніж у середньому в 1990 році. Це значення також перевищує норму більш ніж у чотири рази.

"Очистити до кінця все одне ми не можемо, – зізнається Яковлєва. – Тобто ми норму витримуємо, витримуємо на грані, але бувають такі сплески, як зараз".

Середня концентрація фосфатів у стічних водах, що потрапляють із міста Києва на Бортницьку станцію аерації, стрімко зросла з 8 міліграм на літр у 1990 році до 18 міліграм на літр у 2012 році й продовжує збільшуватись. Рівень цих сполук у воді, що повертається після очистки на станції назад у Дніпро, також піднявся

Фосфати, що містяться в пральних порошках, є лише частиною проблеми.

Сполуки фосфору також широко використовуються в засобах побутової хімії – величезній індустрії, зміни в якій швидко запровадити неможливо. Наприклад, у порошках для посудомийних машин вміст загального фосфору буде обмежено до 0,3 грама на одне стандартне завантаження, лише починаючи з 2017 року.

І що не менш небезпечно, тонни фосфатних добрив щороку застосовуються на сільськогосподарських полях без жодного контролю. Частина цих сполук урешті-решт також опиняється у воді.

Багато європейських країн оголосили війну фосфатам ще два десятиліття тому. Відтоді вони досягли значних результатів у досягненні кінцевої мети – повної заборони фосфатів.

Україні, де середня тривалість життя, особливо серед чоловіків, нижча ніж у Європі, необхідна послідовна політика уряду, щоб зменшити використання фосфоровмісних сполук у різних сферах.

"В Україні в людей немає відчуття персональної відповідальності за стан довкілля, – каже Сергій Федорінчик, керівник інформаційного центру Української екологічної асоціації "Зелений світ". – Ми вважаємо, що це влада або бізнес повинні дбати про екологію. Багато можна досягти, якщо змінити цей підхід".

Фото: Павло Подуфалов

Інфографіка: Владислав Захаренко

Реклама:

Головне сьогодні