Солдатський чоботар

П'ять років тому 29-річний Роман Горбаченко відкрив невеличкий чоботярський цех у Кривому Розі. В цеху Горбаченко моделюють та шиють взуття на замовлення: від модних чобітків до черевиків для особливо вибагливих модниць.

"Нещодавно я був на блок-посту на Донеччині, де стояли наші хлопці. То просто соромно стало, що частина з них стоїть у стоптаних розлізлих ботах, а в них пальці з дірок видно. А інші – ходять у гумових шльопанцях, як на дачі. Це дуже сумно", - каже Роман.

Після особистого відвідання блок-посту в зоні АТО, Горбаченко таким чином вирішив допомогти українській армії

Сконтактувався із волонтерами групи "Вернись живым" через Фейсбук, які передають посилки на передову, зібрав команду -- і вирішили пошити військовим берці.

Пошили 100 пар на тонкій підошві для розвідників. Паралельно думали, як розробити спеціальну модель для льотчиків, для снайперів.

Хлопці у ньому цілодобово і за будь-яких умов - хоч дощ, хоч сніг. У них немає часу сушіння і провітрювання, тому взуття має дихати.

"Ми склали список необхідних матеріалів для пошиву взуття - шкіра, шнурки, матеріал для підошви, підкладка. Поступило замовлення саме на сотню пар. Ми порахували і вийшло 40 тисяч гривень - це по собівартості, без урахування роботи майстрів. Волонтери зібрали ці кошти і ми швидко виконали замовлення", - зізнається солдатський чоботар.

Роман пояснює, що працювати дуже цікаво, оскільки взуття для військових відрізняється від звичайних черевиків для чоловіків.

"По-перше, хлопці у ньому цілодобово і за будь-яких умов - хоч дощ, хоч сніг. У них немає часу сушіння і провітрювання, тому взуття має дихати. Друге, взуття не має сковувати ногу, перетискати чи натирати, тому ми все робили за сучасними технологіями з урахуванням специвіки задач хлопців", - розповідає волонтер.

Половину пошитих берць Роман особисто віддав дніпропетровським десантникам. Інша частина пішла через групу "Вернись живым" до розвідників. У розвідників була модель зеленого кольору. Ще одинадцять коробок поїхали до бригади зв’язкових.

Модельєр Роман (на фото) пояснює, що працювати дуже цікаво, оскільки взуття для військових відрізняється від звичайних черевиків для чоловіків

"Потім чули відгуки від підопічних розвідників, вони вдесятьох ходили в одній партії. Їм сподобалось, що ноги не стирало до крові, що часто буває в берцях поганої якості, які часто купують на ринку за 190 гривень", -- зазначає Роман Горбаченко.

Для цієї партії спецвзуття були використані шкіряні устілки, які дуже рідко використовують в Україні. У чоботарів є правило - хочете зробити хороше взуття, треба робити нормальну устілку, щоб вона не рвалася.

Волонтер каже, що в нашій в країні є багато грамотних модельєрів і є устаткування. Тому не розуміє, чому в української армії така велика проблема із взуттям.

"Якщо треба краще обладнання його можна замовити в Італії і Німеччині, чи навіть є хороші у турків, в результаті це вийде набагато дешевше чим скуповувати їх у перекупників. Ми самі у країні могли б зробити для хлопців таке взуття, для використання хлопців у армії", - зазначає Роман.

Половину пошитих берць Роман особисто віддав дніпропетровським десантникам

"Це не якісь космічні технології. Є Бердичівський, є Богодухівській шкіряні заводи. Є матеріали – звідки брати і з чого робити", - додає солдатський чоботяр.

Собівартість пари берць, зшитих в його цеху, близько 400 гривень, в той час як подібне взуття в військторгах коштує від 2 тисяч гривень.

"Робили все з любов’ю. Проклеювали, прошивали, щоб не розвалилося, не потекло. Раді, що хоч трошки хлопців тепер не босі воюють на Донбасі", - резюмує волонтер Роман Горбатенко.

14 людей із його цеху вручну шиють 30 пар берць в день. Його команда вже пошила 100 пар берць для українських розвідників і десантників. Але цього мало.

Собівартість пари берць, зшитих в його цеху, близько 400 гривень, в той час як подібне взуття в військторгах коштує від 2 тисяч гривень

Його цех буде продовжувати працювати і далі.

Для того, щоб замовити взуття для військових, треба скласти список з урахуванням розмірів ніг і функцій бійців.

Замовлення приймає волонтерська група "Вернись живым" або можна звернутися до Романа Горбаченка особисто через його сторінку у Фейсбуці.