Кіт у мішку, або Експеримент із закордонним паспортом

12
6 серпня 2014

Мати одночасно два закордонних паспорти – зручно для тих, хто здійснює регулярні поїздки за кордон, і потрібно завчасно оформити візу, поки сам/сама уже перебуваєш у закордонні.

Як журналіст, який частенько буває за межами нашої держави, а також, зважаючи, що скоро закінчиться термін дії мого першого паспорту, я вирішила завчасно оформити собі другий документ.

А ще... з метою проведення експерименту – як швидко, безболісно і згідно з букви закону мені це вдасться.

Є кілька законних шляхів оформлення закордонного паспорту в Державній міграційній службі (ДМС).

Новаторський. Отримати через суд закордонний паспорт за 170 грн (сплатити тільки держмито, спираючись, зокрема, на Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", кілька судових рішень. Зі свіжого – рішення Вищого адмінстративного суду України (ВАСУ) по справі К/800/2351/14 від 10 липня 2014 року).

Шлях, супроводжений судовою тяганиною, нервами і часом.

"Традиційний" шлях – дорожчий, так само з нервами, але в термін у 30 робочих днів.

Окрім держмита сплачується за бланк у розмірі 120 грн та надання платних послуг, оцінених державою в 87,15 грн (всього – 377 грн 15 коп).

Чехівський хамелеон

Я обрала "традиційний" шлях – хоч дорожчий, та начебто "простіший". Ледь не на пам’ять вивчила, які мені потрібно для оформлення документи, зробила копії, прочитавши тричі "отченаш" і плюнувши через плече, переступила поріг Дарницького районного відділу ДМС України в м. Києві.

Шуміло, як у вулику. Черги, втомлені обличчя, заклопотані, знервовані працівники – і геть незрозуміло, куди звертатися за інформацією: де, в якому кабінеті, із чого починати. Звична картина для "паспортних столів", як повідомляють інші журналісти з регіонів. Найбільш корисну інформацію тут надають… самі люди, які вже тричі були відфутболені незворушними, як скелі, державними чиновниками.

Хтось підказує мені зайти в кабінет № 10 – там усе "по закордонному паспорту". На диво, тут було порожньо і спокійно. У скромному з тьмяно-вигорілими шпалерами кабінету за старим столом сиділа молода дівчина. Я до неї.

Мої вітання. Хотілося б оформити другий закордонний паспорт. Я журналіст, здійснюю часті поїздки…

Особливо не дослухаючись, дівчина застрочила про документи. А потім:

Ви зареєстровані у Києві?

Ні, але проживаю і працюю тут...

Це немає значення, тоді ще 5 листків паперу або два конверти з марками… Йдете до мене, я вам скажу, що і де сплатити, в холі стоїть автомат, вам дівчина-оператор допоможе провести оплату, ви з квитанціями до мене, а потім у 12-й кабінет. У нас тут черги, так що, коли ви прийдете з документами, краще станьте в чергу в кабінеті № 12, а потім до мене. Так швидше буде.

Уся інформація відскакувала від зубів. Я ще здивувалася – незважаючи на різкий тон, працівниця була підкреслено ввічливою. Зрештою, вона не зобов’язана мені відсипати компліменти. Про себе відзначила про п’ять листків паперу. У законі не прописано. Та маючи не одну знайому, які працюють у держустановах, знаю, що часто вони вимушені купувати папір, конверти, канцелярські приладдя самі, нерідко користуються на роботі власним комп’ютером...

І тут помічаю на стіні великий стенд – ДП "Документ". Значить, послуги в кабінеті №10 надає мені ця дивовижна структура.

Зауваживши прийомні дні, пішла збирати документи. Щоб перестрахуватися, взяла довідку з місця роботи, у разі, якщо потрібно буде чимось підкріпити заяву про свою журдіяльність.

"Послуги" від ДП "Документ"

У п’ятницю, в день прийому, прийшла в установу після обіду. Навколо кабінетів 10 і 12 – тиша і спокій, черг немає. Уже знайома мені працівниця, ще я на порозі, гукає – сьогодні документи приймали до обіду!

Варто відзначити, що я маю гнучкий графік, районний відділ ДМС розміщений недалеко від мого дому, тож мені не лінь сюди ходити, як на роботу. Хоча за великим рахунком, я вже б мала написати скаргу начальнику відділу… але ж час, знову нерви…

Наступний день, у суботу, у ДМС була близько другої дня. Як для вихідного дня – черга невелика. Пам’ятаючи про пораду, зайняла чергу спочатку в 12-й кабінет, а потім вирушила за завітними талончиками на оплату паспорту.

Стала свідком двох неприємних інцидентів.

Перше, знервований натовп почав скаржитися на працівницю кабінету №12 за те, що вона о 14:00 не почала прийому, хоча за графіком вона зобов’язана це зробити ще з 13:45.

Я стояла на Майдані, щоб такого зухвальства не було… - гукала розсерджена жінка.

Я теж стояла на Майдані. Прийом о другій. Там неправильний графік, ми настільки зайняті, що не встигаємо поміняти графік! – кричала їй у відповідь працівниця.

Давайте я вам допоможу поміняти графік, якщо ви такі зайняті… тільки здам документи, – вигукувала жінка.

Давайте, давайте…

Схожа ситуація трапилася біля кабінету № 10. Хлопець наполегливо стукав, щоб відчинили.

"Вони там закрилися і не впускають, а вже 14:00!", - сказав мені мій "колега по нещастю". Це розсердило мою знайому працівницю – вона з криком почала пояснювати, що на годиннику ще тільки 13:55…

Розсерджена і виведена з рівноваги, працівниця почала роздачу "талончиків". Це були маленькі клаптики паперу, на яких від руки синьою пастою написано: уже знайомі мені три оплати, а далі – цікавіше: "Інф. п – 60, 00", "Інф – 25, 00".

І тут уже "заводитися" почала я.

Що це за оплата двох останніх послуг?

Інформаційні послуги в оформленні документів, перед тим, як іти в 12 кабінет…

Я в стані самостійно заповнити бланки…

Ах, ну раз ви відмовляєтеся, тоді останні дві виплати вам не треба…

Після цього працівниця замовкла і ні пари з вуст.

Я в хол до автомату, але й тут дівчина-оператор мені нараховує гривень на 20 більше.

– За що? –  питаю.

– Комісія банку, – "відрізає" оператор.

Поки чекала своєї черги, хтось мені порадив зробити ще одну копію документів, бо так "наполягає" 10-й кабінет. Самі ж люди підказали, куди бігти. Про всяк випадок, пішла робити, копія моїх паперів обійшлася ще в 9 грн.

Чекаю. Хтось знову мене запитує:

- А ви після сплати, зайшли ще раз в 10-й кабінет?

- Навіщо?

- Так, треба... перед тим, як іти в дванадцятий...

Уже не така стриманно-ввічлива знайома мені працівниця каже: "А ви ж відмовилися від наших послуг – тепер усе в 12-му кабінеті!".

Як виявилося, мої поневіряння в 12-му не закінчилися.

Там працівниця почала вишукувати щось серед моїх паперів.

А ви заходили в 10 кабінет? Вам повинні були дати папірчик…

Знаєте, я відмовилася від їхніх послуг, я в стані заповнити бланки самостійно, - кажу, і як мантру знову повторюю своє бажання: - Я б хотіла оформити другий закордонний паспорт, я журналіст…

На слові "журналіст" жінка почала відчутно нервувати. Чи то позначалася попередня сварка, чи її здивувало моя відмова в послугах ДП "Документ", чи зіграла роль моя професія, або ще якісь невідомі мені причини. Однак зі мною говорила ввічливо.

Надала три бланки для заповнення – серед них на збір моїх персональних даних, на довідку від міліції за місцем моєї реєстрації і власне заява на отримання другого закордонного паспорту. У цих документах я мала заповнити максимум свої паспортні дані, місце реєстрації, телефон, дату і підпис… Все! 

Тобто за усе це ДП "Документ" бере оплату послуг… у розмірі 85 грн! І то сумнівно, щоб працівниця заповнювала документи власноруч.

А де квитанція на 60 грн за другий паспорт?

Хіба треба?

- Так.

На якій підставі? Який закон?

Ну є постанова міністерства…

Яка?

Не пам’ятаю, правда є…

У працівниці аж руки трусилися, коли вона говорила. А в мене не було аргументів, чому – ні (мій недогляд). Оплатила. Звісно, я знову сплатила комісію банку, яка цього разу обійшлася мені... в 5 грн 83 коп.

Пізніше вже відшукала відповідні документи. Дійсно, держава надає послугу "Внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон у паспорт громадянина України для виїзду за кордон".

Найприкріше те, що вартість цієї послуги держава оцінила в 60 грн 17 коп… тільки за те, щоб поставити мені печатку в першому паспорті.

Результати експерименту

Щоб подати документи на другий закордонний паспорт, я тричі ходила у відділ ДМС, але все ж оформила документи в "рекордний" час – за дві години.

Сплатила загалом трохи більше 460 гривень, "заощадила" на послугах ДП "Документ" – 85 грн.

Процедура надання послуг зовсім непрозора. На офіційному стенді згідно з законом прописані всі необхідні документи, однак потрібно мати щонайменше дві копії – в разі оформлення закордонного паспорту не за місцем реєстрації.

Водночас на інформаційному стенді не зазначено номер кабінету, де оформлюється паспорт. Потрібно запитувати в людей чи у працівників служби.

З одного боку, зручно мати автомат, в якому оплачується послуга за отримання документів – не потрібно шукати банк. Однак комісія банку непомірно велика. Також у людини, яка менш допитлива, не залишається часу й можливості зорієнтуватися в оплатах – за що і кому вона сплачує. Тож довіряючи "тьоті з кабінету №10", маючи папірчик із різними оплатами і "допомогу" дівчини-оператора – здійснюються ще інші платежі.

З іншого боку, не залишається альтернатива для оплати в банку, оскільки бланків (окрім зразка на інформаційному стенді) не надаються.

Додатково треба принести п’ять аркушів паперу або конверти з маркою.

Черга – як пощастить. Графік прийому громадян не відрегульований: можна в приймальні дні потрапити на "день оформлення документів".  

Через цю непрозорість страждають і самі працівників ДМС. Оскільки через черги і знервованість громадян, через поверхове інформування з боку працівників ДМС і незнання досконало закону громадянами комунікація відбувається в нервовому напруженні, часто – без поваги. Невже самі працівники згодні працювати в такому режимі щодня?

За паспортом сказали прийти через півтора місяці. Не раніше.

Однозначно, інформаційно-консультативна діяльність ДП "Документ" здійснюється за згодою Державної міграційної служби/

Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини

powered by lun.ua