8 тис. столичних дітей не мають місця у дитячих садочках

5
24 вересня 2014

Такими є дані адміністрації столиці, які цитує Радіо Свобода.

На зміну "килимовим" домовленостям із директорами дитсадків мала прийти електронна черга. Таке нововведення запровадили кілька років тому. Передбачалось, що батьки дітей дошкільного віку мають заповнювати спеціальну форму в інтернеті, почекати кілька років та обрати серед кількох дитсадків, куди піде їхнє маля.

Молода мама Олександра, що пройшла крізь всі терні, аби влаштувати свою дитину в дитсадок без хабарів, розповідає: електронна система працює не до кінця. За її словами, одна з проблем полягає в тому, що батьки до останнього моменту не знають, чи потрапить їхнє чадо в обрану групу.

Одна з причин такої непевності – пільговики та їхні особливі права при влаштуванні. Діти з особливими правами мають змогу обійти загальну чергу та потрапити до бажаної групи в обхід. Саме таким чином дочку Олександри, яка намагалась влаштуватись на загальних правах, виключили зі списку в останній момент.

"Я дивлюся в січні – вона потрапляє, а в квітні, коли формуються групи – вона вже не потрапляє в садочок. Тому що приходить людина-пільговик, там у спеціальному віконечку, коли заповнюється ця електронна черга, пишеться, що є пільга – і дитина автоматично піднімається нагору. Тобто, якщо я в кінці черги – мене викидає", – розповідає вона.

Молода мама, прагнучи влаштувати дитину, завчасно зареєструвала її в електронній черзі та дотрималась усі процедурних норм. Втім, каже, на практиці виходить, що саме завідувачка формує остаточний список дітей, котрі потраплять до групи, із тих, хто вже є в електронній черзі.

"Вона каже: ви розумієте, у нас в групі виявилося 16 пільговиків. Тобто, набирається група 25 людей – десяток "простих людей" і 16 пільговиків", – каже жінка.

За словами Олександри, електронна система гарно працює лише в теорії. Натомість, аби твоя дочка чи син дійсно потрапили до дитсадка, доводиться іти з особистим проханням до завідувачки.

"Нам завідувачка казала: нам треба, щоби ви оплатили меблі, ми платили великий внесок на ФОПівський рахунок, не напряму їй", – каже Олександра.

Дитина Олександри хворіє, тож її вдалось влаштувати в садочок санаторного типу за медкарткою. Мама рада, що тему дитсадка нарешті можна закрити, адже для батьків це додаткова стаття витрат. За її словами, щоб обійти електронну чергу в передмісті Києва просять "від 1500 до 12 000 гривень".

У Києві є всього 551 дитсадок, де навчаються понад 105 тисяч дітей. Це надто мало для мегаполісу, адже на 100 реальних місць є 122 дитини. Про це розповіла начальник відділу дошкільної і позашкільної освіти Київської міської державної адміністрації Наталія Резенчук.

За словами Резенчук, понад 8 тисяч дітей залишаються без місця в дитсадку, а електронна система цю проблему вирішити не може.

"Беремо стільки в дитячі садки, скільки поміщається ліжок, столиків, стільчиків. Щоб забезпечити чергу в 8 тисяч дітей треба побудувати 40 нових дитячих садків. Звичайно, що в короткі строки це зробити неможливо", – каже вона.

За словами Резенчук, 40 нових дитсадків – це мінімум, а в ідеалі в Києві має з’явитись майже 90 нових закладів. Аби наблизитись до цього числа, обладнують нежитлові кімнати в дитсадках, які вже діють. Окрім того, відкривають групи для дошкільнят при школах. Таким чином, будівництво нових дитсадків – останній, найдорожчий метод.

Про хиби електронної системи київська влада знає, каже Резенчук. Утім радить батькам вирішувати самостійно і без огляду на тиск, чи дійсно вони хочуть давати внесок завідувачам дошкільного закладу.

Цього року в місті запланували ввести в експлуатацію 3 новобудови: в Дарницькому районі, Дніпровському і Оболонському, повідомили в Київській адміністрації.

powered by lun.ua