Життя європейців: Польська ґміна Грубешів. Фінанси та співпраця з ЄС

Розповідає Пьотр Тарасюк, спеціаліст з інформації та промоції ґміни Грубешів

Минулого разу ми розповідали про польську систему місцевого самоврядування. Сьогодні наш співрозмовник, Пьотр Тарасюк, продовжує розказувати про свою ґміну, про її фінанси, шляхи наповнення бюджету та про проекти з ЄС.

2004-го року Польща стала країною-членом ЄС та почала отримувати гроші на прискорення розвитку. Пьотр розпочав своє стажування в управлінні ґміни 2003-го року й за 10 років він написав та втілив у життя більше 20 проектів за допомогою фінансової підтримки з ЄС. Стільки ж проектів реалізовано з дофінансування з норвезьких грошей, швейцарських, польських тощо.

Пьотр також співпрацює з різними неурядовими організаціями й приватними особами, допомагаючи їм у цьому процесі.

Ґміна Грубешів

Ґміна Грубешів розташована на кордоні з Україною на висоті поміж українськими містами Володимир-Волинський та Червоноград. Площа ґміни становить 259 квадратних кілометрів (довжина з півночі на південь 29,5 км, а ширина зі сходу на захід 14 км), її населення – близько 11 тисяч мешканців.

Цікаво, що ця ґміна розташована навколо іншої ґміни, якою є саме місто Грубешів. Водночас, сама будівля ґміни (сільської) Грубешів розташована в місті Груберів – тобто, фактично, на території іншої одиниці місцевого самоврядування.

Ґміна Грубешів розташована в грубешовському повіті та люблінському воєводстві. У Польщі всі населені пункти, які не є містами, є селами – тобто, "селищ" як адміністративної одиниці не існує. Водночас, на відміну від України, існують також і так звані "солецтва", sołectwa.

Солецтва – або в містах "мікрорайони", "дільниці" – створені ґмінами і є їхніми допоміжними одиницями. Наприклад, до ґміни Грубешів входять 37 сіл, зорганізовані в 36 солецтв.

"Міст у нашої ґміні немає. Кожне село ґміни є солецтвом, а в одному випадку солецтво створено двома селами. Населення найбільшого села в ґміні становить приблизно 700 людей, а найменшого – 30 людей. Головою солецтва (не села! – хоча в практиці в більшості припадків це одне й теж саме) є солтис, сільський староста. Ґміна Грубешів є типово землеробською, тут не має промисловості. Віднедавно в нас розвивається туризм", – розповідає Пьотр.

Війтом ґміни Грубешів від 1992-го року безперервно є одна людина – Ян Молодецький. Незважаючи на наявність конкурентів на виборах, мешканці ґміни щоразу його обирають ще в першому турі. У минулому селянин, він не є членом жодної політичної партії.

Зараз в управліннї ґміни Грубешів 32 постійних працівника. Чергові вибори до місцевого самоврядування в Польщі, у тому числі до рад ґмін та на війтів відбудуться 16 листопада 2014 року.

Бюджет ґміни

Основою функціонування кожної ґміни є її бюджет. Ґміна як одиниця територіального самоврядування має забезпечену участь у громадських доходах – відповідно до її завдань.

Джерелом доходів ґмін є насамперед її власні доходи – відсотки з податків та з оплат, доходи, отримувані через ґмінні одиниці й бюджетні підприємства ґміни; доходи з майна ґміни тощо. Існує також фінансування з бюджету держави – загальна дотація, цільові дотації тощо.

Однак, основою доходів бюджету в ґміні Грубешів є аграрний податок – тобто, податок на володіння землею. Кожен, хто володіє землею, мусить платити цей податок.

"Платять його в солецтві або в банку на рахунок ґміни. Розмір його дуже різний та залежить від класу землі та рішення ради ґміни. Наприклад, у нас за 1 гектар землі 1-го класу треба платити приблизно 140 злотих, або 33,5 євро на рік", – розповідає Пьотр.

Цьогорічний бюджет ґміни Грубешів становить приблизно 30 мільйонів польських злотих, це трохи більше 7 мільйонів євро.

Контроль за бюджетом ґміни

"Контролювати бюджет ґміни можуть майже всі", – стверджує Пьотр. Передусім існує Регіональна розрахункова палата – державний, зовнішній і незалежний орган контролю й нагляду за одиницями територіального самоврядування.

Проект кожного бюджету, або його зміни готує війт. На практиці, цим займаються працівники управління, а Регіональна розрахункова палата оцінюює його. Без позитивної оцінки бюджет не може прийматися.

Витрати бюджету ґміни може контролювати кожен орган, який дає ґміні дотацію або інший орган територіального самоврядування, який доручає ґміні виконання завдань.

Контролювати може також кожний громадянин, усі документи є у відкритому доступі, і кожен може оскаржити діяльність ґміни.

Бюджет ґміни та всі інші законодавчі документи публікують в інтернеті. Окрім того, кожен має право прийти й спитати або зробити ксерокопію кожного документу, який створений в управлінні, або отриманий управлінням – хіба що документи таємні, але таких дуже мало.

"Треба пам'ятати, що місцеве самоврядування в Польщі – це люді, а не влада, тому всі можуть контролювати владу, яка є тільки представником мешканців. Що цікаво, що людину, яка хоче отримати документи, не можна питати, навіщо їй потрібні ці документи", – додає Пьотр.

Контролювати може також прокурор. Витрати дуже детально контрольовані в зв'язку з реалізацією проектів з ЄС – окрім польських інституцій, контролювати ґміну можуть також працівники органів ЄС.

Фінансування освіти

"Найбільшою проблемою для нашої ґміни від декількох років є система фінансування освіти. За це в публічних школах – початкова школа та гімназія – відповідає саме ґміна", – каже Пьотр. Щоправда, вона отримує дотації, але вони недостатні, адже закон визначає рівень зарплати для вчителів, які є дуже захищеною категорією в Польщі, незалежно від умов у даній ґміні.

"Третина бюджету нашої ґміни – це витрати на освіту. Це проблема не лише в нас, але в ґмінах у цілої Польщі", – додає він.

У ґміні Грубешів 6 публічних (державних) початкових шкіл і 2 гімназії, а також 7 приватних початкових шкіл.

У Польщі є 4 рівні вчителів, і всі вони соціально захищені. Перший рівень – це вчитель-стажер. Зарплата залежить від рівня та рівня освіти. Найменша за законом зарплата такого вчителя становить 1.513 польських злотих на місяць або 365 євро. При цьому найменша зарплата, яку може отримувати дипломований учитель – тобто, такий, який має рівень магістра та педагогічну підготовку – 3.109 польських злотих, або 762 євро.

На практиці, середня зарплата вчителя-стажера становить 2.717,59 злотих, що складає майже 650 євро, а дипломованого вчителя – 5.000,37 злотих, або 1.195 євро на місяць.

Фінансування проектів з ЄС

Польща завершує користуватися із другого бюджету ЄС, що його було затверджено на 2007-2014 роки, та за декілька місяців розпочне третій. Перший бюджет ЄС був засвоєний у 2004-2006 роках, а до того були доступні європейські гроші, яке називали "передвступні", przedakcesyjne.

"Можна сміливо сказати, що фінансування проектів з ЄС прискорило розвиток місцевого самоврядування, і це стосується не лише ґміни Грубешів, але цілої Польщі", – стверджує Пьотр. Адже грошей завжди бракувало, і велика кількість проектів ніколи б не було реалізована без підтримки ЄС. Тому фінансова підтримка ЄС – великий позитивний вплив членства в ЄС для Польщі.

Водночас, як відзначає наш співрозмовник, деяка забюрократизованість та повільність усіх процедур становлять зворотній бік цього позитиву.

"У нашій ґміні всі хочуть будувати, усі хочуть інфраструктуру, дороги, водопроводи й таке інше. А гроші з ЄС так поділені, щоб було й на дороги, і на водопроводи, і на розвиток людини – освіта, культура, туризм та інші. Тому ми не тільки будуємо, але вчимося та розвиваємося", – додає Пьотр.

Сьогодні в Польщі немає, мабуть, жодної ґміни, яка б не користалася європейським дофінансуванням. Нерідко на цьому наполягають самі мешканці – особливо, коли вони бачать, як за гроші ЄС розвиваються інші, сусідні ґміни.

Ґміна Грубешів користувалася з усіх можливостей. Але на початку, ще до 2006 року, багато інших ґмін та їхніх війтів або депутатів казали, що реалізація проектів невигідна, тому що потрібно на початку виділити гроші на документацію, при тому не можна бути певним, що дофінансування з ЄС буде отримане.

Однак 2006-го року в Польщі відбулися вибори до місцевого самоврядування та не залишилося жодного війта жодної ґміни в Грубешовському повіті, які би не користувалася дофінансованням ЄС.

"Виборці казали: "дивіться на ґміну Грубешів"", – каже Пьотр.

Загалом з 2004-го року ґміна Грубешів отримала дофінансування на проекти з ЄС у розмірі близько 13,5 мільйонів польських злотих, це 3,2 мільйони євро, а 7,5 мільйонів злотих, або майже 1,9 мільйонів євро додала зі свого бюджету.

"У рамках проектів з ЄС ми будували водопроводи та будували, ремонтували й обладнували świetlice wiejskie – сільські будинки культури, – у нас такий майже в кожному селі. Ми також побудували спортивний стадіон і обладнали гімнастичну залу в школі, створювали дитячі садочки, будували туристичну інфраструктуру. У тому числі був також проект створення туристичного шляху, у якому нашим партнером було українське місто Володимир-Волинський", – розповідає Пьотр.

До слова, співпраця з Україною не обмежується цим проектом.

"Зараз постійно співпрацюємо з п'ятьма органами самоврядування та однією школою на території України – селище міського типу Чорноморське в Одеській області, місто Хуст та місто Виноградів у Закарпатської області, місто Володимир-Волинський та район Гороговський у Волинської області, і школа в Кривому Розі Дніпропетровської області. Окрім того, є ще "тимчасові" українські партнери нашої ґміни", – розповідає Пьотр.

"Хочемо більше самоврядності"

Ідея самоврядування в Польщі активно розвивається.

Сьогодні можна говорити про більшу вагу місцевого самоврядування, аніж у будь-який інший історичний період в історії Польщі, вважає Пьотр. Але для цього був потрібний час – ще 20-25 років назад такий рівень розвитку самоврядування важко собі було уявити.

"За 10 років моєї праці в управлінні ґміни я бачу, як самоврядування змінювалося. Думаю, що ідея самоврядування в нас жива. Ми хочемо більше самоврядності, тому що в нашому випадку ця ідея насправді працює".

Життя європейців – це ініціатива, яку здійснює МГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"