10 фактів про Нобелівського лауреата, або Хто такий Патрік Модіано?

356
10 жовтня 2014

111-м лауреатом Нобеля з літератури став французький письменник Патрік Модіано. Для тих, хто не слідкує уважно за сучасною європейською літературою, варто знати про нього десять важливих речей.

1. Мондіано народився 30 липня 1945 року у Франції у сім'ї евреїв-сефардів італійського походження. Його батько Альберт вижив у роки окупації, бо мав фальшиві документи і був ділком чорного ринку, заробляючи великі гроші на оборудках з нацистами.

Цей факт настільки вразив письменника, що він присвятив боротьбі зі спогадами про батька декілька романів.

2. Українською перекладено три найважливіші романи Патріка Модіано:

"Неділі в серпні" (Dimanches d'août, 1986. Журнал Всесвіт, 1989, № 2, Ярослав Коваль, Вадим Карпенко);

"Вулиця темних крамниць" (Гонкурівська премія за 1978 рік. Rue des boutiques obscures, 1978. Видавництво "Пульсари". Ганна Малець);

"Зниклий квартал" (Quartier perdu, 1985. Видавництво "Пульсари". Ганна Малець).

3. В 1974 році Патрік Модіано написав у співавторстві з французьким кінорежисером Луї Малєм сценарій фільму "Люс'єн Лякомб".

Це історія про підлітка з села, якому набридло працювати прибиральником у лікарні, і він подався за романтикою до партизан, але там його не взяли через надто юний вік. Тоді Люс'єн пішов до гітлерівців, де йому дуже зраділи.

4. У 1997 році Модіано знявся у фільмі франко-чілійського режисера-експериментатора Рауля Руїса "Генеалогія злочину" (Généalogies d'un crime). Письменник з'являється на 9:43 хвилині фільму під час траурної церемонії та каже, що він пише дитячі книжки: "Моя мета — пояснити філософію Паскаля для десятирічних". 

5. У 1996 році разом із актрисою Катрін Деньов Модіано написав біографію її покійної сестри Франсуази Дорлеак  "Elle s’appelait Françoise".

 

6. У 2000 році Модіано увійшов до журі Кінофестивалю у Каннах. Це був рік, коли Золоту Пальмову Гілку отримав Ларс фон Трієр за свій фільм "Та, що танцює у пітьмі" із Бйорк у головній ролі.

7. У 24 роки Модіано вже був автором двох відомих романів. Французьке телебачення присвятило йому десятихвилинну передачу.

8. Шанси Модіано на здобуття нагороди оцінювалися букмекерами не дуже високо.

Згідно зі ставками контори "Ladbrokes", йому вдалося покращити свою позицію зі 100/1 до 10/1, але письменника випереджали японський новеліст Харукі Муракамі, кенійський поет Нгугі ва Тхіонго, білоруська журналістка Світлана Алексієвич, а також Джойс Керол Оутс, Філіп Рот та Салман Рушді.

Фото Euronews 

9. Письменник отримав премію "за мистецтво пам’яті, завдяки якому він виявив найнезбагненніші людські долі й розкрив життєвий світ людини часів окупації". Але, окрім Нобеля, Модіано має ще п'ять авторитетних літературних нагород:

1968 — премія Фенеона та премія Роже Нім'є за роман "Площа Зірки"

1972 — Велика премія Французької Академії за роман "Бульварне кільце"

1978 — Гонкурівська премія за роман "Вулиця Темних Крамниць"

1984 — літературна премія князя Монакського за літературний доробок

2010 — Міжнародна премія Чино дель Дука

10. Критики називають письменника "Марселем Прустом сучасності" за його надзвичайну увагу до спогадів та зосередженості на загостреній ностальгії.

Дія більшості з його 29 романів відбувається у Парижі часів Другої Світової війни.

Досить типовий приклад — роман "Медовий місяць" (Voyage de noces, 1990). Режисер-документаліст залишає свою дружину та кар'єру і починає примарне життя на окраїні Парижу.

Його гризуть спогади про подружню пару біженців, яких він зустрів 20 років тому.

Другий характерний роман Модіано "Rue des boutiques obscures" (1978, в українському перекладі "Вулиця темних крамниць") розповідає історію слідчого Гі Ролана, який після нападу амнезії проводить розслідування, намагаючись поновити своє минуле після окупації Парижу.

Фото zone-critique.com

Короткий уривок з роману Патріка Модіані "Вулиця темних крамниць" (переклад з видання 1987 року з бібліотеки Іноземної літератури)

"Він стрімко, не озираючись, вийшов з кав'ярні, і я відчув якусь порожнечу в душі. Ця людина багато значить для мене. Невідомо, що сталося б зі мною без нього, без його допомоги десять років тому, коли я був раптово вражений нападом амнезії і жив, немов блукаючи в тумані. Його зворушила моя доля, і завдяки численним зв'язкам йому вдалося навіть роздобути мені документи.

- Ось тримайте, - сказав він, простягаючи мені великий конверт з посвідченням особи і паспортом. - Вас тепер звуть Гі Ролан.

І Хютте, цей сищик, до якого я звернувся як до фахівця, щоб він розшукував свідків або хоча б сліди мого минулого життя, додав:

- Дорогий мій Гі Ролан, з цієї хвилини перестаньте оглядатися назад, думайте про сьогодення і майбутнє. Я пропоную вам працювати зі мною.

Він відчув до мене симпатію тому, напевно, - я дізнався про це лише якийсь час по тому, - що його власні сліди теж обірвалися, і цілий шматок його життя миттєво провалився, не залишивши жодної зачіпки, ні найменшої дороговказної нитки, яка могла б хоч якось пов'язати його з минулим. І правда, що може бути спільного між цим виснаженим старим у поношеному пальто, який йшов від мене в ніч з великим чорним портфелем під пахвою, і колишнім тенісистом, білявим красенем остзейським бароном Костянтином фон Хютте?"

powered by lun.ua