Життя європейців: ґендерна рівність в Фінляндії

441
21 жовтня 2014

Розповідає Юакім Хестхаммер, молодий політик

Юакім – молодий політик в Фінляндії, приклад мультикультурного європейця. Його рідна мова – шведська, але він вільно говорить англійської, фінською, німецькою та норвезькою мовами.

Першу вищу освіту Юакім отримав у Швеції: після навчання на факультеті германських мов та літератур в місті Умеа (Umeå), отримав диплом викладача німецької мови. Після цього отримав стипендію в Німеччину, де вчився в університеті міста Вюрцбург.

Під час навчання мав можливість викладати шведську мову німецьким студентам. Коли повернувся до Фінляндії, почав вивчати бізнес-адміністрування, маркетинг та право.

Голова студентської спілки ще зі студенських часів, Юакім рано зацікавився політикою. 2010-го року працював на парламентських виборах головою виборчого штабу кандидата від Партії шведського народу, єдиної ліберальної партії в Фінляндії.

Тривалий час працював секретарем жіночої партії, займався координацію президентських та місцевих виборів тощо.  

Проекту "Життя європейців" Юакім розповів про ґендерну рівність в Фінляндії, про жіночі підрозділи у політичних партіях та про жінок-священників.  

Юакім Хестхаммер. Фото - Ville Kavilo 

Чому важлива гендерна рівність?

Фінляндія, як і Швеція, про яку ми вже писали, э однією із країн-лідерів в сфері ґендерної рівності. Її громадяни поважають ідеї ґендерної рівності та ідею про те, що чоловіки та жінки мають рівний доступ до влади, гідної винагороди за працю та впливу у суспільстві.

Втім, як розповідає Юакім, велика кількість соціальних структур у Фінляндії і досі патріархальны. Зокрема, зазвичай чоловіки заробляють більше за жінок, навіть якщо мають однакові посади. Другий важливий приклад – керівні посади переважно обіймають чоловіки. Статистика твердить, що лише близько 25% посад топ-менеджерів в приватному секторі посідають жінки, в державному секторі цей показник значно вищий, хоча і досі не сягає половини.

"Сьогодні відбувається соціальна дискусія навколо квот на жінок на керівні посади. Наразі консенсусу щодо цього питання немає. Деякі феміністки відкидають ідею квот – адже вони прагнуть, щоби їх обирали за їхні досягнення, а не лише за їхню приналежність до жіночої статі", уточнює Юакім.

"Ґендерна нерівність в Фінляндії – явище не систематичне, але воно існує", вважає Юакім. Саме тому, на його думку, потрібно постійно привертати увагу до ґендерних питань, тому що дуже часто такі речі є непомітними.

Розподіл ролей в родині

Не секрет, що будь-які суттєві зміни в суспільстві, які впливають на світогляд людей, не відбуваються швидко. Натомість, вони тривають в часі. Так відбувається і з ґендерними питаннями – фінському суспільству, для того, щоби стати ґендерно збалансованим, знадобився час.

"Одне чи два покоління назад в Фінляндії, як і в усій Європі, ми мали традиційний розподіл ролей: чоловіки приносили гроші в сім’ю, а жінки куховарили та займалися дітьми. Соціальна економія та суспільство не давало можливостей дівчатам отримувати освіту або працювати", розповідає Юакім.

Сьогодні, натомість, фінське суспільство живе в іншому ритмі. "У мене багато знайомих дівчат, які заробляють більше за чоловіків. І це прекрасно – зарплата має залежати не від статі, до якої належить людина, а від її здібностей, зусиль та кар’єрного росту", вважає Юакім.

Догляд за дитиною – не лише жіноча справа

Важливим досягненням в сфері ґендерної рівності є відпустка по догляду за дитиною. Сьогодні фінська мама дитини має право на 6 місяців відпустки, а тато – 4 місяці.

Точніше – державна політика така, що мама має право на 105 днів оплачуваних днів відпустки, а ще додаткових 158 днів можуть брати або тато, або мати дитини. Сьогодні в Фінляндії відбувається суспільна дискусія на тему можливостей рівного часу відпустки для жінок та чоловіків. А держава усіляко заохочує чоловіків сидіти вдома з дитиною малого віку.

"Це велике досягнення, що ми можемо вільно говорити про такі речі", підкреслює Юакім.

Народжуваність у Фінляндії – країни з населенням у приблизно 5.3 мільйонів жителів, становить 1.8 дитини на одну жінку дітородного віку – переважна більшість родин має одну або дві дитини.  Середній вік, коли фінни одружуються, становить 30 років (жінки виходять заміж, в середньому, у 28 років, а чоловіки одружуються у 32).

Про деякі традиційно жіночі соціальні ролі

Цікаво, що чоловік в Фінляндії може взяти прізвище дружини після одруження.

"Я думаю, це питання особистого вибору людини і є частиною ліберальних цінностей", каже Юакім. Не так давно він відвідав одне таке весілля, де його друг брав прізвище своєї дружини. Дівчина Юакіма, українка Аня Базіло, додає: "У порівнянні із Україною, фінські хлопці беруть більше відповідальності за "жіночі" справи, як-то прибирання, приготування їжі тощо".

Ґендерна рівність означає, що чоловік ставиться до жінки, як до рівної, та не намагається обмежити її певними рамками або соціальними ролями.

 

Політичні права жінок

"Фінляндія була першою європейською країною, яка надала жінкам можливість голосувати. Це трапилося у 1906-му році, а вже 1907-го року у фінський парламент вперше увійшли жінки", розповідає Юакім. Для порівняння, в Україні (тоді СРСР) жінки отримали право голосувати в 1917-му році, а у Франції лише в 1944-му.

1907-го року у фінському парламенті опинилися 19 жінок та 181 чоловік, і до початку 1950-х років стабільним співвідношенням було близько 10% жінок до 90% чоловіків. Відтоді кількість жінок у парламентів почала поступово зростати – з 1980-х становить більше 30 %, а сьогодні – більше 40 %.

Другою важливою складовою є наявність у переважній більшості політичних партій Фінляндії "жіночих" відділів. Ці жіночі групи всередині політичних партій мають велику вагу, вони лобіюють жіночі права.

Релігія та ґендерна рівність

Інша важлива зміна стосується релігії. "Люди починають запитувати себе, чи мають вони бути підкореними догмам, які століттями тлумачили священики, чи мають вони жити так, як приписує церква", розповідає Юакім.

Церква в Фінляндії відразу втратила велику кількість прихожан, коли заявила, що жінки не можуть бути священиками. Криза тривала близько десяти років, і церква була змушена піти на поступки. Сьогодні жінки в Фінляндії можуть бути священиками в лютеранських церквах.

"Наприклад, у подружжі моїх друзів про яких я розказував раніше, дівчина – працює священиком і вона вінчала багато інших пар", розповідає Юакін.

Іншим епізодом, коли фіни почали масово відлучатися від церкви, був момент, коли церква відмовилася визнавати одностатеві шлюби, легалізовані ще у 2002-му році. Церква досі не визнає такі шлюби, хоча охочі можуть укласти цивільний шлюб.

"Люди почали масово залишати церкву, а це мало для неї драматичні наслідки. Тут треба розуміти, що в Фінляндії церква отримує гроші від держави, і розмір грошового утримання прямо залежить від кількості прихожан, – пояснює Юакін. – Подібні речі можливі в Фінляндії саме завдяки ліберальним цінностям фіннів. Якщо закон говорить про рівність усіх перед законом, це має бути реальністю. Коли реальність відрізняється від закону, люди реагують, щоби захистити свої права. Це не реакція у формі демонстрації, але у формі дії. І це працює".

Жінка не є сексуальним об’єктом

"Я пишаюся тим соціальним фактом, що жінки та чоловіки можуть бути професійними колегами та друзями. Ми намагаємося позбавитися погляду на жінку як на сексуальний об’єкт та ставитися на них, як до рівних", розповідає Юакім.

Це помітно змінює моду та манеру вдягатися. Жінки вдягаються більше жіночно в Україні або в Італії, аніж у Фінляндії. Фінські жінки також носять гарні сукні, короткі спідниці, шорти та декольте – але це зовсім необов’язково, та навіть не рекомендовано для того, щоби отримати роботу, наприклад.

Домашнє насильство

У Фінляндії чоловіки та жінки рівні у праві поскаржитися на домашнє або сексуальне насильство.  Тому скарги про домашнє насильство поступають як від жінок, так і від чоловіків. "Існують чоловіки, які пишуть скарги про насилля або зґвалтування", розповідає Юакім.

На думку нашого співрозмовника, факт існування домашнього насильства є дуже тривожним, як і статистика, яка твердить про високий рівень насилля вдома.

Саме тому сьогодні в Фінляндії активну працює соціальна програма, покликана зменшити рівень насильства в родині. Покарання за домашнє насильство може бути дуже різним, залежно від тяжкості: від штрафу до умовного та звичайного терміну у в’язниці.

Обов’язковою для порушника є психологічна допомога та реабілітаційна програма.

Життя європейців – цеініціатива, яку здійснює МГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

powered by lun.ua