Незрозуміла війна, або "Wake up call" для Данії

23
3 листопада 2014

– Звідки ти?

– З України. Київ.

– О! Ого!...

Ще рік тому такий міні-діалог при знайомстві в Данії був без останнього вигуку "Ого". Україну знали після Євро-2012, але розпитували швидше із ввічливості. 

Зараз цікавість данців до подій на Донбасі й до України в цілому – не просто привід підтримати спілкування. Після збитого малайзійського літака з 298 людьми на борту, скандинави, схоже, усвідомили, що війна набагато ближче. І те, що на борту рейсу Амстердам – Куала-Лумпур не було громадян Данії, – просто везіння мешканців королівства, адже азійський напрямок тут дуже популярний.

Економія на іміджі країни

Опитування серед данців на предмет того, хто, на їхню думку, збив літак в Україні, звісно, ніхто не проводив, а остаточних висновків комісії поки що немає. Але розмова з багатьма данцями та аналіз теленовин і друкованої преси показали – російська пропаганда не може конкурувати з незалежними ЗМІ Данії. Поки що... 

Звісно, формат "кісєльовщини" у скандинавських країнах не пройде – данці дуже скептично ставляться до будь-якої інформації, особливо безапеляційної. Однак, існують інші методи інформаційної війни, мета якої – посіяти сумніви щодо ситуації в Україні. Наприклад, через соціальні мережі. 

Саме через Faceвook чи Твіттер відбувається вкидання "правильних меседжів".

"Із російського боку створена система подання інформації, і як би ми її не хаяли, вона існує, працює й має відповідний ресурс на державному рівні. У Данії через "тарілку" йдуть російські канали, у тому числі й англомовні. Є данці, одружені з росіянами чи ті, хто вчився, і працював у Росії, саме ці люди – глядачі російських каналів. 

Надивившись "страшилок", вони потім діляться враженнями зі своїми друзями чи колегами. Таким чином, спрацьовує один із принципів роботи пропагандистської машини – вкидання меседжів через знайомих людей. Другий момент – соціальні мережі, у яких можуть працювати професійні пропагандисти та провокатори", – розповів Тимчасовий повірений у справах України в Королівстві Данія Андрій Бірюченко.

Ніхто не скасовував і "класичні методи" – замовні статті й публікації, передрук із сумнівних сайтів, – але це відбувається нечасто. 

Також, за словами Бірюченка, у Данії та інших країнах Європи розвинута мережа "организаций русских соотечественников", які координуються Россотрудничеством. Їх тут близько 30. Вони проводять конференції, обмінюються думками, декларуючи на перший погляд, невинні речі: вивчення російської мови, поширення культури й знань про її історію.

А от Україна не поспішає вкладати гроші у свій імідж. 

На зауваження, що Україні зараз явно не до популяризації себе в Данії, Андрій Бірюченко відмітив, що й до війни на Донбасі такої готовності не було. Навіть напередодні Євро-2012. 

Водночас дипломат категорично не сприймає тезу про "програш інформаційної війни", бо це означатиме розписатися у власній бездіяльності. Пригадуючи день, коли над Донбасом терористи збили "Боїнг", Андрій Бірюченко запевнив, що це був справжній "wake up call" для тих, хто мав ілюзії, що війна ніколи не торкнеться Данії, бо ж Україна далеко.

"Росія себе бачить не країною, а цивілізацією. І в змаганні нею потрібно навчитися будувати свою стратегію не на короткотерміновий період, а трішки забігати наперед.

Українці в Данії роблять, що можуть. Наприклад, завдяки волонтерським зусиллям було створено данськомовний сайт про Україну, над яким працюють Олена Яних і Наталія Слинько. Це приклад того, як люди завдяки своїй наполегливості роблять дуже важливу справу", – розповів Андрій Бірюченко.

Інтерес данців до України "притупився"?

Самі журналістки, які створили поки що єдиний данськомовний ресурс про Україну newsgerrig.com, розповіли, що він тримається виключно на волонтерах.

"З Оленою ми познайомилися в мовній школі. Про Україну нас постійно питали викладачі та знайомі данці. Особливо, коли данські ЗМІ стали більш активно піднімати тему "расизму" в Україні напередодні Євро-2012. 

Тоді відчувалося, що пропаганда дійсно докотилася до Данії. Російська вона була чи ні, але комусь потрібні були подібні статті та сюжети, після яких однокурсники нас ошелешували питаннями: "А правда, якщо я поїду в Україну на футбол, мене можуть вбити?" або "Чи посадять мене в тюрму, якщо я поїду в Україну?", – розповіла журналіст і редактор сайту Наталія Слинько.

Спочатку планувалося відкрити ресурс до підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, але не встигли. У результаті сайт був відкритий 25 грудня 2013 року, у розпал революції. 

Newsgerrig.com або Newsgerrig Ukraine, в перекладі – "Цікава Україна". Цей проект лише завдяки ентузіазму журналістів.

"Нас ніхто не фінансує, тому сміливо можемо називати себе незалежним ЗМІ. У редакції чотири співробітника: три журналісти в Данії й один фотокор знаходиться в Україні. Також нам дописують українці в Данії й самі данці", – пояснила Наталя.

На жаль, останнім часом інтерес данців до війни в Україні дещо "притупився", бо, судячи із сюжетів новин, їх зараз більше хвилює тема сирійських біженців, які масово шукають притулку в Данії.

З іншого боку, багато данців добре обізнані про непроголошену війну Росії в Україні. А нещодавно скандинави допомагали українській діаспорі збирати гуманітарну допомогу переселенцям із Донбасу.

Російська пропаганда – багатолика, але в Данії зазвичай виступає під двома личинами: проросійськи налаштованих громадян і дрібних політичних груп. 

Наприклад, Комуністична партія Данії – марксисти-ленінці, які володіють друкованим виданням Dagbladet Arbejderen. У цій газеті данські комуністи стверджують, що Росія захищає етнічних росіян від насильства.

Проте активність місцевих "червоних" навряд чи впливає на суспільну думку щодо подій в Україні. 

Небезпека – в іншому: останнім часом у Данії набирають обертів відкрито пропагандистські інтернет-медіа та навіть існує радіо "Голос Росії" із відповідним сайтом.

"Альфа-самець" Путін викликає лише сміх

Студентка університету в Розкільді Марі Спанго зацікавилась Україною під час подій на Майдані. Навіть вирішила присвятити свою дипломну роботу феномену української революції. Вона уважно слідкує за всіма подіями в Україні, приїжджала до Києва спостерігачем на президентських виборах у травні й проводить роз'яснювальну роботу серед друзів.

"Деякі люди в Данії не до кінця розуміють, що відбувається в Україні, дехто вважає події на Донбасі громадянською війною, але таких небагато. Після збитого літака в липні всі були впевнені, що це справа рук сепаратистів. 

Та все ж я чула сумніви серед моїх знайомих, які запитували: а звідки в цих терористів така надсучасна зброя? Може, це все-таки була українська армія? Причому хлопець, який озвучував цю версію, явно черпав інформацію із сумнівних сторінок на Фейсбуці", – вважає Марі.

Марі Спанго написала диплом про Євромайдан 

Водночас дівчина заперечує просочування російської пропаганди на центральні телеканали Данії.

"Не можу сказати, що часто зустрічаю в Данії пропаганду. Я чула про російські ЗМІ на Сході України, які розповсюджують інформацію про "злочини" української армії в стилі нацистів, але не вірю в це. Це дуже гучні слова, а данці завжди піддають сумніву подібні заяви. У наших ЗМІ саме Путін – "поганий хлопець", – поділилася враженнями Марі, додавши, що намагання російського президента грати роль такого собі "мачо" і "альфа-самця" вже стало темою для комедійних шоу.

Комедійне шоу "Monte carlo elsker Putin" ("Монте-Карло любить Путіна")
 

Данці вірять НАТО

Якщо російська пропаганда й працює в Данії, то вона розрахована на "коло обраних", переконаний редактор журналу "rØST" Пітер Сюгард.

"Звісно, є деякі експерти, які намагаються якось пояснити й навіть виправдати дії Кремля – але це, швидше, не знаряддя пропаганди, а жертви її впливу. Інша річ, що багато хто не до кінця розуміє, що саме відбувається в Україні, називаючи події на Донбасі "громадянською війною". Саме такі люди щиро вважають, що потрібне перемир'я із сепаратистами. 

Думаю, саме постійні сумніви данців і є головним здобутком російської пропаганди. Люди чують різну інформацію й не до кінця впевнені в правдивості жодної з новин", – відзначив Пітер.

Однак сумніви скандинавів, на його думку, не стосуються збитого над Донбасом літака. У цьому питанні данці набагато охочіше повірять НАТО, ніж будь-кому з російського керівництва. Тому знайти когось, хто звинуватить українську армію в цьому страшному злочині, майже нереально, переконаний експерт.

До речі, 17 липня, коли сталася трагедія із МН17, провідні данські телеканали працювали в режимі нон-стоп, постійно доповнюючи повідомлення про страшну подію коментарями експертів та прямими включеннями. І запис СБУ розмов терористів, які збили літак, думаючи, що він належав українським військовим, одразу був перекладений на данську й показаний в ефірі. 

Окрім того, журналісти неодноразово зв'язувалися з українцями в Данії, аби розпитати їхні враження.

"Врятуйте жителів Донбасу" – улюблене гасло симпатиків Росії в Данії

Однією з найактивніших спікерів у данських ЗМІ стала президент молодіжної організації українців "Ластівка" Аліна Процик.

"Коли збили Боїнг, данські журналісти зреагували блискавично, одразу оприлюднивши відео та перемовини терористів, записані українською СБУ. 

Мене часто розпитують про події в Україні, при цьому запрошують у студію й іншу сторону. Доводиться щоразу морально готуватися до потоку пропаганди, яку потрібно спростовувати. Журналісти отримують інформацію з багатьох джерел і часто самі не впевнені, де правда, а де фейк. 

Наприклад, події в Криму збили з пантелику багатьох журналістів, бо українські ЗМІ доводили присутність російських військ на півострові, а росіяни, звичайно, категорично це заперечували", – розповіла Аліна.

Прихильники "русского мира" в Копенганені під час акцій протесту українців біля посольства РФ

За її спостереженнями, не всі данці розуміють, що відбуваються в Україні. І коли українська діаспора в Данії збирала одяг для гуманітарної допомоги біженцям, дехто запитував, навіщо допомагати сепаратистам.

Аліна розповіла також про кількох "активних громадян Росії", які працюють журналістами з Данії, активно розсилають свої дописи в провідні данські видання. Також працюють росіяни й у соціальних мережах, поширюючи данською мовою неправдиві новини про Україну. 

А улюблений "коник" місцевих захисників так званої "Новоросії" – усілякі акції протесту й пікети із закликом "Save Donbass People" ("Врятуйте жителів Донбасу"). Звісно, за їхньою версією – від "київської хунти". 

Також одні й ті самі люди щоразу приходять на заходи, організовані українцями. Наприклад, у серпні під посольством Росії в Копенгагені українці вимагали посилення санкцій, а симпатики Путіна намагалися перекричати опонентів. Проте до бійки справа не дійшла – поліція розвела протестувальників по різні боки дороги.

Антиукраїнська акція данських захисників "Новоросії" 

Аліна відчула агресію симпатиків "русского мира" на собі. 

24 лютого дівчині подзвонили невідомі, представившись активістами російської організації "Калінка". Дві жінки по черзі викрикували в слухавку погрози, обіцяючи розповсюдити в соцмережах її номер телефону й адресу проживання. Це сталося одразу після виступу керівника "Ластівки" на данському ТБ щодо розстрілу активістів на Майдані. 

Після чого Аліна звернулася до поліції, які провели виховну роботу по телефону з активістками "Калінки". Здається, якісно – бо погрози припинилися.

Президент молодіжної організації "Ластівка" Аліна Процик 

Спілкуючись з українськими активістами в Данії, вкотре переконуєшся, що саме на волонтерах і ентузіастах у нас поки що тримається... усе.

Звісно, можна списувати брак коштів на війну, а відсутність чіткої лінії поведінки на "закордонному фронті" – на зміну влади. 

Але якщо зараз принаймні не почати бити на сполох і не готувати контраргументи – хоча б у вигляді англомовних ЗМІ – Russia Today і подібна "журналістика" заполонить собою європейський простір ущент.

Ось такі листівки роздають данцям на вулицях Копенгагена 

Майя Заховайко, спеціально для УП.Життя

powered by lun.ua