Натхнення від TEDxKyiv: "Не здавайтеся!"

65
8 листопада 2014

Вихідними днями у нас завжди трохи більше часу на себе - почитати, послухати щось надихаюче, розумне, нове. Такими є виступи спікерів міжнародної знаменитої конференції TED. Тож "Українська правда. Життя" спробує щосуботи публікувати невеликі добірки виступів, а почнемо цю нову традицію з TEDxKyiv, який пройшов у столиці минулими вихідними. Наш автор була на конференції і ось її враження від побаченого і почутого.

Цьогорічний TEDxKyiv дуже надихнув. Його переносили через гнітючі події в країні, навіть думали, чи не скасувати, але все ж провели, дотримуючись покликання заходу. Вже шоста за рахунком конференція про унікальні ідеї та інновації цілком відповідала назві: "За обріями".

TEDxKyiv-2014 відбувся у важкий для України і кожного з нас час, – але тим глибше западало влучне слово промовців, тим більше позитиву і наснаги породжували їхні тези.

(ВІДЕО ВИСТУПІВ)

Тих, хто прийшов на таку конференцію вперше, виявилося значно більше, ніж постійних відвідувачів TEDxKyiv.

Хтось прийшов 1 листопада в "Український дім" послухати про новації та реформаторство, почути історії успіху та корисні ідеї. Хтось прийшов із цікавості та щоб надихнутися. Хтось – аби відволіктися від тривог і прикрощів. І розчарованих не було: поживи для роздумів і спраги до дії кожен отримав сповна. 

Всі промовці так чи інакше доносили думку про те, що всі ми здатні змінити щось, що зміни в суспільстві, державі, світі залежать від кожного з нас.

Промову Олени Стяжкіної – російськомовної української письменниці, професорки кафедри історії слов'ян Донецького національного університету – уже назвали виступом року. Вона говорила про найболючіше: про Донбас, якого, на її думку, немає як явища, і про ті 20% місцевих, які долучилися до війни Росії проти України. 

Олена Стяжкіна 

Стяжкіна переконана, що Донецьк – це Україна, а нам потрібно викреслити з ужитку слова "Донбас", "діди воювали" і "Велика перемога". Вона запевнила: "Донбас не повернеться в Україну, бо Донбасу не існує".

Економіст і меценат Богдан Гаврилишин, який колись був радником декількох прем'єр-міністрів України, говорив про трансформацію України і "як зробити світ кращим?" та нову парадигму для "хворого" світу. 

"Все потрібно змінити в Україні. Ми маємо можливість це зробити. Питання: як?.. Це зможе зробити молода генерація, ви…. І вже це робите", - говорив Гаврилишин англійською. 

Він розповів про дослідження 6 ефективних країн, які мають 4 характеристики: політична свобода, економічний добробут, соціальна справедливість і "симбіоз" із природою, дбайливе ставлення про середовище. Норвегія, Швеція, Австрія, Німеччина, Швейцарія і Польща мають ці характеристики, які допомогли їм "просунутися". Ці якості потрібні й Україні.

Ми живемо у світі, де той, хто має владу чи багатство, той має більше впливу, де більше "лузерів", ніж переможців, казав Гаврилишин. 

 

"Ми можемо змінити це завдяки новій парадигмі, яка має два елементи. Перше – декларація обов’язку, відповідальностей людини: не думати, що влада повинна зробити для мене, а що я сам повинен зробити для свого добробуту, для сім’ї, для міста, для держави, для світу", - сказав Гаврилишин і додав, що Майдан уже дав нам це зрозуміти. 

Крім того. переконаний меценат, потрібно не змагатися в жорстокій конкуренції, а взаємодіяти – і тоді усі будуть "переможцями", а "лузерів" не буде. 

Юрист Андрiй Козлов, який займався справами щодо авіакатастроф, порівняв правосуддя із радаром, який веде літак. Він згадав, що причиною авіакатастрофи в Салониках у 1997 році було те, що пілот намагався посадити літак за порадами диспетчера, бо вірив, що той бачить літак на радарі, – а в результаті сильно відхилився від курсу і врізався у скелю. 

Бо радар в аеропорту Салоників був лише на паперах, а сам пристрій стояв у підвалі: керівництво не хотіло підвищувати рівень диспетчерів і платити їм більше. 

Андрій Козлов

Козлов проводить паралель: "радар"-правосуддя в Україні пилиться замість того, щоб держава підвищувала кваліфікацію суддів, які б примножували справедливість і довіру суспільства. 

Юрист переконаний, що покращення правосуддя потребує розширення світогляду, загальних обріїв суддів. 

Щоб вони не лише добре знали закони і "прогалини" в них, а були допитливими і чесно досліджували кожне питання, за яким мають винести рішення. 

Козлов сказав, що Україні час почати використовувати свій "радар" – бо якщо пілот ще може посадити літак за показами бортових систем, то держава без правосуддя у потрібному місці не "приземлиться". 

Перша заступниця міністра освіти, молода і завзята Інна Совсун говорила про освіту і про те, що заважає реформам у цій сфері. 

Вона пояснила, що освітня стратегія потребує комплексного підходу, бо якість освіти залежить від низки складових: і від індивідуальної мотивації, і від політичної волі, і від вкладу батьків, і від інституційних змін – удосконалення роботи освітніх установ і чиновників, а також переорієнтації бюрократичної системи на результат.

"Міф про те, що "талант проріжеться", є дуже шкідливим… Одна квітка може прорости випадково, але щоб виростити красивий сад потрібно багато працювати і чітко знати, що ти робиш", - переконана Совсун.

Інна Совсун 

Вона також на прикладах показала, що змінювати систему зовсім не так просто, як декому ззовні здається. За її словами, "нашій бюрократії бракує уяви", а "суспільство часто має аж надмір цієї уяви", але не знає, як у дійсності втілити ті ідеї, які вважає потрібними. 

"Коли ви запитаєте, чому реформи в цій країні рухаються поволі, я скажу: тому що міністерство має погоджувати (такі речі, як) участь студентів через Skype у наукових конференціях", - сказала Совсун.

"І насправді це страшна проблема, бо ти розумієш, наскільки неефективно витрачаються ресурси і людські, і паперові – тому що ці стоси паперів щоразу травмують мою економічну свідомість. І наскільки недоречно налаштовано багато процесів у нашій державі. Наскільки повільною, інертною і неефективною є ця державна машина".

"Якщо ти прийшов у міністерство з добрими намірами з якогось іншого середовища і ти дійсно хочеш щось хороше зробити, в тебе таке відчуття, що тобі дали поламаний велосипед. Ти не дуже добре вмієш на ньому їздити, тому що до цього ти їздив на мотоциклі. Ти намагаєшся цей велосипед відремонтувати, водночас кудись доїхати, і при цьому в тебе хтось кидає каміння", - сказала Сосун, яка працює в Міносвіти з кінця лютого.

За її словами, "процеси налаштовані таким чином, що ефективно працювати неможливо". Бюрократична система зрідка здатна сформувати стратегічні цілі і чинить спротив новаціям. Вона радить згадувати слова британського політика Джона Світа: "Замість того, щоб запитати: "Чому?", – запитайте: "Чому б і ні?". 

"Суспільство часто думає, що рецепти вирішення складних проблем є дуже простими: треба поміняти закони, політиків... Я впевнена, що складні проблеми потребують складних підходів", - сказала також освітянка. Совсун наголосила, що освіта, попри всі новітні технології, є і буде складним і тривалим процесом – і щоб люди хотіли розвиватися, вони мають бачити, "що ця освіта їм щось дає".

"Освіта – це справа самодисципліни кожного з нас. Треба постійно розвиватися і не переривати цей процес… Освіта – це справа всього суспільства… Ми повинні пам’ятати про те, що освіта – це складно, що буде багато спротиву на цьому шляху. Але якщо ми будемо пам’ятати про ці складнощі, але запитувати себе, чому б і ні, - то зрештою ми побудуємо інший світ, в якому нам всім хотілося б жити", - переконана Інна. 

Краєзнавець і журналіст, "патрульний української Вікіпедії" Євген Букет, у свою чергу, закликав вивчати в архівах власне коріння, своє походження і родинне дерево. На його думку, це допоможе кожній особі краще розуміти і цінувати себе, а відтак розвивати ті місця в Україні, звідки походить її рід. Тоді ті землі будуть цікаві і українцям, і іноземцям. Він також закликав публікувати свої "розвідки", похвалившись, що у своїх 33 роки є автором понад 30 книг. 

 Євген Букет

Режисер і мандрівник "із табуретом" Леонід Кантер розповів про те, як влаштував мистецький хутір "Обирок" на Чернігівщині. 

Колись там було декілька покинутих хат, він із дружиною і друзями почали повертати їм життя, а тепер там збираються неординарні й творчі люди, які проводять фестивалі, сіють і жнуть своїми руками пшеницю, печуть хліб, дивляться добре кіно… В Обирку навіть є своя школа, в якій "хуторських" дітей навчають так, аби їм було цікаво, аби вони самі радо бігли на заняття. Кантер зі смаком розповідав, що в тих краях у тиші чути, як падає сніг, і так хороше ходити стежками. І закликав долучатися й продовжувати ініціативу, створюючи мережу самобутніх хуторів по всій Україні.  

Леонід Кантер

"Давайте будувати нову країну, - заохотив Кантер. - Давайте мріяти і будувати… Ми все одно не побудуємо те, про що мріяли, – але це буде унікальна Україна".

Він також висловив думку, що TEDx мають проходити не в місті – і запропонував почати з TEDxОбирок.

Андрій Зінченко, який цікавиться відновлювальними джерелами енергії і розвиває Energy Torrent, розповідав, як можна звільнитися від монополії мереж електроенергії та як кожен може забезпечувати електроенергією себе, своє обійстя тощо. 

"У нас залишається стара енергетика, побудована ще в 1960-х, навіть ’40-х роках. Я, як людина, яка працює в сфері відновлюваної енергетики, вже котрий рік, постійно задумувався: "Чому ми цього не робимо? Чому ми не експериментуємо з цими речами? Чому ми не ділимося цими знаннями?", - говорив він. 

Зінченко закликав пробувати свої сили, пропонувати на Energy Torrent інші бачення.

"Energy Torrent – це енергетичний конструктор, котрий дає можливість експериментувати, будувати свою сонячну електростанцію або свій біогазовий реактор… Ви можете зайти на наш Wiki – вже скачати, вже експериментувати та вже збирати. Ми поділилися своїми знаннями і досвідом з усіма. Найцікавіша тут річ – це технотворчість, бажання поділитися з іншими… 

Андрій Зінченко

Крім того , Energy Torrent – це мережа. Один із моїх улюблених спеціалістів у відновлюваній енергетиці сказав, що мережа – це, по суті, акумулятор необмеженої ємності.  Ми є акумулятором знань про відновлювану енергетику. Чим більше в нашій мережі людей, тим більше знань про це в нас буде. Ми – мережа обміну знаннями. Ми віримо, що з часом це породить бізнесові можливості", - сказав Андрій Зінченко. 

Своєю чергою, інженер і дослідник Сергій Гейл, який працює у Норвезькому університеті наук та технологій, розповідав про новітніх "роботів" і спроби науки керувати машинами за допомогою силою думки, що може бути корисним для людей, які втратили фізичну можливість управляти власним тілом.

Він згадав про дослідника, який вживив собі у ліву руку низку пластин, аби відчувати те, що "відчуває" штучно створена рука.

Сергій Гейл 

На погляд Гейла, "будь-яку досить передову технологію неможливо відрізнити від магії".   

На конференції також поділилися досвідом і думками один із авторів роману "Даогопак" Максим Прасолов та кавовий майстер Вадим Грановський. Прасолов, зокрема, говорив про код ідентичності і творення своїх героїв. 

Максим Прасолов
Вадим Грановський

Окремою приємністю був виступ Центру психології руху та творчого самовираження Maluma&Takete: у їхній постановці можна було відчути, які емоції передає кожен рух і як психологічний стан людини може впливати на її тіло. Із глядачами в залі провели невеличку практику, аби навчити віднаходити опору у тілі у пригнічених станах, коли ми "розмагнічені". Вільне дихання, міцна опора під ногами повертають стан рівноваги й гармонії, а порух угору з думкою про мрії додає сил їх втілити.

Останній спікер TEDxKyiv-2014, професор економіки Піттсбурзького університету Тимофій Милованов говорив про війну, яка точиться в Україні. 

"В Україні війна, питання лише в тому, між ким ця війна", - констатував він. На думку Милованова, це війна між тими, хто вважає себе елітою, і нардом. Протистояння між старим і новим. Між байдужими і небайдужими. 

"Часи змінилися, виросло нове покоління, яке змінить Україну... Питання тільки, коли і якою ціною", - сказав професор. За його словами, стара "еліта" ще чіпляється за владу, але вона не зможе триматися довго. Але проблема і в тому, що ми самі не знаємо, чого хочемо домогтися. 

Тимофій Милованов 

Милованов також зазначив, що зброєю сучасного покоління є соціальні мережі, які допомагають громаді організовуватися й комунікувати. На його думку, без соцеремерж Майдан чи інші масові акції були б неможливі зараз. Інтернет зробив інформацію доступнішою, а комунікацію простішою – тож вводити людей в оману важче, а одне повідомлення здатне змінити хід подій, як сталося минулого листопада після Facebook-допису Мустафи Найема.

Милованов наголосив, що навіть та порівняно невелика частина свідомих і активних громадян, які беруться за зміни, які йдуть воювати або надають бійцям підтримку, змінюють країну. Насамкінець він закликав українців: "Не здавайтеся!". 

Ведучий TEDxKyiv Роман Зінченко на завершення також закликав не боятися помилок і діяти, пробувати нове. За його словами, ми так боїмося помилитися, що надто фіксуємося на помилках і починаємо приховувати їх замість того, щоб робити висновки і пробувати знову. 

Роман також відзначив, що, окрім Києва, TEDx проходить у 15 містах світу. Це також можна уявити як мережу. Слово "мережа" звучало декілька разів у різних виступах – і це наштовхнуло на думку, що все суспільство являє собою мережу, якою проходять настрої і поширюються ідеї, яка творить себе і може діяти ефективно саме завдяки цілісності. 

Паралельно з конференцією у соцмережах під хештегом #TEDxKyiv ділилися враженнями слухачі. Приміром, Антон Ткачук написав: ‏"TEDxKyiv має дещо від поезії, трошки - від футурології, і ще оте нездорове бажання переходити від ідей до справ"

А Олена Каюмова зазначила: "За обріями я зустріну людину. Людину, яка думає та діє. Хто це? Це ти і я. #tedxkyiv". 

Фото - TEDxKyiv і Тетяни Ягозінської

powered by lun.ua