Гаджет-нянька та гаджет-батіг: як технології керують нашим повсякденним життям

28
20 квітня 2015

У 2009-му році виникла інтернет-спільнота Quantified Self, члени якої, ентузіасти технологій та просто люди, поведені на цифрах, аналізували деталі свого повсякденного життя, щоби розібратися з паттернами своєї поведінки, краще пізнати себе з точки зору цифр.

Цю ідею відтоді втілило в життя чимало розробників. На ринку з'явилися найрізноманітніші продукти, за допомогою яких людина може легко дізнатися, скільки кроків за день вона зробила, скільки калорій отримало її тіло та скільки годин воно проспало.

Про це пише New York Times.

Шууль виділяє новий тренд: девайси, чия головна функція не стільки надавати користувачеві інформацію, скільки спонукати його до позитивних змін поведінки. Так це, наприклад, застосунки на кшталт Waterlogged, які заохочують людей пити більше води, або HAPIfork, що подає світловий сигнал, коли власник надто швидко їсть.

"Відбувається таке задурювання, береться за належне, що людям не потрібні дані, вони просто хочуть, щоби девайси їм допомагали. Насправді більше не йдеться про пізнання себе. Це застосування технологій у якості няньки", - говорить дослідниця, маючи на увазі інфантилізацію користувача.

Між тим виробники вважають, що девайс, який просто збирає та демонструє інформацію про поведінку користувача, не здатен надихнути його на довготривалі зміни звичок. За статистикою, фітнес-трекерами люди користуються 4-6 місяців, а тоді втрачають до них цікавість, каже представник Nuance Communications, доктор Нік ван Терхейден.

"Статична, пасивна технологія , не тримається довго, не захоплює тебе", - пояснює він.

Як за допомогою новітніх технологій захопити користувача та не втратити його цікавості – до цього завдання серйозно ставиться й ігорний бізнес. За словами Шууль, ігрові автомати в Лас-Вегасі уже "навчають" підлаштовуватися під гравця, аналізуючи його звички у витраченні грошей та жагу до ризику.

"Я втомилася спостерігати за детальними способами маніпуляцій технологією заради впливу на поведінку та враження споживача", - констатує Шууль.

На думку антрополога, в ідеалі технологія мала б змушувати людину аналізувати та робити висновки, бути детективом, що спостерігає сам за собою та змінює якісь свої звички заради свого ж добра. Замість цього сучасні девайси пропонують користувачеві поступитися своєю волею та довіритися алгоритмам машини.

Як приклад Шууль наводить девайс для корекції постави Lumo Lift. Під одягом людина чіпляє на себе сенсор, а за стосунок відслідковує, скільки кроків вона зробила за день, та рахує "години правильної постави". Коли користувач горбиться, спеціальний закріплений на тілі диск починає вібрувати.

"Це знімає з тебе тягар – пам’ятати про те, що цілий день треба сидіти рівно. Технології надається влада казати тобі, хто ти, вказувати, як тобі жити", - зазначає Шууль.

Причому річ може бути навіть не в тім, чи приносить гаджет якусь реальну користь. Так само, як і з вітамінними харчовими добавками, сам факт того, що людина це придбала, вже дає їй приємне відчуття інвестиції у себе.

powered by lun.ua