Тест

Інновації для армії. Система для артилеристів ГІС "Арта"

Минулого року українську артилерію часто звинувачували у тому, що її снаряди не потрапляють в ціль. Артилеристи виправдовувалися: професіоналів мало, а карти й таблиці для розрахунків –застарілі.

Та згодом на деяких ділянках фронту "боги війни" почали демонструвати напрочуд точні й ефективні результати – артилерія працювала як злагоджений оркестр, чітко взаємодіючи між усіма відповідальними за кожен постріл. У чому секрет?

"Диригентами" виступили українські програмісти-волонтери. Вони розробили для ВСУ спеціальний софт, який не лише скорочує час для здійснення пострілу, але й збільшує точність потрапляння.

Якщо раніше при виявленні об'єкта артилеристи витрачали на його знищення в середньому 20 хвилин, то зараз на це потрібно не більше 30 секунд.

По суті, система чимось нагадує електронну систему замовлення таксі, коли "виклик" артпідтримки "розподіляється" на найближчу умовну гаубицю, яка отримує при цьому точні координати цілі.

Така програма для наших військових, зроблених волонтерами, – не одна. Цього разу – розповідь про "ГІС "Арта".

Волонтери розробили систему допомоги артилеристам і передали її у деякі бригади ВСУ. На руках натомість мають протоколи з підписами військових, які підтверджують використання системи і її ефективність. Тут і далі - усі фото Дмитра Ларіна

"Не пишіть прізвищ, затріть обличчя, не публікуйте точних даних", – на кожному кроці нагадують розробники системи управління артилерійським вогнем ГІС "Арта".

Тому називатимемо їх просто по іменам – Борис, Юрій, Олександр, Андрій, Віктор і Володимир. Усі – програмісти, добре знають геоінформаційні системи (ГІС) і дуже хочуть поділитись тим, що їм вже вдалось зробити для наших військових. Але в таких питаннях публічність зайва.

[L] Автори програми погоджуються розповісти про свій продукт лише схематично, аби не нашкодити бійцям – і водночас показати, що на деяких ділянках фронту використовуються справді передові розробки.

Проект повністю волонетрський, розроблений своїм коштом і переданий безоплатно. Розробники мають сприяння та підтримку з боку МО та ГШ та тісно з ними співпрацюють

Учасники проекту "ГІС Арта" починали, як і всі волонтери, з найпростішої допомоги армії – лампочки, ліхтарики, зарядні пристрої.

"Якось замкомбриг сказав, що є проблеми з картами. Попросив нас допомогти", – розповідає Володимир, не називаючи номер бригади.

З цієї зустрічі почалось його софтверне волонтерство. Сьогодні до команди залучено ще п'ятеро осіб та чимало інших проектів, які приєднуються про мірі вирішення задач. Загалом ініціативу можна назвати абсолютно волонтерським проектом трьох компаній: "Гео-Софт", "Breeze Software", "ПраймВей Україна".

"Ми добре знаємо, що таке космічні зйомки, аерофотозйомки. На той момент у нас були якісь напрацювання, ми їх зібрали – і показали. Коли офіцер побачив це, сказав: "Для мене це надто дороге задоволення, давайте віддамо артилеристам", – пояснює Володимир.

Робити деталі фото з детальним описом програми не можна. Розробники дозволяють фотографувати лише кілька загальних планів

Насправді у початковій версії програми майбутньої ГІС була лише можливість зняти координати та нанести дані. Уся робота над проектом відбувається методом опрацювання помилок, про які одразу повідомляють бійці на передовій.

За рік, відколи систему віддали першим військовим, програма пройшла вісім версій, а планів у розробників – ще на 5 нових оновлених версій.

Зараз це вже майже багатопрофільна система управління військами, яка більш "заточена" під артилерію. Може обробляти дані з безпілотників, смартфонів, дальномірів тощо.

"Ми можемо отримувати відео безпосередньо не десь у полі, а у вигляді телеметрії – хоч у президента в кабінеті. Насправді, у чому проблема у війську? Хтось десь поїхав, відзняв на коптері позиції противника. Але це ще треба обробити і проаналізувати, причому швидко, бо дані застарівають", – каже Олександр.

Він у команді відповідає за ГІС-консалтинг. Каже, що тепер вони вміють зробити так, аби вся інформація оброблялась швидко, одразу і в одному місці, а її результатом була чітка ціль з координатами, а не просто знімок місцевості.

Щоб не бути голослівними, розробники показують протоколи з результатами використання і випробувань в АТО з печатками і підписами військових. У висновках справді вказано, що система "ГІС Арта" суттєво спрощує і пришвидшує процес наведення на ціль і її знищення та покращує інші показники.

Як це працює?

Умовно кажучи, є центр, в якому розміщений ноутбук з програмами "ГІС Арта для Артилерії", є інший апарат на БТР – і вони між собою "дружать". Крім того, є смартфони з програмою та інша техніка, яка може інтегруватись, створюючи цілий комплекс.

"Все це покривається нашим зв'язком, ми замикаємо в мережу", – пояснює Віктор.

"Як? Адже створення захищеної мережі є якраз найважчою частиною в усіх розробках?" – запитую.

Борис приносить невелику чорну коробку. "Ось тут підключається супутник, американські харріси чи моторолли (рації), сюди – широкополосні канали передачі даних. Все шифрується, зв'язок абсолютно захищений", – пояснює він.

"Супутник чужий, комерційний. Можете написати, що китайський", – жартує.

Борис приносить невелику чорну коробку: "Ось тут підключається супутник, американські харріси чи моторолли (рації), сюди – широкополосні канали передачі даних. Все шифрується, зв'язок абсолютно захищений"

"Американці перед початком бою розвертають свою CDMA-мережу. Глушити її важко. Ми теж розвертаємо свою мережу, але більше деталей не можемо сказати", – кажуть вони.

Перед собою на екрані керівник бачитиме географію місцевості з позначеними різними кольорами житловими будинками, школами, садками, держустановами тощо. Це дасть можливість кращого розуміння місцевості, де треба вести бій.

Крім того, система вказує рельєф, і якщо об'єкт знаходиться, наприклад, на пагорбі, може побудувати маршрути наближення і відходження вже з урахуваннями цих особливостей.

Оскільки система розроблялась разом з артилеристами і удосконалювалась за їхніми інструкціями і побажаннями, "ГІС АРТА" має безліч саме артилерійських особливостей – азимути, довжини ліній, ділення кутоміра.

З її допомогою можна визначити координати цілі, знаючи своє розташування, азимут і дальність. Точні координати, куди потрібно покласти снаряд, можна отримати, коли є дві точки спостереження – себто кут, під яким два бійця бачать ціль, але не мають можливості виміряти дальність до об'єкта.

Система дозволяє визначити ціль без точної відстані до неї, але знаючи кут, під яким її бачать двоє коректувальників вогню
Таблиця розрахунків для артилеристів

"Ось це – список підтримуваних артилерійських систем і зарядів. Є навіть для Т-64", – каже Андрій і показує перелік систем. Наявність танку серед гаубиць і САУ пояснює просто: "Це ж як артилерія на колесах".

"Якось на полігоні ми провели експеримент: засікли, скільки часу йде на знищення цілі традиційним способом – і через нашу систему. Традиційним – до 20 хвилин, з системою він ставить до 30 секунд. Точність попадання – 6-25 метрів", – розповідають розробники.

Те, що розробники довзоляють сфотографувати і показати публічно.
З вимірювань на полігоні

Геоінфрмаційна система "Арта" проходить випробовування на військовому полігоні. Перевірка точності та інтеграція з системами контрбатареної боротьби.

Posted by ГІС "Арта" on 19 січня 2015 р.
Для передачі даних на полі бою використовується супутник

Те, що ГІС "АРТА" у силу обставин її "народження" має саме артилерійську вузьконаправленість, розробники вважають водночас і вадою, і перевагою.

"Наша система має потенціал для розширення на інші види та роди військ, але ми почали з артилерії як основної ударної сили цієї війни, хоча для самої системи це не принципово", - каже Юрій.

Борис в цей час приносить один з ноутбуків з програмою: "Бачите, вона в пилюці", була в руках на передовій. Ми взяли сюди, аби залити новий софт", – каже він.

Про "передову" він, звісно, перебільшує – бо там є лише смартфони з найпростішими програмами та без секретних даних. Основні ж бережуть від потрапляння в руки ворога.

Вся цінна і важлива інформація зберігається на ноутбуці у штабі
На передовій - лише смартфони з найпростішою програмою та мінімумом інформації, яка могла б потрапити у руки ворога і нашкодити нашим бійцям

Тож ноутбук, все-таки, був у штабі. Власне, не так вже й далеко від передової.

Фото Дмитра Ларіна, УП