Сила розуму. Як зробити науку популярною

100
8 червня 2015

Чи є життя на Марсі? Звідки взялися люди? Чи можна надрукувати людські органи на 3D-принтері?

Чому очі не замерзають на холоді? Що буде, якщо зникне сила тертя?

Чи можна вилікувати рак? І чи дійсно зірки спалахують, бо це комусь потрібно?

На деякі з цих запитань вчені вже давно дали відповідь, над деякими б’ються в запеклих дискусіях вже багато років. Для більшості з нас їхні аргументи – зарозуміла "абракадабра", набір нудних термінів і дефініцій.

То чому б не пояснити, як влаштований світ, в якому ми живемо, доступною мовою з наочними експериментами й прикладами?

Аріанна Хмельнюк і Андрій Рибаков, власне, від такої думки і прийшли до ідеї створення лекторію "Public Science", своєрідного науково-популярного клубу для широкої аудиторії.

Андрій – лікар-імунолог, який веде кілька наукових проектів в області клінічної імунології і біоактивних речовин. Розповідає, що вже певний час думав над створенням подібного проекту, але не знав, як підійти до цього з практичного боку.

Аріанна ж – організатор "івентів". На момент знайомства з Андрієм вона вже кілька років організовувала освітні проекти для дизайнерів, художників, молодих письменників. Тож їхня зустріч і стала першим кроком у переході від теорії до практики.

Сьогодні ринок "івентів" пропонує клієнтам чимало "товару" на різноманітні теми. Чи не щодня ми отримуємо на електронну пошту заманливі пропозиції вдосконалити навички особистісного розвитку або ж відвідати зустріч з цікавою людиною, яка готова поділитися з нами секретами свого успіху. Здебільшого, це успішні ресторатори, дизайнери, журналісти, зірки сцени чи екрану.

А ось ніша науки виявилася незаповненою.

Аріанна Хмельнюк і Андрій Рибаков, засновники проекту "Public Science". Всі фото з FB

"Для нас було досить дивно, що досі немає такого системного проекту про науку, який би популяризував вчених і показував, як наука може розвивати, – розповідає Аріанна. – І ми почали діяти, вдарили по рукам і вже за чотири тижні провели першу зустріч".

Це – не зовсім відкритий мікрофон під відкритим небом, де кожен може висловитися на потрібну йому тему.

Public Science – або ж наука для суспільства – це майданчик для сучасних вчених, де піднімаються питання, які ставлять собі тисячі допитливих людей – але не знаходять відповідей. Поки не потрапляють на лекції Public Science – адже тут буквально на бозони Хіггса розберуть тему "Що таке адронний коллайдер".

Засновники проекту зізнаються, що навіть уявити не могли, наскільки високий в Україні інтерес до прикладної науки. Причому, як у дорослих людей, науковців "з крейдою на рукавах", так і серед молоді та дітей, які дивують глибокими знаннями і зовсім не дитячими запитаннями. Це – своєрідний креативний клас України.

"Один з моїх знайомих, котрого я знала як ілюстратора, виявився фізиком-ядерником, – розповідає Аріанна. – Відвідавши нашу лекцію, зізнався, що якби потрапив на таку раніше, ніколи б науку не закинув".

Важливий секрет успіху проекту – гарна "обгортка". Зустрічі проводять у класному, сучасному місці, щоб, йдучи на лекцію, люди не уявляли собі панельну сіру будівлю з холом-мозаїкою радянського штибу. І, звісно, цікаві спікери, які не губляться у досить-таки неформальній атмосфері.

 Аріанна Хмельнюк

Втім, головний аспект – вибір тем. Важливо "впіймати хвилю", зрозуміти, що саме сьогодні, тут і зараз цікаво для людей.

"У цьому плані, – каже Андрій, – потрібно орієнтуватися на так звані мисленнєві тренди. Часто вони формуються під впливом науково-популярних фільмів. Скажімо, вийшов у прокат "Інтерстеллар" чи "Гра в імітацію" – і людям одразу хочеться дізнатися більше про "фізику часу" чи математику і відкриття Алана Тюрінга".

Буває, під певну тему не вдається знайти лектора. Тому Аріанна з Андрієм ще перед запуском проекту формували досить широкий тематичний перелік, який постійно оновлюють, опираючись уже на досвід проведених лекторіїв.

Починали з "важкої артилерії".

Для першої лекції "виписали" зі Швейцарії відомого на весь світ українського вченого, професора і доктора фізико-математичних наук Геннадія Зинов’єва, який очолює Європейську організацію ядерних випробовувань в колаборації "Еліс" – це та, яка проводить різні експерименти з адронним коллайдером.

"Сувора" на папері тема перетворилася на жваву і душевну бесіду, кажуть організатори.

"Коли під час лекції підвівся школяр і поставив Зинов’єву запитання, яке зрозуміли, мабуть тільки вони вдвох, а потім ще й почав з ним дискутувати, ми подумали: "Нічого собі!", – сміється Андрій – Потрібно продовжувати".

 Доктор фізико-математичних наук Геннадій Зинов’єв

Створити дискусії, почути аргументи і контраргументи – саме так і відбувається пошук істини. У світі побідна практика "демократичної науки" існує досить давно: при багатьох університетах працюють так звані "саєнс-кафе", куди можуть прийти і домогосподарки, і батьки з дітьми, і молоді вчені, можуть зустрітися опоненти, які мають абсолютно радикальні погляди.

На такому грунті вільного обміну ідеями, коли гіпотези обговорюються не лише академічно, часто і народжується щось нове.

"Для мене одним з найцікавіших відкриттів на лекторії, – сміється Аріанна Хмельнюк, – стала теза, що виспатися нам ніколи не вдасться. А на лекції про генно-модифіковані організми усвідомила, що нічого страшного в ГМО немає. На цьому прикладі ми зрозуміли, наскільки багато у людей різноманітних кліше, сформованих під впливом телебачення, пропаганди. Наш лекторій саме і дає можливість поглянути на питання під іншим ракурсом, глибше розібратися у проблемі".

Ще один момент, до якого засновники проекту хочуть привернути увагу – еміграція українських вчених. Держава так і не створила бази та належних умов для їхнього розвитку, для того, щоб вони займалися наукою, а не торгівлею на базарі. Скільки заробляють наші "уми" вдома? Без сліз вони вам і не скажуть.

"Вчені – розумні люди, вони знають собі ціну, тому вимушено їдуть за кордон, – каже Андрій, – У тій-таки колаборації "Еліс" працює близько трьох десятків наших з вами співвітчизників. Наша мета – популяризація не лише науки, але й українських науковців".

В той час, як в Європі і у світі, практично всі наукові статті потрапляють в Інтернет, мають високий рівець цитування і "гугляться" за тегами, у нас ситуація досить-таки сумна – наукових журналів в Україні досить багато, але про них майже ніхто не знає, у них низькі наклади, вони не виходять за межі вузького кола фахівців. У цьому плані українській науці необхідно надати прискорення. 

Автори ідеї кажуть: запитань завжди буде більше, ніж відповідей. За їхніми словами, було б просто чудово, якби в Україні з’явилися конкуренти для "Public Science", більше майданчиків для популяризації науки.

Адже на даний момент системно, регулярно цим ніхто не займається – є разові заходи, які не здатні перекрити широченний спектр тем і запитань.

 

Запит у суспільства є – якщо починали лекторій Аріанна та Андрій з періодичністю раз на місяць, то нині вже перейшли в режим однієї лекції на 2 тижні. Відбуваються ці науково-популярні дискусії в креативному просторі "Часопис", квиток на вхід для однієї людини коштує 120 гривень. І кожен сам для себе може вирішити, чи готовий викласти цю суму за 3-4 години популярної науки.

"Буде класна лекція про зір, – говорить Андрій. – Український вчений, який винайшов унікальній штучний кришталик, аналогів якому немає ніде у світі, розкаже все про людське око. Взагалі ж ми відкриті до пропозицій – обов’язково будемо говорити про те, що цікавить людей".

PS. Public Science анонсує наступні лекції, які традиційно прийматиме "Часопис". Вже 16-го червня ви вперше можете почути про каву з наукової точки зору: "Що відбувається з нервовою системою, коли ми споживаємо каву? Що саме нас бадьорить? Яка фізіологія цього процесу? Чи справді існує залежність від кави? Як вижити гіпертонікам, які життя не уявляють без філіжанок кави протягом дня?".

powered by lun.ua