Катерина Пікун – фотограф, переселенка з Луганська. Вона одна з понад мільйона людей, які змушені були залишити свої рідні міста.
Зараз Катя живе у Львові і виховує сина Влада. Їхню історію ми описували в одній з наших статей. Їхню маленьку однокімнатку в Луганську розбомбили в дні перемир’я, 12-13 лютого. Пряме влучення. Повертатися немає куди.
У липні 2015 року, через рік після переселення, ми в Інтерньюз-Україна попросили Катю здійснити поїздку українськими містами. Так з’явилась ця серія фотографій.
Ці світлини – про те, якою вона побачила країну. Побачила те, що в Україні, на сході і на заході, в центрі чи на півдні, більше спільного, ніж відмінного. Що в країні більше того, що нас об’єднує, ніж того, що роз’єднує. Кожна пара фото показує два різних міста України. Різних, але схожих. Різних, але єдиних. Це Україна очима переселенця.
Україна для Каті – людяна і добра. Країна відкритих людей. Країна теплих долонь. Цього тепла сьогодні потребують переселенці. Понад один мільйон таких людей, як Катя.
Історію Каті та багатьох інших переселенців ми розповіли у циклі статей "Переселенці: історії життя" (автори – Тетяна Огаркова та Володимир Єрмоленко), що з’являлися на "Українській правді. Життя".
І фото-проект, і статті, і багато інших інформаційних ініціатив про переселенців ми робили в рамках інформаційної кампанії "Ми різні. Ми разом" (здійснює "Інтерньюз-Україна" за підтримки Програми МАТРА Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів).
