Чотирилапі терапевти: в Україні представили проект із реабілітації бійців за допомогою собак. Фото

Ще ніколи журналістів так радісно не зустрічали на жодній прес-конференції. Колись бездомні та лишені у притулках собаки, тепер радісно стрибають та виглядають дуже задоволеними. Вони тепер звуться терапевтами, навчаються та тішаться від того, що потрібні та що їх люблять, а також щасливо вітаються з тими, хто прийшов до них у гості та заговорив.

В Україні, під Броварами, презентували сумісний українсько-канадський проект із психологічної та/або фізичної реабілітації бійців АТО "Друг героя", що здійснюється за допомогою службових собак. Місія передбачає навчання ще й тренерів в Україні, які би могли продовжити процес інтеграції чотирилапого реабілітолога до родини бійця АТО.

Чотирилапі помічники діляться на дві категорії. Одні - це, як правило, безпородні добродушні тварини, яких взяли з притулків та навчили певним діям. Вони зватимуться "терапевтами" та працюватимуть із бійцями АТО. Вони більше орієнтовані на емоційне спілкування, створення комфорту людини. Він буде допомагати при виснаженні та стресі. Ці собачки носитимуть спеціальні хустинки, аби їх ідентифікували на вулицях та публічних місцях, ставилися до них більш лояльно. Собак-терапевтів боєць зможе забрати з собою. Назавжди.

Уже чотири таких собачки приймають участь у програмі.

Тут і далі фото Дмитра Ларіна

Друга категорія - це службові собаки породи Лабрадор. Ці собаки виконуватимуть функції, схожі на опції собак-поводирів. Вони носитимуть спеціальні ідентифікаційні жилети із попередженнями про те, що їх не можна торкатися. Вони супроводжуватимуть бійців постійно та надаватимуть їм спеціальну допомогу, не лише емоційну, а і фізичну. Зокрема, собака зможе вивести людину із сильного стресового стану, може розбудити його під час нічних жахів, "виштовхнути" із страшних спогадів. Наприклад, собака може подавати людині певні знаки, коли вона дуже стривожена та заспокоювати таким чином її.

Чому Лабрадори?

За словами Джорджа Леонарда, засновника проекту Courageous Companions у Канаді, в Україні програма здійснюватиметься маленькими кроками та не буде масштабною, аби зберегти її якість.

"Нашими службовими собаками будуть лабрадори. Це канадська порода зі спокійним характером. Такі собаки можуть виконувати декілька функцій при посттравматичному синдромі та фізичних розладах та навіть при епілепсії. Ми думаємо також про безпеку, тому лабрадори – це найкращий вибір, аби розпочати програму", - каже він.

Він також наголошує, що для тренування службових собак необхідний їх публічний доступ до громадських місць. "Дуже важливий момент: якщо ветеран забажає продовжити своє суспільне життя, його ніхто не повинен зупинити, коли він намагатиметься зайти у якусь будівлю із собакою", - додає він.

Чи готове суспільство до собак-терапевтів та службових собак?

За словами керівника Спілки Самаритян-Кінологів України Анатолія Трубчанінова, у Канаді учасники проекту можуть заходити із собакою до будь-якого місця – супермаркету, лікарні тощо.

"Тут ми побували у декількох супермаркетах – у великому розважальному центрі у Броварах та у будівельному супермаркеті. Викликали охорону, директора, керівника закладу. Але нас все-таки пускали. Єдине, просили не заходити до продуктових приміщень. Я вважаю, що українське суспільство готове до такого сервісу. Можливо, дещо не готова законодавча база", - каже він.

В свою чергу, помічник Міністра оборони з медичного напрямку Всеволод Стеблюк каже, що наразі у Міноборони надали відкритий доступ до відвідування Національного військового госпіталю. Там проводяться відповідні сеанси та зустрічі. Крім того, програма буде продовжуватися у Києві, Ірпені та у Пущі-Водиці.

"Якраз у Пущі, хлопці проходять психологічну реабілітацію. Там відбувається цікава програма, яка включає і арт-терапію, і риболовлю тощо. Службові собаки також стануть стандартним методом реабілітації, що проводитимуться там постійно", - каже він.

Психолог: собака – це відповідальність та нові соціальні контакти

Важливою наявність собаки для бійця, що проходить реабілітацію, вважає і Андрій Гірник, професор кафедри психології, педагогіки та конфліктології Національного університету "Києво-Могилянська академія". На його думку, коли є собака, у людини розширюється коло спілкування.

"Не секрет, що такі люди не хочуть спілкуватися. З собакою людині набагато легше встановити контакт. Крім того, собака веде за собою соціальні контакти, адже його потрібно вигулювати. Зокрема, канадський досвід свідчить про те, що власники собак об'єднуються у групи – контактні чи безконтактні, вони підтримують комунікацію один із одним, діляться інформацією про своїх собак", - каже він.

Він наводить також дані про те, що наявність собаки чи іншої тварини у сім'ї позитивно впливає на стосунки у ній. Це дуже важливо, адже люди, які приходять із АТО часто повертаються зміненими, їх не впізнає родина.

"Людина, яка бере собаку, вона бере на себе відповідальність. При деяких психологічних проблемах – це дуже важливо. Канадці нам наводили такий приклад: серед тих людей, які мають таких підготовлених собак (їх майже 5 тис. – авт.) не було жодного випадку самогубства. Вони пояснюють це тим, що людина, яка задумала піти з життя, подумає про те, хто ж завтра нагодує її собаку", - каже він.

Крім того, людина має потребу почуватися компетентною, можливо іноді домінуючою. З собакою це здійснити набагато легше.

"Є багато моментів, але у своєму загалі вони більше гіпотетичні. Я продивився масу іноземних публікацій і можу сказати, що вага більшості із перерахованих вище компонентів ще не встановлена. Комплексно, ми знаємо, що собака діє позитивно і є серйозні дослідження, які це доводять. На 15-20% терапія протікає успішніше, коли є собака, на відміну від його відсутності", - каже він.

Як отримати друга-терапевта?

Наразі, проект є абсолютно волонтерським, всі кінологи готують собак та готуються віддати їх тим, кому вони необхідні. Зараз він діє у Києві та Павлограді. Але активісти готуються до відкриття також і в інших регіонах. Питання лише у кінологічній активності - вона різна.

Як зазначає Анатолій Трубчанінов, коли до них стали телефонувати самі бійці, вони дуже зраділи.

"Але коли ми призначили зустрічі, не приїхало 90%. Потрібно, аби з хлопцями напередодні гарно поспілкувалися психологи. Ми також дійшли висновку, що маємо розробити спеціальні правила та надавати собаку з рекомендаціями від лікаря", - каже він.

Важливо також, аби людина, яка вирішила взяти собі такого друга, не перебувала у алкоголічній та наркотичній залежності.

Контакти:

тел: +38093 446 75 03, +38050 505 91 81

Керівник проекту Друг Героя - Калина Кардаш,

Трубчанінов Анатолій, Ткаченко Олена

e-mail: [email protected], [email protected]

http://heroscompanion.org