Ще раз про материнство: що отримує жінка і чи треба взагалі народжувати?

2039
23 вересня 2015

Нещодавно "Українська правда. Життя" опублікувала цікавий матеріал "Незефирное" материнство: что теряет женщина, когда становится матерью", де перераховані "мінуси" материнства.

Як мама двох дітей можу погодитися з кожним із цих пунктів. І навіть дописала б кілька своїх на зразок постійного непорядку в домі (бо прибирання вистачає в кращому разі на годинку) і відсутності нормального інтимного життя в перший рік після пологів через постійну втому й змінений гормональний фон. А ще інтелектуальне отупіння, коли кілька років знаходишся, по суті, на рівні "гав-гав", "топ-топ" і "бі-бі".

Але, заради справедливості, варто пояснити, чому, попри всі ці обмеження, я вважаю материнство найбільшим щастям і найважливішим з того, що я зробила в житті. Отже, що отримує жінка, ставши мамою?

Шлях самовдосконалення

Перш за все, треба визначитися з пріоритетами. Якщо людина вважає, що живе для задоволення й комфорту, їй неможливо пояснити сенс не тільки народження дітей, а й будь-яких дій, пов'язаних з певною (або повною) самопожертвою – наприклад, виснажливої роботи лікарем за копійки або добровільної участі у війні заради захисту країни. Ну що за дурники, справді?

Я вважаю, що людське життя потрібне для кращого усвідомлення світу й роботи над своїми внутрішніми якостями. А материнство гартує жінку, мабуть, не гірше, ніж чоловіка – участь у бойових діях. І тут для кожної будуть свої уроки, залежно від індивідуальних особливостей. Комусь важливо усвідомити свою неідеальність, комусь – навчитися просити про допомогу, комусь, навпаки – бути достатньо жорсткою в спілкуванні з дітьми й оточуючими, коли потрібно.

Особисто для мене важливо було побачити себе з негативного боку, бо надто вже хорошою й "правильною" я собі здавалася. Коли в тебе все добре, легко не гніватися, допомагати іншим, проявляти терпіння й лагідність. А тут раптом – втома, роздратування, нічого не цікаво, хочеться тільки їсти й спати, і йдіть усі лісом зі своїми проблемами, бо в мене своїх вистачає. Був період, коли я здавалася собі якоюсь жахливою фурією. Але, мабуть, тільки коли пізнаєш себе з різних боків, коли виходиш всерйоз і надовго з зони комфорту, починається справжнє самовдосконалення.

 

Безліч приводів для радості

Справді, діти приносять дуже багато радості. Вони створені якимось таким чином, щоб увесь час викликати посмішку. Навіть попри втому, попри загальне роздратування, молоді мами протягом дня посміхаються набагато більше, ніж звичайні люди. Коли воно вперше тягне до тебе ручки, вперше говорить "мама", вперше сидить, вперше повзає, вперше ходить і т.д. – це викликає неймовірну радість, яку важко з чимось порівняти.

Вміння любити безкорисливо

Очевидно, це вміння можна в собі розвинути й не народжуючи дитину – скажімо, за допомогою серйозних духовних практик. Але дитина – це найкоротший, найприродніший і, мабуть, найприємніший спосіб відчути, що таке любити когось просто за те, що він є, справді не очікуючи нічого натомість.

Вміння цінувати час

Нестача вільного часу – це ніби "мінус". Але як змінюється якість проживання тих хвилин або, якщо пощастить, годин, які вдається приділити собі й своїм інтересам! Хочеться перебувати повністю "тут і тепер", насолоджуватися кожною вільною миттю, незалежно від того, що робиш у цей момент – малюєш, ходиш по магазинах, ідеш в перукарню чи займаєшся йогою. А скільки, виявляється, всього можна встигнути за годину – ніколи б не подумала.

 Фото Тетяни Гайдай

Можливість відчути, що тобі насправді потрібно

Для мене це один із найважливіших "бонусів" материнства. Раніше я займалася всім підряд, але не могла відчути, що з цього моє, а без чого можна легко обійтися. Коли доводиться на певний час відмовитися від усього, починаєш відчувати, без чого справді не можеш жити, без чого ти не відчуваєш себе повноцінно собою і що, відповідно, дає тобі найбільше відчуття наповненості. Особисто для мене це писати й медитувати.

Відчуття "повернення боргів" і нове ставлення до батьків

Багатьом відоме відчуття полегшення, коли робиш щось добре для людини, яка дуже багато зробила для тебе. Так от, це тільки віддалено нагадує те відчуття, коли віддячуєш Всесвіту за можливість жити. Поки немає власних дітей, неможливо в повній мірі відчути, що зробили твої власні батьки для тебе. І ставлення до них змінюється – з'являється більше вдячності, розуміння, менше засудження і претензій. Бо починаєш розуміти, що "як би ти не старалася бути хорошою мамою, твоїй дитині завжди буде що розповісти своєму психотерапевту".

Нове коло спілкування

"Ага, знаємо ми це нове коло – мамусі у дворі, які тільки й говорять про дитячі какашки й їжу", - можуть мені заперечити. Але, по-перше, серед мамусь можна знайти собі співрозмовників за інтересами, так само, як і серед інших категорій людей. А по-друге, справжні друзі не відвернуться від жінки тільки тому, що вона стала матір'ю. Вони будуть підтримувати, коли важко, будуть розділяти радість, коли весело, будуть навіть піклуватися про твою дитину і стануть і її друзями. Дякую долі, що в моєму житті є такі люди. А порожнє спілкування поступово відпаде, і це цілком нормально.

Стосунки з чоловіком

Я точно знаю, що мої стосунки з чоловіком ніколи, ні за яких обставин не були б настільки глибокими, настільки відвертими й справжніми, якби не було дітей. Так, я безліч разів думала про розлучення, коли діти були маленькими, і підозрюю, що він думав про це не менше. Але, скажу по-секрету, чоловікові теж важко з дітьми, він теж адаптується до нового життя і теж працює над собою, теж пізнає себе з різних боків, теж періодично хоче на все це забити і теж стає сильнішим, виробляючи в собі потрібні якості й усвідомлюючи свої уроки.

 

Багато пар не проходять цього випробування. Але коли з дітьми стає легше (а цей момент неодмінно приходить – років у півтора-два), то стосунки виходять зовсім на новий рівень. А секс? Він теж виходить на новий рівень – стає більш люблячим і більше зачіпає всю твою суть, а не лише тіло. Хоча мені можуть не повірити ті, хто нещодавно народив, це буває так. Чесно.

То що, невже все це не варто того, щоб наважитися стати матір'ю?

powered by lun.ua