Афіша по "ДНР"-івськи: "марафон жіночності", "стартапи", книжки "Я бився в Новоросії" та 17-річний головред

Сайт є копією московського видання "Афіша", але контент, звичайно, "ексклюзивний" та у дусі часу. Тим більше, що 17-річна редакторка Катя Агранович знає все про його культурне життя, нововідкриті ресторани та вечорниці в умовах комендантського часу.

Про проект написано, що він "покликаний розповісти про нові події, нових людей, нові смисли (!)". "Ми відбираємо найважливіше, аби ви могли дізнатися більше про життя Нової Росії", - йдеться на скопійованому, з неякісними світлинами, сайті.

Серед розділів - "Новини", "Люди", "Розваги", "Допомогти" та "Магазин".

Цікавим є розділ "Допомогти". Тут можна прямо на банківську картку шеф-редактора "Афіши Новоросії" перерахувати грошей у рублях і валюті. Бо ж в неї є власна гуманітарна місія.

Ексклюзивно про "культурне життя" "ДНР"

У розділі "Розваги", принаймні цього тижня, можна було відвідати презентацію книги "Я бився у Новоросії", а ще сходити концерт кавер-хітів на гурт "Ляпіс Трубецкой" та драг-рейсінг.

А от тиждень тому, можна було відвідати "Марафон жіночності" - "флешмоб традиційних цінностей". Цінності - по "новороськи" - це сукні і спідниці. Мета флешмобу - "донести до городянок інформацію про користь спідниці та жіночності". Ймовірно, "ДНР-івські" городянки, що носять спідниці, мають від цього особливу користь у місті.

Стартапи! Стартапи?

Стартапом в "ДНР" ввжається консультації юриста, переведення коштів на готівку з українських банків, продаж та ремонт газових автівок, операції з нерухомістю, диспетчер таксі та паспортний підрядник. "Насолодитися" історіями автори пропонують у спеціальному матеріалі "9 стартапів в "ДНР". Очевидно, що більше і нема.

Один блогер Іван хизується свої "стартапом":

"Якщо у тебе гарні "прокачані" акаунти в соціальних мережах, на них можна непогано заробити. Зазвичай ціна посту від 2 до 7 рублів. Я заробляю близько 500-600 рублів на день. У мене є старий акаунт з більш ніж десятьма тисячами передплатників і чотири "українських" аккаунта, які "топлять" за Правий сектор і Яроша проти Порошенка. Якісь люди з Одеси щедро платять за такі пости. Мені наплювати - хай вони там всі один одному глотки перегризуть, скоріше б. Гроші виводжу зазвичай через Яндекс.Гаманець і російські карти", - ділиться "талановитий підприємець".

32-річний Андрій переводить кошти на готівку. "Одна справа кричати "Крим наш!" Й інше - бути готовим ризикувати своїм бізнесом. Нехай це залишиться на їхній совісті. Я переводити гроші в готівку через електронні гаманці і російські юридичні особи. У гарний день заробляю 2-3 тисячі рублів. Працюю, в основному з фірмами. Також переводити гроші в готівку з карт українського "Привату". Беру за послуги 6 відсотків. Для такого бізнесу потрібна хороша дах, тому що зараз мій бізнес нелегальний", - каже "бізнесмен".

Підприємниця Марина та її винахідливий чоловік.

"До війни я жила в Маріуполі, за сьогоднішніми мірками заробляла непогано - 15 тис. рублів на місяць. Продукти українські набагато дешевше і якісніше російских. На ці гроші я жила добре. Витрачала на одяг багато, ходила по клубах. Мама в мене живе на Жовтневому, виїжджати відмовилася. Я приїхала в Донецьк, зняла їй квартиру на вулиці Маяковського за 5 тис. рублів на місяць. Гроші швидко скінчилися, почали крутитися: хлопці привозили сигарети з Білорусії, деякі тягали одяг з Ростова, чоловік щодня мотається через Успенку в Ростов і заправляється там бензином. У нас мерседес 124-й, там бак, здається, 80 літрів. Чоловік робить за день 10-12 ходок. З собою можна максимум ввозити 10-літрову каністру. Зливає бензин тут, заробляє", - додає жінка.

Московська "Афіша" зацікавилася персоною 17-річної головної редакторки та опублікувала інтерв'ю з нею.

"Незважаючи на війну і ізоляцію, в республіках триває культурне життя. Працює театр опери та балету, кінотеатр, бібліотека і картинна галерея. Людям треба десь брати інформацію про те, куди піти у вільний час, вони занадто довго живуть в обстановці невизначеності, війни. Українські сайти, які писали про культурні заходи в Донецьку, тепер пишуть тільки про гуманітарні конвої і злих сепаратистів. Ми пишемо про те, як провести вихідні, про нових людей в республіці, хочемо зберегти цей дух часу", - каже Катя.

"Нам би хотілося почати заробляти на проекті, коли війна закінчиться. Ми приблизно знаємо ринкові ціни, знаємо свою аудиторію і можемо показати клієнту відвідуваність нашого сайту, статистика відкрита. Але ми не збираємося перетворюватися на рабів рекламодавців. На сайті не буде всякого ла..на та прихованої реклами. Наш девіз - не важливо що за сорочка на тобі, важливо хто ти є", - філософствує Катруся.