Відомий волонтер Роман Сініцин повідомив, що поступово виходитиме з волонтерства

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

"Я уже менше приділяю цьому часу, менше знаходжусь в зоні бойових дій і на Жилянській 68 (офіс "Народного тилу"). У мене немає планів і бажання йти в політику, державні органи, повністю присвячувати себе громадській діяльності, "рятувати країну" чи чомусь подібному", - додав Сініцин.

"Позаду півтора роки з головою в усій цій військовій каші, недоспані ночі, свист куль і осколків над головою, десятки тисяч кілометрів роздовбаними дорогами Донбасу і десятки абонентів в телефоні, які вже ніколи не піднімуть слухавку. З іншого боку – за цих півтора року я познайомився з сотнями і тисячами чудових людей. Знайшов нових друзів. Мені особисто довірили свої кошти, свій час, надії та свою допомогу десятки тисяч людей", - написав Роман..

До Нового року він плануєзавершити усі справи і "вийти" з волонтерства.

До цього часу Роман особисто привезе ще один автовоз з машинами і хоча-б частково закриє чергу в понад 30 авто для різних підроздідлів, привезе та укомплектує реанімобіль в бригаду морської піхоти, закриє проект з коштами, вирученими з книжок "ДАП".

"Закрию бухгалтерію і картку, систематизую та викладу у відкритий доступ усі сотні актів прийому-передачі допомоги у підрозділи. З’їжджу ще кілька разів на передову. Завезу ще прицілів, глушників, тепловізорів. Але останні поїздки туди, відверто кажучи, відбирають мотивацію", - додав він.

Волонтер пояснює своє рішення так: "Мотивація була коли на фронті було гаряче. Коли у пацанів не було нічого. Коли я чітко розумів, що ми рятуємо чиїсь життя та здоров’я – усіма цими касками, бронежилетами, броньованими авто, реанімобілями та аптечками з селоксом. Або коли наочно бачив, що ми допомагаємо знищити ворога – безпілотниками, снайперськими гвинтівками 338 калібру, тепловізійними прицілами, станками під ДШК та десятками інших штук…"

[L]Необхідність у цьому є до цієї пори. Але не настільки смертельно-критично-гостра як минулого літа – цієї зими.

"Зробили свою справу волонтери (і "польові" і в МО). Криво-туго-з муками але робить свою справу і держава – форма, каски, бронежилети, харчування, спорядження, транспорт, ремонти, озброєння – з усім цим уже на порядок краще. З чимось ще погано з чимось уже ідеально. Але в середньому краще", - коментує волонтер.

Підхід "попросив грошей-придбав-завіз-відзвітувався" уже вичерапав себе. Тепер час для реабілітації, психологічної та юридичної допомоги, лікування тощо.

Цього держава зробити поки не може у повному обсязі. Це і далі лежить на волонтерах, фондах з різними моделями фінансування та управління.

"Я всіляко підтримую ініціативи волонтерів та колишніх волонтерів йти в державні структури (МО, ГШ, СБУ, МВС), контролювати закупки-поставки і розподіл матеріальних цінностей, матеріального забезпечення військових та юридичні моменти (штаб "Сармат" наприклад), лобіювання та відкриття структур з реальними інструментами впливу при державних органах. Але сам у цьому приймати участі не хочу. Стомився. Є десятки і сотні достойніших людей, що не стомились", - пояснив Роман.

Це абсолютно не значить, що Народний Тил припинить своє існування.

"Я на 100% упевнений, що він житиме, переформатується, можливо змінить напрямки та цілі. Це унікальна структура. Просто я не буду приймати у цьому участі, як один з керівників. Мабуть це називається "волонтерська пенсія" - повернутись до звичайного життя і звичайної цікавої роботи", - пояснив Сініцин.

Але у разі загострення ситуації він знову готовий включитись в активне волонтерство.

"Українська правда. Життя"