Щоб світ знав. З’явились плакати про людей, які поширювали інформацію про Голодомор в Україні попри усі ризики для себе. Фото
Вільям Генрі Чемберлин - американський журналіст, московський кореспондент бостонської газети "ChristianScienseMonitor", історик. У жовтні 1933-го подорожував Україною.
Повідомлення з цієї мандрівки до Бостона він надсилав із осені 1934-го, коли назавжди залишив СРСР. Тоді ж вийшла його книжка "Залізна доба Росії".
В окремому розділі про Україну він розповідав, що голод охопив територію з населенням 60 млн, а кількість жертв становила 3–4 млн осіб. У 1944 р. у Нью-Йорку вийшла ще одна книга Вільяма Чемберлина "Україна: пригнічена нація".
![]() |
Малкольм Маггерідж - британський журналіст, автор низки статей із описом голоду в Україні та роману "Зима у Москві", виданого у 1934 р. У 1933 р. дістався до охопленої голодом України. Завдяки його репортажам Великобританія дізналась про голод.
![]() |
Улас Самчук - у 1934 році завершує роботу над романом "Марія" – першим художнім твором на тему Голодомору, який має посвяту "Матерям, що загинули голодною смертю на Україні в роках 1932–1933".
![]() |
Гарет Джоунс - британський журналіст, автор понад 20 статей на тему голоду.
Він тричі побував у Радянському Союзі, востаннє – у березні 1933 р. Порушивши заборону на в’їзд іноземним журналістам до України, нелегально здійснив поїздку Харківською областю.
29 березня 1933 р. Ґарет скликав прес-конференцію в Берліні, на якій уперше публічно заявив про Голодомор. Прес-реліз був опублікований багатьма газетами, зокрема "NewYorkEveningPost" та "ManchesterGuardian".
Всього Джоунз до 1935 р. видав декілька десятків статей на тему голоду та побаченого в голодній Україні.
![]() |
Джеймс Мейс - американський історик, голова Комісії Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду, автор безлічі публікацій про Голодомор. У результаті роботи Комісії зі збору свідчень опубліковано тритомник майже двох сотень усних свідчень про голод в Україні.
Прем’єр-міністр Норвегії, Президент Ради Ліги Націй у 1933 р., який виніс питання Голодомору на розгляд Ради Ліги Націй.
![]() |
Йоган Людвіг Мовінкель - прем’єр-міністр Норвегії, Президент Ради Ліги Націй у 1933 р., який виніс питання Голодомору на розгляд Ради Ліги Націй.
![]() |
Олександра Радченко - вчителька з Харкова, свідок Голодомору, автор щоденника, в якому описала перебіг тих страшних подій.
![]() |
Марко Желізняк - селянин-фотоаматор із села Удачне на Донеччині. Камера Желізняка зафіксувала розкуркулення та відбирання хліба. Зберігши знімки, він лише після смерті Сталіна написав коментарі до них.
![]() |
Нестор Білоус - колгоспний сторож із Харківщини (с. Леб’яже), свідок Голодомору, автор щоденника.
![]() |
Мілена Рудницька - громадська активістка, депутат польського Сейму, автор статей на тему Голодомору.
Мілена стала неофіційним послом, яка за допомогою офіційних і приватних зустрічей із представниками різних країн світу та керівників неурядових установ намагалася змінити суспільну думку та вплинути на Радянський Союз.
![]() |
Рафаель Лемкін - американський юрист, автор статті "Радянський геноцид в Україні", книги "Правління Осьових сил в окупованій Європі". Саме він уперше застосовував термін "геноцид" до Голодомору 1932-1933 років.
![]() |
Віктор Кравченко - колишній радянський функціонер, автор книг "Я обрав свободу" і "Я обираю справедливість". У 1944-му зумів втекти на Захід та опублікувати бестселер "Я обрав свободу", де описав колективізацію, Голодомор, Великий терор, свідком яких був.
![]() |
Андрей Шептицький. 24 липня 1933 р. разом із вищим духовенством церкви проголошує відозву "Україна в передсмертних судорогах". У ній він закликає християн усього світу поширювати правду про Голодомор в Україні і надавати допомогу голодуючому українському народові.
Пастирське послання зачитали у греко-католицьких церквах як в Галичині, так і поза її межами. Про нечуваний злочин у радянській Україні митрополит поінформував Ватикан.
Наступного дня після оголошення відозви 35 українських громадських організацій та партій об’єдналися в Український громадський комітет рятунку України, який став координатором допомоги голодуючим.
![]() |
Роберт Конквест - американський історик-радянолог, автор книги "Жнива скорботи" – найґрунтовнішої наукової праці про Голодомор.
"Жнива скорботи" з’явилися у 1986 р. у престижному Oxford University Press й до сьогодні залишаються найвідомішою у світі працею про Україну. Висновок автора полягає в тому, що селянство підрадянської України стало жертвою страхітливого експерименту – "терору голодом".
![]() |
Володимир Маняк і Лідія Коваленко-Маняк – відомі українські громадсько-політичні діячі, публіцисти, журналісти. Вони одними з перших в радянській Україні почали досліджувати Голодомор.
З 1987-го збирали документи та свідчення понад 1000 очевидців геноциду й у 1991 р. видали "33-й: Голод: Народна Книга-Меморіал".
![]() |