Зроблено у 2015-му. Чим українці можуть пишатися

392
31 грудня 2015

81% української молоді пишається своїм громадянством.

Такими були результати дослідження проведеного серед наших громадян у віці від 14 до 35 років компанією GfK Ukraine, на замовлення Міністерства молоді та спорту за підтримки ООН, та оприлюдненого у середині грудня 2015 року.

Раніше, у липні 2015 року, подібне дослідження проводив Інститут соціології НАН України у співпраці з благодійним фондом "Інтелектуальна перспектива". Тоді рахували не лише молодь, а всіх.

Їх дані свідчать, що 67% українців пишаються своїм походженням.

Інститут соціології також показав тенденцію: українці активніше пишаються після політичних трансформацій в країні. Так, перед "Помаранчевою революцією" у 2004 році 38% респондентів пишалися тим, що є громадянами України, а у 2005 році цей показник зріс до 53%. Станом на 2013 рік пишалися національністю 48%, у 2014 році - 61%.

Про цю специфіку своїх настроїв українці давно вже склали анекдот: "Я - українець, я не хочу нічого робити, я хочу пишатися".

"Українська правда. Життя" знайшла неполітичні приводи 2015 року, - реальні дії наших співгромадян, - якими українцям можна сміло пишатися.

ФРОНТ

Інновації для армії

Минулий рік започаткував трансформацію кількісної допомоги армії на якісну.

Команда розробників з ЮА.РПА створили розвідувальний комплекс "Кропива". Він дає змогу спостерігати за ворогом і відсилає координати цілей на планшет, по якому одразу можна передавати їх у пункт управління.

Програмісти-волонтери розробили систему для артилеристів ГІС "Арта". Спеціальний софт, який не лише скорочує час для здійснення пострілу, але й збільшує точність потрапляння.

 Фото зі статті про "Кропиву"

По суті, система чимось нагадує електронну систему замовлення таксі, коли "виклик" артпідтримки "розподіляється" на найближчу умовну гаубицю, яка отримує при цьому точні координати цілі.

Група програмістів-волонтерів розробила систему планування розвідки й координації на полі бою – "КомБат". Програма дозволяє в режимі реального часу стежити за переміщенням бійців і підрозділів під час виконання бойових задач, давати вказівки й розуміти, у якому стані певний солдат чи група.

Для танкістів волонтери розробили програму "Броня", яка допомагає збільшити точність потрапляння снаряду, зменшити час для здійснення пострілу і вести бій з закритих вогневих позицій.

Фото зі статті про "Броню"

Волонтери команди "Армія SOS" розробили "електронний планшет офіцера артилерії". Насправді він з’явився ще у 20140-ому році, але впродовж наступного його активно доробляли та удосконалювали.

Тепер кілька сотень таких планшетів замінили старі й неточні паперові карти нашій розвідці та артилеристам.

Науковці за спасіння життя

Українські вчені теж у минулому році волонтерили, але робили це по-своєму – створювали у лабораторіях рішення, здатні допомогти на фронті і в тилу.

Так були розроблені препарати для зупинки масивних кровотеч - "Кровоспас" (гемостатик) і гідрогелеві пов'язки (п'ятиміліметрова пластина, яка не прилипає до рани і може накладатися на будь-яку частину тіла).

Фото зі статті про гідрогелеві пов`язки

Науковий співробітник Інституту Наталія Ульянчич створила кальцій-фосфатну (біоактивну) кераміку, яка поступово розчиняючись у тілі заміщується повноцінною кістковою тканиною.

Колеса для фронту

Волонтери ініціативи "Народний тил" постачають авто на фронт.

Вони підтримують українську армію ще з липня 2014-го. Із часом утворились окремі напрями – "Медичний народний тил", "Крила народного тилу" (безпілотники), "Мистецький народний тил" (аукціони та продаж робіт відомих художників) тощо.

Фото: FB

"Нові колеса" для захисників знаходять та переправляють небайдужі українці у Великій Британії, Бельгії, Франції та Італії. Для всіх них найкраща винагорода – побачити світлини машин, що вже прибули на фронт і працюють.

5 листопада бійцям на фронт була доставлена 110-та машина.

НОВЕ ЖИТТЯ

Відбудова сходу

У Краматорську у лютому 2015 року запрацював простір "Вільна хата" - культурно-освітній, громадянський, навіть суспільно-політичний осередок. Його створили місцевий Коля та Юрій, родом зі Львова, який 10 років тому, будучи 12-літнім, під час ініціативи "Різдво разом", познайомився зі студентами зі сходу України.

До "Вільної хати" може прийти будь-хто, отримати безкоштовні майстер-класи з фотографії, влаштувати або послухати концерт, взяти книгу. Такого у цьому регіоні не існувало за всі роки незалежності.

Фото зі статті про "Вільну хату"

Головна задача осередку - відбудова пошкоджених снарядами приміщень.

Волонтери на відбудову об’єктів з'їжджаються з різних куточків України. Приїздять програмісти, студенти, медики.

Проектний офіс реформ

У кінці 2014 року Міністерство оборони оголосило про відкриття дверей для волонтерів, які повинні були допомогти реформувати відомство.

На їх заклик відгукнувся "Волонтерський десант". Куратором проекту був глава ради волонтерів при МО Давид Арахамія.

За рік волонтерам вдалося реалізувати ряд системоутворюючих проектів: впровадити систему електронних закупівель, розробити нові ТУ для постачальників, запустити експеримент зі створення нової системи харчування для військових, впровадити електронний реєстр обліку об'єктів власності МО, запустити серію проектів з автоматизації складів.

У наприкінці 2015 року велика частина "десантників" передала свої проекти менеджерам Проектного офісу реформ при МО, який очолив Андрій Загороднюк.

Колектив Проектного офісу реформ

Тепер ініціативи волонтерів перейшли в стадію проектів і потребують вузькоспеціального супроводу.

Простіше кажучи, проекти Волонтерського десанту перейшли в руки професіоналів, які мають для їх реалізації відповідні знання і навички.

Публічність держорганів

У квітні Верховна Рада прийняла законопроект про відкриття даних - закон, який дозволить державним органам стати ще більш публічними для суспільства.

Його ініціатором став молодий програміст Денис Гурський - керівник громадської організації Social Boost, що об'єднує понад тисячі програмістів-волонтерів по всій країні.

Денис Гурський

Після прийняття закону Гурського призначили радником прем'єр-міністра України з IT-сектору і керівником робочої групи з open data в кабміні. А Social Boost стала представниками Open Knowledge Foundation в Україні - глобальної організації, що спеціалізується на відкритих даних, яка зможе надавати експертів для навчання українських чиновників.

Тепер команді Гурського належить впровадити систему відкритих даних з урахуванням відомих світових практик, щоб все працювало, як належить.

ProZorro

У 2014 році група айтішників, експертів і підприємців взялася змінити корумповану систему державних закупівель. Так з'явилися електронні торги ProZorro. На різних етапах впровадження (що тривало близько 9 місяців) над проектом працювали 200 осіб.

Спочатку, протягом року, через ProZorro почали проводити свої допорогові торги більшість міністерств (закупівля товарів і послуг на суму до 100 тисяч гривень і робіт до 1 мільйона гривень).

25 грудня Верховна Рада прийняла в цілому законопроект, що встановлює обов'язкове проведення усіх державних закупівель через систему електронних закупівель ProZorro з 1 квітня 2016 року для міністерств і великих держкомпаній, і з 1 серпня 2016 року – для всіх держкомпаній і держорганів.

 

Середній рівень економії в ProZorro складає 12-18% від планової суми торгів (ви можете самі це перевірити, вся статистика відкрита).

За умови збереження рівня економії та спираючись на об’єм державних закупівель у 2014 році на рівні 250 млрд грн, повний перехід на ProZorro дозволить економити щороку мінімум 30 млрд грн.

НАУКА І ВИНАХОДИ

Prometheus

Молоді науковці Іван Примаченко, аспірант КНУ імені Тараса Шевченка та Олексій Молчановський, викладач з КПІ заснували український проект онлайн-курсів.

За рік команда запустила 14 онлайн-курсів, на які зареєструвалось більше 140 тисяч слухачів. Це лише старт активного росту – нещодавно Prometheus анонсував початок реєстрації на найпопулярніший курс з програмування Гарвардського університету і презентував ще більше десятка нових.

 

Лекції безкоштовні і доступні усім – їх спеціально для української аудиторії створюють викладачі провідних вишів України і перекладають з англійської волонтери.

У планах Prometheus охопити онлайн-навчанням 1 000 000 українців, а та реалізувати програму "змішаного навчання" в університетах.

"Горизонт-2020"

З липня 2015 року в українських науковців заявилася можливість розширити свою участь у європейських наукових дослідженнях та міжнародному науково-технічному співробітництві.

Верховна Рада ратифікувала угоду з ЄС про участь України в європейські програмі "Горизонт-2020", яка була підписана 20 березня 2015 року.

"Горизонт 2020" є рамковою програмою ЄС з досліджень та інновацій з загальним фондом близько 80 млрд євро.

 

За участь у програмі Україна заплатить членський внесок, який дозволить брати участь в заходах, передачі обладнання, фінансуванні програмою науково-дослідних проектів тощо. ЄС дав Україні 95% знижки на членський внесок, а платіж за 2015 рік розподілили на наступні роки.

Участь України в "Горизонті 2020" дозволить підвищити рівень залучення українських науковців, університетів, науково-дослідних організацій до спільних європейських наукових досліджень, а також створить основу для структурних реформ у науково-інноваційній сфері України.  

PetCube

У листопаді винахід українця Олександра Нескіна PetCube – робот, що пересувається за вашою вказівкою по квартирі і грається з домашнім улюбленцем, – потрапив до рейтингу 15 найкрутіших продуктів цього року, який склало авторитетне американське видання Inc.com.

Компанію стартапу склали міні 3D-принтер, переносне робоче місце, інноваційна система навігації для велосипедів, портативний сигвей тощо. Він потрапив до списку під номером 8.

 

Раніше, у травні 2015 року, PetCube увійшов до топ-20 європейських стартапів ранньої стадії, який склав фонд Seedcamp - найсильніший європейський бізнес-акселератор.

PetCube запустився у 2013 році завдяки Kickstarter, де зібрав 251 тисяч доларів замість запитаних 100 тисяч. У березні 2015 року творці розумного гаджета для тварин залучили інвестицій на 1,1 мільйон доларів для розширення бізнесу і старту продажів у США і Канаді.

Ugears

Український стартап-феномен, який за один день на Kickstarter зібрав потрібну суму у 20 тисяч доларів на просування на західних ринках.

Українці Ugears роблять 3D-пазли з дерева, які фактично є працюючими механізмами: годинник, метроном, трамвайчик на рейках тощо.

 

Засновники компанії довели, що Kickstarter - це "парадний вихід" на світовий ринок і не потрібно витрачати багато грошей на рекламу.

29 грудня Ugears на Kickstarter оголосили, що зібрали більше 406 тисяч доларів.

КУЛЬТУРА

Фільм "Плем'я"

Найбільш титулована стрічка в історії українського кіно.

Вийшовши у прокат у вересні 2014 року "Плем'я", протягом року з лишком, отримало визнання на більш ніж 30 міжнародних кінофестивалях (зокрема, на Канському, Міланському, Лондонському, Лос-Анджельскому, Мінському і Філадельфійському).

Фільм взяв 38 нагород - у тому числі три призи у Каннах (серед них гран-прі "Тижня критики") і премія Європейської кіноакадемії у номінації "Відкриття року".

 

Він вийшов у прокат в 40 країнах світу, зокрема, у США, Франції, Данії Великобританії, Нідерландах, Японії, Швеції та Румунії.

"Плем'я" також кращим назвали: американський журнал The Hollywood Reporter (перша сходинка рейтингу 10 кращих фільмів 2015 року), авторитетне американське видання про кіно "Dazeddigital" (рейтинг ТОП-20 найкращих артхаузних прем'єр 2015-го року), видання Sight & Sound (список найкращих 20-ти фільмів року) та видання "Rolling Stone" ("найпотужніша стрічка року").

Сергій Жадан

У жовтні український письменник став лауреатом престижної польської літературної премії Angelus за роман "Месопотамія".

Його роботу обрали із лонг-лісту 66-ти номінантів із країн Центральної Європи.

Фото Томаша Валькува

За умовами премії, Жадан отримав статуетку ангела авторства Єви Россано і чек на 150 тисяч злотих (майже 40 тисяч доларів) за прозову книжку, перекладену і видану в Польщі протягом останнього року.

У 2013 році лауреатами 8-ї премії Angelus стали автор книги "Музей покинутих секретів" Оксана Забужко та перекладач Катажина Котинська.

Музиканти

У травні 2015 року український диригент Кирило Карабиць отримав музичну нагороду Королівського Музичного Товариства, найпрестижнішу нагороду класичної музики у Великій Британії.

У тому ж таки травні інший талановитий українець Марк Топчій здобув перемогу в престижному міжнародному конкурсі гітаристів Gredos San Diego, що проходив в іспанському Мадриді.

Кирило Карабиць. Фото tyzhden.ua

У липні диригент Карабиць знову порадував українців і став музичним директором Німецького національного театру і Державної капели у місті Веймар.

У серпні заслужений артист України, диригент та композитор Олександр Гоноболін увійшов до числа фіналістів міжнародного конкурсу композиторів "Crossover Composition Award".

У вересні українська скрипалька Софія Сульдіна стала переможницею одного із найпрестижніших конкурсів виконавців сучасної музики Concours Nicati у Швейцарії. Вона отримала грошову винагороду -16 тисяч швейцарських франків.

А у грудні цього року видання "The Telegraph" включило записи Кирила Карабиця до гіду найкращими світовими записами класичної музики.

Звісно, наша вибірка не є всеохоплюючою, тому закликаємо читачів додати ще "пишалок" у коментарях.

Ольга Ситнік, УП.Життя

powered by lun.ua