Ти жінка і тобі 50: як знайти роботу?

Назва статті може видатись дивною: чому лише жінки, чому саме цей вік?

Але чи часто ми чуємо, що чоловікові варто зафарбувати сивину?

Чи, що він дарма взув кеди, бо це по-хлопчачому, а йому ж 50?

Ейджизм - дискримінація людини на підставі її віку - легко потрапляє у всі сфери життя, зачіпає як особисте так і суспільне.

Особливо прицільно стереотипи стосовно віку б’ють по жінкам. Саме через ці стереотипи старшій жінці знайти гідну роботу майже неможливо.

Ця проблема актуальна для нашого сьогодення, адже в Україні відбувається старіння популяції – згідно статистики, середній вік населення приблизно 40+. Отже, жінки старші 50-ти років становлять дедалі більшу частку робочої сили в Україні. За законодавством, вони до пенсійного віку мають право на працевлаштування.

Але які реалії?

Маємо справу з подвійною дискримінацією – за ознакою ґендеру і за віком.

Ця тема не надто часто проговорюється в нашому суспільстві, тому спробуємо розібратися, як жінкам такого віку в Україні можна знайти роботу, з якими труднощами вони стикаються, та як з цим можна боротися.

Фото Poupetta/flickr.com

Проаналізуємо статті, які є з цієї теми в Інтернеті.

Більшість з них пропонують жінкам віку 50+ насамперед звернути увагу на зовнішність. Досить часто можна зустріти поради такого типу:

– Старайтесь выглядеть моложе. Большинство работодателей отпугивает не столько возраст соискателя, сколько образ "старой клячи".

Після цього, автори схожих матеріалів радять взятись за "омолодження" резюме. З нього рекомендують прибрати все, що може вказувати на справжній вік.

В реальності це відбувається так, як описує волонтерка Центру зайнятості вільних людей (ЦЗВЛ) Лариса:

– Коли я дзвоню за оголошенням і кажу, що мені 38 років – 80% кажуть "До побачення". Дійшло до того, що по телефону я казала, що мені 28, коли насправді було 43, аби хоча б розповіли що за вакансія. Скажеш, що тобі 50 – їх навіть не цікавитиме попередній досвід роботи.

Уявімо, що ми дослухались до порад, приховали всіма можливими способами свій вік і налаштувались "на позитив" (це теж рекомендують у статтях про пошук роботи).

Робота для 50+: бухгалтерка, працівниця промислової галузі, працівниця агросектору, няня, гардеробниця... Фото Fabiola Correa mirrorcouk/flickr.com

Що ж пропонує нам ринок праці?

Бухгалтерка, старша бухгалтерка, працівниця промислової галузі, працівниця агросектору, няня, гардеробниця – і це ще далеко не повний список "перспектив", які відкриваються перед жінкою, яка вирішує знайти роботу після 50-ти років.

З приводу інших вакансій, на жаль, в багатьох випадках до співбесіди просто не доходить.

– Компанії неофіційно дають зрозуміти якої статті та якого віку потрібна людина. Після цього ми перетворюємо цей запит на вакансію, згідно з законами України і розміщуємо на сайтах work.ua, rabota.ua. Спершу до нас потрапляє резюме – і вже на цьому етапі в жінки старше 50-ти років нема шансів. Ми просто не зв’язуємось із нею, – анонімно пояснює HR-спеціалістка Наталя.

У свою чергу представниця рекрутингової компанії Олена анонімно зазначає:

– Неофіційно – якщо це дуже молода компанія або вакансія сучасного характеру – само собою виходить, що перевагу ми надаємо молодшому кандидатові. А от в промисловій галузі – навпаки, є попит на старших жінок. Якщо жінка випала з ринку, а потім вертається у 30-45 років – їй буде дуже важко знайти роботу. Це нормальний вік для бухгалтерки, старшої бухгалтерки, а от продавчинею-консультанткою, скоріш за все, таку кандидатку не візьмуть.

Пані Олена звернула увагу, на те, що часто жінка випадає до 30-45 років з ринку праці. Це не містичне зникнення. Все дуже просто – у сегменті неоплачуваної праці на плечах жінок лежить непропорційно велика доля домашньої роботи і роботи по догляду. В декретну відпустку радше піде жінка, а не чоловік. А це на певній час унеможливлює кар’єрній ріст.

Нормалізація суспільством скрутного становища в якому опинились жінки – проблема, на яку звертає увагу засновниця Центру зайнятості Вільних людей (ЦЗВЛ), HR-cпеціалістка Ірина Коваль.

– Часто чую фразу "та куди мені вже в такому віці". Дійсно, відмови через вік масові, але самі жінки про це майже не говорять, через нормалізацію суспільством цього явища. У ЦЗВЛ часто приходять волонтерити саме жінки, яким не вдається знайти роботу. У тому числі через вік.

Засновниця Центру зайнятості Вільних людей (ЦЗВЛ), HR-cпеціалістка Ірина Коваль

Мова йде не лише про нормалізацію, а й про інтерналізацію, коли самі жінки сприймають як даність штучно сконструйовані суспільством "норми", які відсіюють їх як профнепридатних, і навіть не пробують через це боротися із дискримінацією.

Знецінення свого досвіду погано відбивається на емоційному стані жінок, що змушені шукати роботу перед пенсією.

Колишня вчителька, методистка райвідділу освіти Олена Задорожна поділилась своїм досвідом:

– Я пішла на пенсію за вислугою років. Після 26 років роботи в школі. Перший тиждень я була в страшній депресії, не знала, що мені робити. За тиждень знайшла роботу через Інтернет, по оголошенню, адміністраторкою у дитячий гурток по танцям. Нормальний працюючий би на таку роботу не позарився.

Потім мої колишні співробітники, які вже теж пішли на пенсію по вислузі, запропонували роботу адміністраторки на маленькому підприємстві. Коли я вже пішла розраховуватись у відділ освіти, мені запропонували лишитись там працювати. Звідти я уже поїхала з посадою методистки. Після шокового стану, депресії, я мала три роботи на вибір.

І хоча цю історію можна назвати "історією успіху", зауважу, що всі три вакансії, запропоновані пані Олені, могли забезпечити лише низький рівень доходу. Дві з трьох вакансій стали можливим завдяки попередньому особистому знайомству із працедавцем.

Показово, що майже всі рекрутерки, з якими я розмовляла у процесі підготовки матеріалу, спершу говорили, що навряд зможуть мені допомогти, адже вони не мали до діла з жінками старше 50 у своїй роботі.

Це пояснювалося особливостями власної кар’єри: працювали лише з ІТ галуззю, мали порівняно недовгий досвід праці, специфікою клієнтських замовлень, які шукають лише молодих співробітників.

Проте, саме той факт, що всі вони не розглядають кандидаток старшого віку як конкурентноспроможних, те що вони пропонують шукати роботу лише в певних галузях – це також дискримінація.

Юрист Центру соціальних і трудових досліджень Віталій Дудін

Отже, я звернулась до юриста Центру соціальних і трудових досліджень Віталія Дудіна, який спеціалізується на трудовому праві, за порадою як реагувати на дискримінацію за віком та статтю.

– Стаття 22 Кодексу законів про працю забороняє необґрунтовану відмову у прийняті на роботу. Якщо за результатами співбесіди вам відмовляють і ви підозрюєте, що це пов’язано з вашим віком, а не діловими якостями – попросіть роботодавця письмово обґрунтувати відмову.

Крім того, юрист нагадує, що нещодавно було прийнято поправки, які чітко встановлюють, за якими ознаками дискримінація заборонена у сфері праці (стаття 2-1 Кодекс Законів про Працю).

– Відповідно до Цивільного процесуального кодексу, у разі наведення фактичних даних щодо дискримінації, доказування їх відсутності покладається на відповідача. Права дискримінованих осіб у суді можуть представляти громадські організації. Якщо ж ви звернетесь до суду з цивільним позовом, то маєте шанс отримати компенсацію за моральну шкоду.

Згідно з Законом "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", обмеження прав – це не лише прямі образи, а й непряма дискримінація, підбурювання до неї, пособництво їй та утиск. Зафіксувати факт порушення ваших прав можна, звернувшись до Державної служби України з питань праці, вона може винести адміністративний штраф за порушення законодавства про працю.

Якщо ви вже працювали, але вас звільнили з особистих мотивів (а натяки на ваші стать, вік, стан здоров’я, вагітність і є такими мотивами), то потрібно звертатись до прокуратури з вимогою відкрити кримінальну справу за статтею 172 Кримінального Кодексу України "Грубе порушення законодавства про працю". Варто зазначити, що Закон "Про зайнятість населення" передбачає право на працевлаштування за рахунок квот працівникам, яким лишається 10 років до отримання пенсії за віком.

Дискримінація працедавцями на підставі віку та статі безумовно є протизаконною.

В нашому суспільстві панує система упереджень, згідно з якою жіночий капітал – це молодість і краса. Погляньмо лише як індустрія краси нав’язливо продає міф ніби процес старіння можна спинити, а всі хто не відповідають стандартам краси і молодості просто недостатньо стараються. Все це неймовірно тисне на жінок.

Коли я хотіла проілюструвати статтю фотографіями жінок 50+ за роботою знайшла лише фото, що так само ілюструють стереотипи – жінку з величезним калькулятором, жінку з дитиною, жінку біля шафи з одягом.

Типові фото на запит про роботу для дорослої жінки. Фото Phil Campbell та Alan Cleaver (flickr.com)

На запити в фотобанку на слово "жінка" видає жінок у купальниках. Шукаю за словами "жінка працює" – знаходжу жінок в полі, за ткацтвом, на найбільш низькооплачуваних роботах. Здається це і є ілюстрацією до теми.

Суспільство не створило запит на фото жінок за роботою. Жінок і досі візуалізують такими, що вписуються в стереотипне уявлення, як сексуальний об’єкт ("жінка-мати", "жінка-домогосподарка"). Жінка, що працює в цьому контексті дорівнює – "жінка-бухгатерка". Що не применшує значимість роботи бухгалтерки, але виключає з поля зору інщі види діяльності жінок.

Дискримінацію при працевлаштуванні на роботу неможливо подолати лише зусиллями самих жінок вікової групи 50+. З цим потрібно боротися шляхом створення ефективніших механізмів протидії дискримінації на державному рівні.

Також потрібно говорити про це масово – порушуючи тишу навколо теми, реагуючи на прояви дискримінації. Це допоможе почати змінювати упереджене ставлення роботодавців, але також і змінювати інтерналізоване знецінення самих себе жінками 50+.

Результат буде помітним, коли в старших жінках ми почнемо бачити не лише нянь та сортувальниць, а досвідчених працівниць найрізноманітніших галузей.