Окуповані душі. Як переселенці судяться за українські документи

494
25 лютого 2016

Документи, які зараз видаються на тимчасово окупованих територіях – на Донбасі та у Криму, в Україні не мають жодної юридичної сили.

Якщо людина народилась чи померла там, то лише через суд можна отримати українське свідоцтво про народження чи смерть.

Іноді на отримання такого документу йдуть довгі місяці. Держава обіцяє, що скоро все можна буде оформити за 24 години, але юристи не певні, що це стане можливо. 

"Навіщо йому інше?"

22-річна Катрін Бельська все життя прожила у Луганську.

Коли у місті з`явились бойовики, вона з матір`ю поїхала до Криму, у місто Саки. Спочатку думала, що тимчасово, аби відпочити, але почався розпал подій і довелось залишитися на окупованому півострові.

9 серпня 2014 року народився син Катрін Іван.

26 серпня дівчина отримала свідоцтво про народження малюка, видане відповідно до законодавства Російської Федерації.

– Спочатку у Криму батьки могли обирати – українське вони хочуть свідоцтво, або російське. Коли я народила, то документ видавали вже тільки російський. Але ми не планували у Криму залишатися. Я – це точно. Я для себе вирішила, що все одно повернуся в Україну, розповідає переселенка.

У Криму соціальні служби дали зрозуміти Катрін, що, зважаючи на її громадянство, жодної фінансової допомоги на дитину вона не отримає.

Не посприяла виплатам навіть російська реєстрація малюка.

 

У листопаді 2014 року луганчанка разом із тримісячним сином переїхала до Миколаєва. Аби оформити грошову допомогу на дитину, вона принесла всі оригінали документів у відповідні служби.

– Місяць мені не давали жодної відповіді. Я подзвонила в Управління соціального захисту, вони відповіли: міняйте свідоцтво про народження, можливо, тоді ми щось вам виплатимо, – пригадує Катрін.

Восени 2015 року Катрін Бельська переїхала у Бровари, де у жовтні подала позов до Броварського міськрайонного суду Київської області.

Дівчина розповідає, що вже на першому засіданні їй відразу сказали про необхідність подачі додаткових документів. Лише свідоцтва було замало, аби суддя змогла встановити факт народження дитини.

– Суддя зробила наголос на тому, що у мене ж є свідоцтво Російської Федерації, навіщо мені інше. Але я – громадянка України і хочу, щоб моя дитина зростала в Україні. Вже п'ять разів засідання суду переносили. Весь час судді потрібні якісь докази.

Катрін з сином Іваном

19 лютого Катрін поїхала на засідання разом з маленьким Іваном, аби показати, що дитина дійсно існує. Навіть цей факт не переконав суддю. Засідання перенесли на 14 березня.

– Всі юристи в один голос говорять, що я перша з таким зіткнулася. Що це перший випадок. У більшості – приїхали, подали позов і свідоцтво, жодних додаткових документів, – пояснює Бельська.

При цьому вона уточнює, що через цю бюрократію не може влаштувати дитину у садок.

– Я тут одна – я і мій син, тому іноді проблема, з ким його залишити. Хай би і відмова була, я б в Апеляційний суд подала, але ж немає жодного рішення вже півроку. Тож я не можу рухатись далі.

Все залежить від позиції судді

Крім власне свідоцтва про народження чи смерть, виданого на окупованих територіях, підтвердженням для суддів можуть бути виписки з лікарні, свідчення очевидців, документи батьків, фотографії…

Це – вичерпний перелік, не кажучи вже про "демонстрацію" самої дитини на засіданні суду.

Юристи підтверджують, що випадок Катрін – виключення з правил.

В центр допомоги переселенцям "Восток СОС" чи не найчастіше звертаються саме з питанням перереєстрації свідоцтва про народження чи смерті.

Про більш ніж 50 судових справ, пов`язаних з цією проблемою, говорять і у "Крим СОС".

Волонтери підкреслюють, що це – величезний відсоток заяв, але подібної історії ще не було.

За словами юриста "Восток СОС" Ольги Аношкіної, проблема у тому, що в законодавстві не прописаний конкретний перелік документів, потрібних під час процедури отримання українського свідоцтва.

Юрист "Восток СОС" Ольга Аношкіна

Вона вважає, що часто результат залежить від позиції самого судді.

Практика зараз складається так, що будь-якого документа досить, щоб встановити факт народження чи смерті свідоцтва з печаткою "ЛНР", "ДНР", кримською печаткою, довідки з пологового будинку. Адже людина не може отримати іншого. Вимагати чогось більшого я не бачу причин.

У цій історії незрозуміло, чому проводиться п'ять судових засідань. Людина надала всі необхідні документи, щоб встановити факт народження. Більш того вона в суд приходила з дитиною, щоб показати, що вона існує. Цей випадок, як мені здається, на совісті судді, – вважає Ольга Аношкіна.

Координатор юридичного напрямку "Восток СОС" Олександра Дворецька також підтверджує, що у ситуаціях, пов'язаних з ненаданням подібних документів і відсутністю швидкого рішення, все дуже залежить від суддів.

Координатор юридичного напрямку "Восток СОС" Олександра Дворецька

У нас бувають справи, де швидко проходять рішення, з першого судового засідання. Достатньо лише довідки з лікарні або умовно виданого на окупованій території свідоцтва про народження, щоб вважати, що цей факт трапився.

Але бувають і зовсім екзотичні прохання. Наприклад, крім свідоцтва про смерть, яке видане на окупованій території, вимога фотографії могили людини, яка похована, з табличкою. Або ж фото людини у труні, – розповідає Дворецька.

Координатор "Восток СОС" виокремлює ще одну проблему, пов`язану з затягуванням видачі українського свідоцтва про народження: дитячі виплати оформлюються протягом першого року життя дитини.

Після закінчення цього терміну мати вже не зможе отримувати грошову допомогу заднім числом.

Отримати свідоцтво за 24 години

19 лютого Петро Порошенко підписав закон №3171 "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України".

Ініціатором проекту є Кабінет міністрів, розробкою займалось Міністерство юстиції. Поки що документ не опублікований, але експерти вважають, що він суттєво спростить життя переселенцям.

У законі йдеться, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території будуть розглядатись невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду, а ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню.

Крім того, копія судового рішення відразу має надсилатись до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Юрист Ольга Аношкіна пояснює, що, згідно із законом, якщо говорити про факт народження, то збільшено коло суб'єктів, які мають право звернутися до суду із заявою. Раніше це були тільки батьки. Тепер без довіреності заяву можуть подати найближчі родичі - бабусі, дідусі, брати та сестри.

Катрін Бельська все життя прожила у Луганську, проте її син народився у Криму

Окрім цього, наприклад, для кримчан закон значно спрощує всю процедуру.

Раніше вони повинні були звернутися в Апеляційний суд міста Києва для визначення підсудності, аби дізнатись, який суд буде розглядати справу. Була двоетапна процедура.

Тепер такий ланцюг буде скасовано. По суті, кримчани можуть піти в будь-який суд за місцем проживання.

У самому Міністерстві юстиції вважають цей закон буквально рятівним.

Голова відомства Павло Петренко зазначає, що дуже багато людей робили запити, як отримати українські документи, тож процедура має бути максимально простою.

За його словами, буде розроблена інтерактивна карта РАЦСів, де можна буде оформити типову позовну заяву до суду.

Далі механізм такий: людина збирає документи, які підтверджують факт народження або смерті, у цей же день вона звертається до будь-якого суду, який має винести рішення протягом доби. Далі рішення суду відразу надається для виконання у той самий РАЦС.

Найближчими днями ми очікуємо публікації цього закону. Міністерство починає роботу по всім РАЦСам. Я думаю, що з перших днів українські громадяни зможуть отримати цей сервіс, а суди будуть ставитись до цієї ситуації з громадянською позицією та не будуть затягувати, – каже Петренко і підкреслює, що всю проблему можна буде вирішити протягом 24 годин.

Міністр юстиції Павло Петренко обіцяє, що процедура має бути максимально простою. Фото прес-служби міністерства

Тим часом, незважаючи на всі плюси, експерти бачать у законі й незрозумілі речі.

Формулювання "справи розглядаються миттєво" вони вважають дуже розмитим.

Також недопрацьований перелік населених пунктів, які вважаються окупованими, і аспект щодо родичів. Заяву в суд вони подати можуть, але незрозуміло, яким чином потім отримають свідоцтво у РАЦСі – у законі не прописано, що родичі також можуть зареєструвати дитину.

Цей закон спрямований на те, щоб терміни були більш чіткими. Така заява не може розглядатися у п'ять судових засідань. Звичайно, день в день такого не буде, але ми сподіваємося, що терміни будуть більш стиснутими. Але головний мінус навіть при спрощеній процедурі потрібно звертатися в суд, платити судовий збір розміром 275 гривень. Це не дуже зручно, – коментує юрист "Восток СОС".

Експерт Української Гельсинської спілки з прав людини Дар'я Свіридова додає, що судова справа у будь-якому разі вимагає, аби особа виїхала за межі окупованої території. Це потребує фінансових затрат і небезпечно.

На її думку, в Україні необхідно впроваджувати адміністративну процедуру перереєстрації. Більш того, це є обов`язком держави.

Тим часом, незважаючи на всі складності, люди їдуть з окупованих територій в Україну, аби отримати свідоцтва про народження чи смерть.

Переселенка Катрін Бельська пояснює це безперспективністю так званих "документів ЛНР/ДНР":

Всі далеко не дурні і розуміють, що з цим папірцем ти ніхто. Народився ти, помер, ніхто про це ніколи не дізнається.

powered by lun.ua