Все, що ми знали про залежність, неправда: факти з лекції TED Talk

Ми хочемо допомогти тим, хто страждає від залежностей, але не маємо відповіді на елементарне запитання: що їх викликає?

Про це під час зустрічі на платформі TED Talk розповів Йоган Гарі (Johann Hari), який їздив світом, подолав загалом 40 тисяч км і спілкувався з наркозалежними та лікарями, щоби знайти можливі способи їм допомогти.

Зокрема, він побував у Португалії, – єдиній країні, де декриміналізовано усі наркотики. І розповів, чому так сталося.

Наркотики викликають залежність, коли людина не бачить альтернативи.

"Ми думали, і нам про це розповідали протягом сторіччя, що наявність певних хімічних речовин у героїні викликає залежність, тому якщо приймати його протягом, наприклад, 20 днів, тіло потрапить у фізичну залежність. Але якщо ви вийдете на вулицю, вас зіб'є машина, і розтрощить кістки стегна, то вас доправлять до лікарні, і там довгий час колотимуть діаморфін, у якому є героїн. Тож у ліках кожен пацієнт отримує дози героїну.

Тоді всі мали б стати наркоманами. Але все відбувається не так", – розповідає під час конференції лектор TED.

Фото Partha S. Sahana/Flickr

Він наводить такий приклад. Брюс Александер, професор психології у Ванкувері, ще у 70-х роках провів експеримент з пацюками, який довів: тварини пили воду з героїном лише тоді, коли у їхній клітці не було нічого, окрім двох мисок: одна зі звичайною водою, інша – із наркотиком, розчиненим у воді.

Коли пацюків помістили до клітки, де була їжа, різнокольорові м'ячі, їхні друзі та партнери протилежної статі, вони не зловживали водою із наркотиком, а ризик передозування знизився зі 100% до 0%.

В той самий час за американськими солдатами, які приймали героїн у В'єтнамі, після повернення додому пильно стежили психіатри. Виявилося, що у них не було синдрому відміни – 95% з них припинили вживати наркотики.

"У людей є вроджена природня потреба встановлювати зв'язки. Коли ми щасливі і здорові, ми контактуємо один із одним. Але якщо хтось не може цього зробити, бо травмований, ізольований чи побитий життям, він шукатиме відчуття полегшення в іншому. Це можуть бути азартні ігри, кокаїн, марихуана чи порнографія", – пояснює Йоган Гарі.

"Жоден із нас не стане пити горілку протягом 6 місяців. Не тому, що нас хтось зупиняє, а тому що у нас є улюблена робота, кохані. Головна проблема залежності – неспроможність нести тягар участі у власному житті", – вважає він.

"У всьому світі наркоманів карають, присоромлюють. Дають судимості і ставлять перепони, коли вони намагаються встановити нові зв'язки", – підсумовує лектор.

У 2000 році у Португалії 1% населення мав залежність від героїну. Там вирішили йти іншим шляхом: дозволити усі наркотичні речовини, а гроші, які раніше спрямовувалися на ізолювання наркозалежних, спрямувати на їх соціалізацію.

Для них створюють робочі місця. Видають мікрокредити на створення бізнесу. Експеримент вже триває 15 років.

Вживання ін'єкційних наркотиків у країні знизилося на 50%. Такі дані наводить Британський журнал кримінології.

Рівень передозувань і захворювань на ВІЛ теж значно знизився.

"У сучасному суспільстві ми всі маємо залежності. Ві смартфонів, шоппінгу чи їжі. Так, ми маємо багато зв'язків, але коли у вашому житті буде криза, не підписники вашого Twitter будуть поруч із вами, і не друзі на Facebook. Це будуть ваші друзі, з якими у вас щирі справжні стосунки", – наголосив Йоган.