Український вчений розповів Independent про роль лемурів у подорожах людини до Космосу

Про це виданню The Independent розповів український нейробіолог Владислав В'язовський.

Він припускає, що використання енергії "сплячого режиму" надважливе для людства, якщо ми маємо намір вийти за межі нашої Сонячної системи.

Український вчений та його група дослідників працює в Оксфордському університеті. Наразі науковці вивчають, як можна помістити астронавтів у стан тривалого сну, використовуючи знання про поведінку ссавців – таких, як ведмеді та карликові лемури.

"Подорож до найближчої планети – Марса – триватиме близько 8-ми місяців, враховуючи можливості сучасних технологій. Якщо ми лише сподіваємося відвідати інші зоряні системи, навіть якщо зможемо подорожувати зі швидкістю світла, дорога туди триватиме роки. Можливість занурюватися у стан довгострокового заціпеніння зробить такі відстані менш стомлюючими для астронавтів та зберігатиме життєві сили, – розповів В'язовський.

"Великі ссавці, наприклад, ведмеді та навіть примати – товстохвості карликові лемури Мадагаскару – можуть йти на зимівлю. Це означає, що, теоретично, люди не є занадто великими чи занадто голодними до енергії, щоб також впадати у сплячку".

Український нейробіолог та його група в Оксфорді вивчають зимівлю лемурів, щоб людина могла довго подорожувати у Космосі. Фото Depositphotos

Робота українського вченого та його групи є частиною програми Європейської космічної агенції. Там вважають, що "відкриті питання", звісно, лишаються, однак зимівля людини теоретично можлива, тож астронавти зможуть перебувати у "сплячці" тривалий час.

Вони спираються на широке використання контролю гіпотермії та сповільненого метаболізму у медицині, у тому числі під час кардіологічних операцій, коли тіло пацієнта охолоджують нижче нормальної температури.

Однак, для того, щоб використовувати технологію зимівлі у космічних подорожах, вченим потрібно зрозуміти, чому тварини раптово впадають у сплячку на кілька годин чи місяців. Здається, тварини знають, як саме можна "вимикатися" безпечно.

Вчені також повинні подолати руйнівний вплив холоду на здатність мозку зберігати спогади.

Дослідження на кажанах доводять, що більшість спогадів зберігається навіть після багатьох місяців майже повного нейро-пригнічення. Але одні спогади оберігаються краще, ніж інші – зокрема, здатність пам'ятати про близьке походження, - пояснив В'язовський.

Гіпотермію та сповільнений метаболізм уже використовують під час операцій. Фото Depositphotos

Доктор Люїс Дарнелл з Університету Кенту Британської космічної агенції вважає, що "гени зимівлі існують у тілі ссавців. Фокус лише в тому, щоби перепрограмувати людину на здатність використовувати цю можливість".

NASA проводило досліди щодо сплячки людей у Космосі ще у 1950 році, однак інтерес агентства зник по завершенню космічних перегонів.

Після зимівлі тварини впізнають своїх близьких родичів, найкращою пам'яттю можуть похвалитися кажани.

Арктична земляна білка досягає під час зимівлі температури тіла 0°C.

Ведмеді під час зимового сну перетравлюють поживні речовини. Частота їх серцебиття падає з 55 до 9 ударів на хвилину. Самка може навіть народжувати, ведмежата харчуються її молоком, поки вона не прокинеться.