Після ЧАЕС. Чи можуть малі дози радіації вбивати

Наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка сталася 30 років тому, пов’язують, у першу чергу, із підвищеною кількістю онкологічних хвороб, які спостерігались у ліквідаторів та населення після отримання великої дози опромінення.

Тим часом малі дози радіації теж впливають на здоров’я, та іноді призводять навіть до більш жахливих наслідків.

Група українських, російських, американських і французьких дослідників проаналізували дані про біоефекти малих доз, зафіксовані за 25 років після Чорнобильської аварії при разовому та хронічному радіаційному впливі на людину й біоту. Проведено порівняння і розглянуті механізми їх виникнення на клітинному, організмовому і популяційному рівнях.

Про результати цих досліджень вчені – доктор біологічних наук Олександра Кравець та кандидат медичних наук Марина Набока – розповіли на лекції, яку організувала Програма імені Фулбрайта в Україні.

"Українська правда.Життя" занотувала головні думки експертів.

НАСЛІДКИ АВАРІЇ НЕ ВИЗНАЧЕНІ У ВСІЙ ПОВНОТІ

Олександра Кравець стала радіобіологом у 1986 році. Вона провідний науковий співробітник Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, стипендіат Fulbright Scholar Program 2005/06 (Georgia Institute of Technology, Atlanta, GA).

Останні роки Кравець вивчає саме ефекти впливу малих доз на організми.

Науковець зазначає, що через 30 років після аварії на ЧАЕС у зоні хронічного опромінення проживають 5 мільйонів людей, 2,7 млн з яких – в Україні.

В Україні радіоактивними випадами було опромінено 9% від загальної площі, наразі у зоні хронічного опромінення проживають 2,7 млн українців. На світлині місто Прип`ять. Фото fotokon/Depositphotos

За її даними, вибух забруднив радіоактивними випадами більше 200 тис. кв. км території Європи. В Україні – це 9% від загальної площі, 18 областей, 42 тис. кв. км.

Вчені виявили після аварії 76 радіонуклідів, у тому числі ізотопи йоду, стронцій та радон.

Було евакуйовано від 126 до 350 тисяч людей.

Аварію на ЧАЕС ліквідували від 600 тисяч до мільйона людей. Така невизначеність пов’язана з тим, що участь великої кількості військових і робітників міліції була незадокументована.

Олександра додає, що у перші тижні після аварії ліквідатори працювали практично без захисту, бо респіратор "Пелюстка", підкреслює дослідниця, безсилий навіть перед грипом, не кажучи про радіоактивний пил.

– Повністю ігнорували техніку безпеки. Польові дозиметри зашкалювали, але доза, яку отримували працівники, оцінювалась цілком довільно.

Також ліквідатори отримували внутрішнє опромінення через вдихання радіоактивного пилу, яке випалювало легені, це було виявлено у 60% з них.

У ліквідаторів отримані дози визначались по емалі зубів, а у тих, хто був евакуйований – за кількістю часу, який вони провели у зоні зараження та в залежності від того, куди були вивезені.

У всіх інших визначався рівень опромінення полоси, де вони жили. При цьому, за словами Кравець, навіть невелика доза радіації у поєднанні з іншими факторами могла дати мутагенний ефект.

– Радіочутливість виду визначається по ЛД50 – дозі, яка викликає смерть у 50% опроміненої популяції. Ця величина коливається від 1,5-2 грей для вівці, свині і мавпи, 2,5-4 – для людини, віслюка, собаки, до 10 тисяч грей для зелених водоростів.

На момент аварії радіаційні ефекти уявляли так: 0,5 грея вважалось границею малих доз. Для цієї області були відсутні докази негативного впливу; 1-1,5 грея – перші прояви променевої хвороби; 2,5-4 – ЛД50; 7-10 грей – мінімальна абсолютна смертельна доза, – розповідає Кравець.

Вплив малих доз радіації може призводити до хромосомних відхилень. На зображенні 3D візуалізації X і Y-хромосом. Фото knorre/Depositphotos

Взагалі радіаційні ефекти поділяють на детерміністські та стохастичні.

Для перших характерна променева хвороба, катаракта, тут є наявність певного мінімального порогу, нижче якого ефект від опромінення повністю відсутній, а вище залежить від отриманої дози.

Для других притаманні хромосомні відхилення, рак. Дозовий поріг для таких ефектів повністю відсутній, тож вони можуть нести в собі величезну небезпеку навіть в малих дозах.

Станом на зараз, як розповідає радіобіолог, наслідки аварії не визначені у всій повноті навіть для ліквідаторів, хоча, за різними джерелами, у перші 20 років після аварії їх померло від 25 до 100 тисяч. Причини їх смертей, каже дослідниця, зазначають як "можливо пов’язані з дією радіації".

Кравець додає, що з 1988 по 1996 роки рівень лейкозів у ліквідаторів підвищився у 4,5 рази, а у жінок-ліквідаторів – ризик раку молочної залози.

Кравець розповідає, що наслідками на забруднених територіях стали більше 5 тисяч випадків захворювань на рак щитоподібної залози.

Вона підкреслює, що статистично інші форми раку не спостерігались.

Тим часом у дітей підвищувався рівень хромосомних аберацій, були випадки народження дітей із порушенням морфології органів, підвищилась частота народження дітей із синдромом Дауна.

Доведено, що судинні, кардіологічні, гастроентерологічні захворювання можуть бути результатом опромінення. Фото atholpady/Depositphotos

– На сьогодні доведено, що не тільки певні форми раку, але й інші відхилення можуть бути результатом опромінення.

Це – судинні, кардіологічні, гастроентерологічні захворювання.

Це – падіння репродуктивного потенціалу всіх видів тварин та рослин, активізація мобільної частини ДНК, підвищення рівня мутацій, прискорення генетичної трансформації видів з короткою тривалістю життєвого циклу.

Спостерігаються перебудови у відновлюваних процесах у тканинах. Поступові зміни у морфології клітин і тканин, змінюється їх біохімія та морфологія, – резюмує Олександра Кравець.

МОСКВА СКАЗАЛА НЕМАЄ МАЛИХ ДОЗ

Марина Набока – старший науковий співробітник Науково-інженерного центру радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України, стипендіат Fulbright Scholar Program 2001/02 (University of South Carolina, Columbia, SC).

Вона теж займається дослідженням ефекту малих доз і розповідає, що ще 5 років тому, разом з іншими вченими написала статтю, в якій група довела дію малих доз на організми.

Публікацію відправили до Москви, але науковцям відповіли, що викладені у ній тези – неможливі та недоведені.

– Казали, що немає малих доз. Ми показували докази, а нам говорили, що такого не може бути. Стаття так і не була опублікована, – розповідає Набока.

Марина Набока: "Казали, що немає малих доз. Ми показували докази, а нам говорили, що такого не може бути". Фото Postnikov/Depositphotos

Дослідниця додає, що головна складність в цих дослідженнях полягає у тому, що в цифрових межах поняття "малі дози" визначити неможливо, бо воно по-різному трактується дослідниками. Вплив має і те, що кожен організм по-своєму реагує на дози, багато залежить від віку, тривалості опромінення.

– Цифрові характеристики не можуть бути показником малої дози. Швидше за все це реакції, прояви.

При хронічному опроміненні малі дози є більш небезпечними, ніж високі, бо будь-який чинник може виявитися фатальним, якщо він довго впливає на одне і теж.

Тобто, важкість захворювання не залежить від того, яку саме дозу людина отримала – велику чи малу, – каже Набока.

За її словами, реакція організму на малі дози відрізняється від реакції на великі.

При малому впливі відразу йде репарація (відновлення), але саме збивання цього процесу призводить до того, що виникає захворювання. Репарація виходить не стовідсоткова, радіація накопичується в організмі.

У результаті радіаційний вплив в малих дозах підвищує чутливість організму до подальшого опромінення, тому навіть ще менші дозі викликають ефекти. Через певний час підвищується чутливість не лише до радіації, але до будь-яких несприятливих факторів – стресів, токсинів.

– Маленькі дози врешті призводять до перетворень ДНК, генної нестабільності, незалежно від того, це людина чи птахи, тварини, рослини.

Це – зниження чисельності та видового різноманіття. Мутації, аномалії, – розповідає Марина Набока.

Коли вчені досліджували дію малих доз, то вперше встановили у людини радіочутливість центральної нервової системи.

Коли вчені досліджували дію малих доз, то вперше встановили у людини радіочутливість центральної нервової системи. Фото alexei171/Depositphotos

Набока наголошує: раніше вважалося, що радіація не впливає на ЦНС.

– Саме мозок чутливий до дії радіації. Були виявлені нові ефекти – нервові і психічні захворювання. Вони виявлені у дітей, у ліквідаторів.

Серед дітей ми побачили підвищення захворюваності звичайними хворобами. Малі дози також мають вплив на серцево-судинну систему. Ми спостерігали збільшення смертності від захворювань кровообігу у дорослих, когнітивного дефіциту у дітей, розумову відсталість плода. Передчасне старіння ліквідаторів. Все це можна віднести до ефектів малих доз, – роз’яснює Набока.

Також вона додає, що серед заражених малими дозами збільшилася частота психічних розладів, а саме – шизофренії, депресії, суїциди, синдром хронічної втоми.

Синдром залежності від алкоголю, за словами дослідниці, розвивається вже на основі психічних розладів, які виникли.

Також підвищується ризик атеросклерозів, хронічної ішемії мозку.

Під час свого дослідження вчені порівняли стан дитячої популяції у Житомирській області. Малеча, що проживала на більш забруднених територіях, мала гострі захворювання шлунково-кишкового тракту.

Набока додає, що врешті малі дози, дію яких досі не вважають сильною, призводять до виродження популяції. Наприклад, ластівки вимирають у 19 поколінні. Їх популяція зберігається лише за рахунок прийшлих пташок.

ЩО РОБИТИ?

Науковці трохи заспокоюють: українська нація проживає на виступі гранітових порід, які найбільше вміщують радій. Тому його дочірній продукт, радон, українці отримують в 2-3 рази вище у порівнянні з іншими популяціями. Тож, організми пристосувались до підвищеної радіації.

Незважаючи на це, додаткових порцій радіації все ж таки варто уникати.

Особливо це стосується харчування. В Україні досі є зони, заражені радіоактивними елементами, які через грунт і воду проникають в рослини і тварин, а потім і в продукти. Зараження найбільше вражає такі продукти як молоко, лісові ягоди і гриби.

При харчуванні такими продуктами теж можна говорити про вплив малих доз радіації, бо при одноразовому вживанні ефект помітним не буде, але при систематичному серйозних проблем зі здоров'ям не уникнути.

Тож, аби бути здоровими, важливо доглядати за своїм організмом через харчування.

Олександра Кравець підкреслює, що найбільш корисні – це найпростіші продукти.

Зараження найбільше вражає такі продукти як молоко, лісові ягоди і гриби. Фото litleskare/Depositphotos

– Неможна обмежувати себе у жирах, бо це вітамін А, D, ненасичені жирні кислоти, які входять в склад мембран. В інтернеті ви знайдете багато інформації, як схуднути, чого не треба їсти, але ніхто ніколи не пише, що всі дієти мають бути збалансованими. Якщо ви хочете бути стрункими і здоровими, зменшуйте кількість вуглеводів, але різко не зменшуйте кількість жирів. Особливо насичених. Це жиророзчинні вітаміни. Намагайтесь їсти менше солодощів та білого хліба, але шматок чорного буде лише на користь.

Дотримуйтесь рекомендації: п’ять порцій сирих овочів та фруктів на день. Це 500 грам. Також треба їсти крупи. Виходити на свіже повітря.

Науковець додає, що варто приділяти особливу увагу свіжості продуктів та їх сезонності. Особливо це стосується саме овочів та фруктів.

Вона підкреслює, що, звичайно, вивести радіонукліди з організму непросто, але допомагають їх не накопичувати такі елементи як селен, калій, кальцій, клітковина та антиоксиданти. Найкраще може побороти наслідки радіоактивного впливу каротин. Всі ці елементи є в горіхах, злаках, фруктах, цитрусових, овочах та бобових.

Незважаючи на погану "репутацію" грибів, вони містять селен. Клітковина є у молочних продуктах.

– Також раджу не жити на перших поверхах.

Якщо ви взяли воду із джерела, то після того, як її принесли додому, відкрийте пляшки та відкрийте кватирки, аби газ виходив. Якщо вода глибоко, то в ній багато радону, – радить науковець.

Експерт додає: оскільки українці не можуть зробити довкілля абсолютно чистим та ізолювати себе від радіації, треба просто менше нервувати і радіти життю.

Вікторія Іщенко, спеціально для УП.Життя