Чи нормально не любити чужих дітей? Жінка поскаржилась на 3-річну доньку подруги

344
26 квітня 2016

Обговорення гострого питання стало топ-темою тематичних пабліків.

Користувачка з нікнеймом Thebrowntrout розповіла про трирічну доньку своєї подруги, яка постійно дратується та вчиняє істерики. На дописи звернуло увагу видання The Daily Mail.

"Вона вимагає, щоб її усюди носили. Не хоче їздити у візочку (хоча вона й для нього завелика). У моєї подруги є молодша 9-місячна дочка, яку мати носить у слінгу. Тому подруга має або страждати і тягти на собі двох дітей, чи нести одну на руках, а іншу у візочку.

Дівчина хоче отримувати все й одразу. Вона кричить, що чогось хоче. Мати дає їй те, про що вона просить, але та і далі кричить. Такі крики є постійними.

У моєї подруги не лишається часу на меншу дочку, бо вона постійно мусить давати раду зі старшою. І з нею зовсім не можна поговорити — через поведінку трирічної дитини.

Жінка поскаржилася на поведінку дочки своєї подруги і запитала на порталі Mumsnet, чи це нормально — не любити чужих дітей? Фото для ілюстрації. Фото maekita121/Depositphotos

Тому я хочу запитати: чи маю я підстави вважати, що моя подруга повинна вчити дитину не поводитися так, і чи маю я уникати нашої дружби? Ці крики дуже гучні для вух.

Коли діти починають поводитись як люди? Дівчина піде до садочка через 16 місяців, там вона не буде так поводитись?"

У пізнішому пості жінка розповіла, що захоплюється спокоєм, із яким мама двох дівчат ставиться до цієї ситуації.

Онлайн-спільнота батьків розділилася на тих, хто користувачку підтримав — бо відчував те саме щодо дітей своїх друзів. Друга половина відвідувачів порталу критично поставилася до звернення жінки.

Користувач Waitingforsomething написав: "У вас є чи були трирічні діти? Так, з ними важко. Ви пропонували допомогу матері, вашій подрузі? Схоже на те, що їй би стала в нагоді ваша підтримка. Не пишіть засуджуючі пости у мережі".

Розповідь жінки про відсутність симпатії до дочки подруги розділила користувачів батьківського порталу на два табори

Користувач Cheby припустив, що жінка просто заздрить подрузі. "Найкраще, що ви можете зробити, це підтримати їх і бути поруч. Якби я знала (знав), що хтось із моїх друзів думає так про мою дитину, я б не хотів мати з ним справ".

Тим часом DamentedUnicorn написав: "У мене немає дітей, але звучить так, ніби для малюків ця поведінка нормальна. Погана річ у тому, що ваше ставлення до дитини жахає".

Дехто заявив, що відсутність у жінки власних дітей є очевидною, бо вона не підозрює, як вони зазвичай поводяться. Повертайтеся сюди до нас, коли у вас з'являться власні діти, і, можливо, ви не будете настільки жахливо засуджувати дітей.

 

Однак інші користувачі були не такими категоричними та поскаржились, що нелюбов до дитини — "це табу сучасного суспільства" і такі думки вважаються навіть "політично некоректними".

Зокрема, людина з нікнеймом RaskolnikovsGarret заявила: "Я з вами. Я не дуже люблю дітей свого брата. Однак вони змінюються і з віком з ними легше. Я ніколи не показував батькам дитини, як почуваюся. Мене дратує, коли поведінка дітей зачіпає мене, а батьки у цей час нічого не роблять".

Нелюбов до чужої дитини — "це табу сучасного суспільства"? Фото для ілюстрації. Автор ababaka/Depositphotos

Відвідувач порталу з нікнеймом dowhatnow написав: "Чому так некоректно говорити про те, що ти не маєш теплих почуттів до конкретної дитини? І оці коментарі на кшталт "я припиню спілкуватись з друзями, якщо моя дитина не подобається — вони ж не центр вашого світу?

Абсолютно нормально відчувати речі, про які пише авторка посту. Вона не висловлює свої почуття, а намагається з ними впоратись. Неприємно дивитися, як дитина стає єдиним центром чиєїсь уваги, навіть якщо їй усього три. І також неприємно, коли не можеш проводити час із друзями через їхніх дітей, навіть якщо причини зрозумілі".

Користувач на ім'я HPsauciness навіть засудив тих, хто висловлювався негативно: "Я здивований бачити деякі з відповідей тут, адже цілком нормально для порталу Mumsnet говорити про любов до своїх дітей, але несприйняття чужих".

У мене теж був такий досвід. Зазвичай мені подобаються чужі діти, але я весь час зустрічаю дітей, яких не сприймаю, бо вони жахливо поводяться і не дуже чарівні. Причому співпадають обидві умови. Деяких дітей, особливо у різні періоди їхнього життя, справді важко любити. Нам же не має подобатись кожен дорослий".

powered by lun.ua