"Викинь мотлох із життя". Уривок із бестселера про прибирання

Коли я кажу людям, що моя робота — вчити інших прибирати, зазвичай на мене кидають здивовані погляди.

"Ви справді заробляєте на цьому гроші?" — перше питання, яке вони мені ставлять. А після нього майже завжди можна почути: "Невже людям потрібні уроки прибирання?"

Так, інструктори та школи пропонують найрізноманітніші курси, починаючи з куховарства та садівництва й закінчуючи йогою та медитацією, але знайти уроки з прибирання не так легко.

Існує загальна думка, що вміння прибирати — це природний хист, а не те, чого можна навчитися. Кулінарні здібності та рецепти передаються як сімейні традиції від матері до доньки, однак іще ніхто не чув, щоб хтось передавав сімейні секрети прибирання, навіть у межах однієї родини.

Подумки верніться у своє дитинство. Я впевнена, більшості з нас добре перепадало за те, що ми не прибирали у своїх кімнатах, але чи багато батьків навчали своїх дітей наводити лад у кімнаті, усвідомлюючи, що це частина виховання?

Одне дослідження з цього питання показало, що менш ніж 0,5% батьків ствердно відповіли на питання: "Чи проходили ви коли-небудь формальну підготовку до прибирання?" Наші батьки вимагали, щоб ми прибирали свої кімнати, але ж їх також ніхто не вчив, як це робити. У цьому питанні ми всі самоуки.

Увага до практики прибирання не приділяється не лише вдома, а й у школі. Курси з домоведення в Японії та в цілому світі вчать дітей, як готувати гамбургери на уроках з кулінарії або як користуватися швейною машинкою, щоб пошити фартух; але, на відміну від кулінарії та шиття, темі прибирання часу майже не приділяється.

Їжа, одяг і дах над головою — основні потреби людини, тому було б логічно думати, що місце, де ми живемо, має таке ж велике значення, як і те, що ми їмо та вдягаємо. Проте в більшості суспільств прибирання як працю, що робить дім придатним для життя, геть ігнорують через помилкове уявлення, що основні навички прибирання людина набуває з досвідом і тому не потребує спеціальної підготовки.

Обкладинка книжки Марі Кондо "Викинь мотлох із життя"

Чи справді люди, які займаються прибиранням уже декілька років, прибирають краще, ніж інші?

Ні.

25% моїх студентів жінки, яким уже за п’ятдесят, і більшість була домогосподарками протягом тридцяти років, тому їх можна вважати ветеранами в цій справі. Але чи прибирають вони краще, ніж двадцятирічні дівчата?

Якраз навпаки. Багато з них змарнували стільки років свого життя на застосування неефективних традиційних підходів, що їхні будинки зараз просто переповнені непотрібними речами і вони намагаються покласти край безладу, вдаючись до безуспішних методів зберігання.

Як можна очікувати, що вони знатимуть, як прибирати, якщо їх ніхто цього не навчив?

Якщо ви також не знаєте, як прибирати ефективно, не втрачайте надії. Опанувавши та застосовуючи метод Марі Кондо, презентований у книжці "Викинь мотлох із життя", ви зможете уникнути зачарованого кола безладу.

ПРИБИРАЙТЕ РАЗ І РОБІТЬ ЦЕ ПРАВИЛЬНО

"Я наводжу порядок тоді, коли бачу, наскільки брудним став мій дім, але майже одразу ж після прибирання знову панує безлад".

Ми часто чуємо таку скаргу, а журнали зазвичай радять: "Не намагайтеся прибрати весь дім за один раз. Цим ви лише досягнете "ефекту зворотної дії". Візьміть собі за правило щоразу прибирати потроху".

Уперше я натрапила на цю пораду, коли мені було п’ять. Як середня дитина в сім’ї, можу сказати, що свободи мені не бракувало. Моя мати приділяла майже весь час догляду за новонародженою молодшою сестрою, а мого брата, який був на два роки старший за мене, не можна було відірвати від відеоігор. Тому більшість часу вдома я проводила на самоті.

Коли я підросла, моїм улюбленим заняттям було читати журнали для домогосподарок.

Моя мама передплачувала "ESSE" — журнал з оглядом товарів і статтями на тему декорування інтер’єру та як зробити домашню роботу легшою. Як тільки журнал надходив до нас, я його діставала з поштової скриньки ще до того, як про це дізнавалася мама, розкривала конверт і з головою поринала у зміст.

Дорогою додому зі школи я любила заходити до книгарні й гортати "Orange Page", відомий японський кулінарний журнал.

Тоді я ще не могла прочитати всі слова, але ці журнали з фотографіями смачної їжі, чудовими порадами з видалення жирних плям та ідеями, як заощадити гроші, так мене захоплювали, як мого брата захоплювали інструкції з відеоігор. Я загинала куточок сторінки, на якій знайшла щось цікаве, і мріяла випробувати ці поради на собі.

Також я вигадала для себе кілька індивідуальних "ігор".

Наприклад, одного дня, прочитавши статтю про те, як заощадити гроші, я вигадала гру під назвою "економія енергії": ходила по будинку й витягала з розеток пристрої, які на той момент не працювали. Тоді я ще нічого не знала про електричні лічильники.

Прочитавши іншу статтю, я заповнювала пластикові пляшки водою і клала їх у туалетний бачок в індивідуальному змаганні з економії води.

Статті на тему зберігання речей надихали мене перетворювати картонні пакети від молока на шухлядки для столу й робити полички для листів із порожніх коробок від відеокасет, які я розміщувала між меблями.

У школі, поки інші діти грали в квача чи стрибали на скакалці, я непомітно йшла до класу і там приводила до порядку книжкові полиці чи перевіряла комірчину зі швабрами, постійно критикуючи неправильні методи зберігання: "Якби ж тут був S-подібний гачок, усім цим було б набагато легше користуватися".

Але була одна проблема, яка, здавалося, не мала вирішення: як би я старанно не прибирала, дуже скоро знову з’являвся безлад.

Картонні шухлядки мого столу незабаром переповнилися ручками.

Поличка для листів з коробки від відеокасети була настільки наповнена листами та паперами, що вони висипалися на підлогу.

Майстерність у кулінарії та шитті приходить із практикою, проте, хоча прибирання — це також вид домашньої роботи, я ніколи не намагалася вдосконалити свої вміння, і, як би часто я не прибирала, ефект не залишався надовго.

"Цьому не зарадиш, — втішала я себе. — Ефект зворотної дії" неминучий. Якщо я робитиму всю роботу за один раз, я лише втрачу до неї бажання".

Я читала такі слова у багатьох статтях про прибирання й думала, що це правда. Якби зараз у мене була машина часу, я б повернулася в минуле й сказала собі: "Це неправда. Якщо використовувати правильний підхід, "ефект зворотної дії" не спрацьовуватиме".

У більшості людей вислів "ефект зворотної дії" асоціюється з дієтою, але коли він уживається в контексті прибирання, то не втрачає свого значення.

Здається логічним, що раптове й кардинальне зниження рівня забрудненості дому може мати такий самий ефект, як суттєве зменшення кількості калорій: спочатку настає покращення, проте воно триває недовго.

Але не ведіться на цей обман. З того моменту, коли ви починаєте пересувати меблі й викидати непотріб, ваша кімната змінюється. Усе дуже просто. Якщо ви докладете гігантських зусиль, аби привести свій дім до ладу, ви повністю його очистите.

"Ефект зворотної дії" трапляється з тими людьми, які притримуються помилкової думки, що вони ретельно вичистили дім, коли насправді вони лише частково посортували речі й прибрали їх на зберігання.

Якщо ви правильно наведете порядок у домі, то зможете підтримувати його постійно, навіть якщо ви лінива чи неохайна людина.

ПРИБИРАЙТЕ ПОТРОХУ ЩОДНЯ, І ВАШЕ ПРИБИРАННЯ ТРИВАТИМЕ ВІЧНО

Як щодо пропозиції, що ми повинні прибирати щодня потроху?

Хоча вона звучить переконливо, не варто одразу ж їй вірити. Причина, чому вам здається, що прибирання ніколи не закінчиться, полягає саме в тому, що ви прибираєте потроху.

Змінити свої звички, яких ви набували протягом кількох років, — не така вже й легка справа. Якщо вам ніколи не вдавалося навести лад у своєму будинку, то для вас буде майже неможливо привчити себе прибирати потроху.

Люди не можуть змінити свої звички, не змінивши способу мислення. Це не так легко! Адже контролювати свої думки дуже важко.

Проте існує один спосіб змінити своє ставлення до прибирання.

Тема прибирання вперше привернула мою увагу, коли я навчалася у середніх класах школи. Я натрапила на книжку Нагіса Тацумі "Мистецтво викидати непотріб", що пояснювала, як важливо позбуватися непотрібних речей.

Я придбала цю книжку в магазині, коли поверталася додому зі школи, зацікавлена темою, із якою раніше не стикалася, і ще досі пам’ятаю те захоплення, яке відчувала під час її читання у поїзді. Я настільки поринула в книжку, що ледь не пропустила свою зупинку.

Коли я приїхала додому, то одразу пішла у свою кімнату, взявши з собою кілька пакетів для сміття, і провела там декілька годин.

Хоча моя кімната була невеликою, поки я дочитала книжку, уже вісім пакетів були наповнені різними речами — одягом, якого я ніколи не носила, підручниками з молодших класів, іграшками, якими вже не бавилася, моїми колекціями гумок та печаток… Я навіть забула, що ці речі існують!

Після того я непорушно сиділа на підлозі цілу годину, дивлячись на купу сміття і дивуючись: "Навіщо я взагалі зберігаю цей непотріб?"

Однак найбільше мене вразило те, як змінилася моя кімната. Лише кілька годин потому я побачила ті частини своєї підлоги, які завжди були захаращені.

Здавалося, моя кімната так змінилася, що навіть повітря стало свіжіше, а мої думки ясніші.

Усвідомила: прибирання може мати набагато більший ефект, ніж я могла собі уявити.

З того дня, приголомшена розмахом змін, я перемкнула свою увагу з кулінарії та шиття, які вважала основними навичками домогосподарки, на мистецтво прибирання.

[L]Прибирання дає помітні результати. Прибирання ніколи не обманює. Істинний секрет успіху полягає ось у чому: якщо прибирати все за один раз, а не потроху, ви можете кардинально змінити свій спосіб мислення. У результаті така глибока зміна вплине на ваш емоційний стан і на життєві звички.

Мої клієнти не беруть собі за правило прибирати поступово. Усі вони позбулися безладу з того часу, як розпочали марафон прибирання. Із таким підходом ви уникнете "ефекту зворотної дії".

Якщо люди повертаються до безладу, у такій ситуації винні не їхні кімнати чи речі, а спосіб мислення. Навіть якщо вони спочатку відчувають натхнення, то потім мотивація починає згасати, а їхні зусилля зводяться нанівець. Головна причина полягає в тому, що вони не бачать чи не відчувають результату.

Саме тому успіх залежить від можливості одразу ж відчути реальний ефект. Якщо ви застосовуєте правильний метод і зосереджуєте всі свої зусилля на спробах позбутися непотребу раз і назавжди за короткий період часу, ви побачите миттєвий результат, що надихатиме вас підтримувати порядок вдома.

Усі, хто проходить через цей процес, ким би вони не були, дають собі клятву ніколи не повертатися до безладу знову.