Дати дітям виплакатися і заснути, не заспокоюючи — навіть краще, кажуть лікарі

10265
26 травня 2016

Однак нове дослідження підтвердило, що техніка тренінгу сну, заснована саме на такому підході, ефективна і не спричинює стрес у дитини, так само, як довготривалих емоційних наслідків, повідомляє CNN.

Дослідники з Австралії — команда університету Фліндерса в Аделаїді — працювали із 43-ма парами батьків, які виховували малюків віком від 6 до 16 місяців. Усі вони мали спільні нарікання: у їхньої дитини були проблеми зі сном.

Третині батьків науковці розповіли про так зване "завершене гасіння" — термін, який означає виплакати очі чи наплакатися досхочу. Дорослих попросили залишити кімнату за хвилину після того, як вони вклали дитину до ліжка. Якщо малеча плакала, батьків просили чекати усе довше і довше перед тим, як повернутися і заспокоїти маля.

Другу третину молодих батьків попросили спробувати нову техніку тренування сну — дитину вкладають до ліжка ближче до того часу, коли він чи вона зазвичай засинає. Дорослим дозволяли лишатися у кімнаті, доки маля задрімає.

Решта батьків, контрольна група, не використовувала технік тренування сну, натомість вони одержували інформацію про сон дитини.

Через три місяці після початку експерименту дослідники встановили, що діти у групі "виплакались і заснули" засинали на 15 хвилин швидше за дітей у контрольній групі.

Діти, батьки яких використовували техніку вкладання у певний час, вже дрімали на 12 хвилин раніше за контрольну групу.

Докладні висновки науковців опубліковано у журналі Pediatrics.

Фото pressmaster/Depositphotos

Вони стверджують, що спосіб "виплакатися" був кращим за метод часу і за іншими параметрами: діти з першої групи прокидалися рідше і спали довше.

Професор психології в університеті Темпла Марша Вайнрауб пояснила, що додатковий сон допомагає і батькам, і дітям: Коли ви чекаєте, доки засне ваша дитина, кожна хвилина має значення.

Найважливішим аспектом дослідження, на її думку, є те, що ці техніки тренування сну є безпечними для дитини — і для короткострокового використання, і для більш тривалого.

Дослідники встановили, що рівень кортизолу у дітей— гормону стресу — був нижчим під час процесу тренування навичок сну.

Навіть більше: через рік після початку експерименту діти не виказували ознак міцнішої прив'язаності до батьків, а ті, у свою чергу, не повідомляли про якісь проблеми у поведінці малечі порівняно з родинами у контрольній групі.

Вчені розповідають, що усі батьки спочатку були стурбовані, адже "експерти" говорили їм, що ці техніки обов’язково викличуть стрес у дитини, однак дослідження довело, що цього не сталося.

Ці хвилювання цікаві для мене, як для науковця, бо вони притаманні багатьом батькам, але не мають під собою доказів, — сказав професор психології Університету Фліндерса Майкл Градісар і керівник дослідження.

Фото ababaka/Depositphotos

"Якщо ж батьки не хочуть лишати дитину зі сльозами, є друга техніка, вона м’якша і ефективна — це вкладати дитину спати найближче до того часу, коли вона зазвичай засинає вночі сама", — додав професор і порадив шукати інструкцій на сайті університету.

Тим часом педіатр з Південної Каліфорнії та авторка книжки "Мама кличе" лікар Таня Альтман радить батькам розпочати тренування сну від самого народження.

І ще одна гарна новина від дослідників батькам: учасникам експерименту не знадобилися усі три місяці для того, щоб малеча навчилась засинати. Це сталося вже за тиждень тренувань, а потім результат лише покращувався.

Науковцям довелося пояснювати батькам, що таке тренування — не покарання для дітей, а лише встановлення ліміту опіки. Так, на думку дослідників, діти почуваються та функціонують краще. Варто давати дітям простір, щоб вони засинали самотужки, кажуть автори дослідження.

powered by lun.ua