Дати дітям виплакатися і заснути, не заспокоюючи — навіть краще, кажуть лікарі

— 26 травня 2016, 09:15

Однак нове дослідження підтвердило, що техніка тренінгу сну, заснована саме на такому підході, ефективна і не спричинює стрес у дитини, так само, як довготривалих емоційних наслідків, повідомляє CNN.

Дослідники з Австралії — команда університету Фліндерса в Аделаїді — працювали із 43-ма парами батьків, які виховували малюків віком від 6 до 16 місяців. Усі вони мали спільні нарікання: у їхньої дитини були проблеми зі сном.

Третині батьків науковці розповіли про так зване "завершене гасіння" — термін, який означає виплакати очі чи наплакатися досхочу. Дорослих попросили залишити кімнату за хвилину після того, як вони вклали дитину до ліжка. Якщо малеча плакала, батьків просили чекати усе довше і довше перед тим, як повернутися і заспокоїти маля.

Другу третину молодих батьків попросили спробувати нову техніку тренування сну — дитину вкладають до ліжка ближче до того часу, коли він чи вона зазвичай засинає. Дорослим дозволяли лишатися у кімнаті, доки маля задрімає.

Решта батьків, контрольна група, не використовувала технік тренування сну, натомість вони одержували інформацію про сон дитини.

ВІДЕО ДНЯ

Через три місяці після початку експерименту дослідники встановили, що діти у групі "виплакались і заснули" засинали на 15 хвилин швидше за дітей у контрольній групі.

Діти, батьки яких використовували техніку вкладання у певний час, вже дрімали на 12 хвилин раніше за контрольну групу.

Докладні висновки науковців опубліковано у журналі Pediatrics.

Фото pressmaster/Depositphotos

Вони стверджують, що спосіб "виплакатися" був кращим за метод часу і за іншими параметрами: діти з першої групи прокидалися рідше і спали довше.

Професор психології в університеті Темпла Марша Вайнрауб пояснила, що додатковий сон допомагає і батькам, і дітям: Коли ви чекаєте, доки засне ваша дитина, кожна хвилина має значення.

Найважливішим аспектом дослідження, на її думку, є те, що ці техніки тренування сну є безпечними для дитини — і для короткострокового використання, і для більш тривалого.

Дослідники встановили, що рівень кортизолу у дітей— гормону стресу — був нижчим під час процесу тренування навичок сну.

Навіть більше: через рік після початку експерименту діти не виказували ознак міцнішої прив'язаності до батьків, а ті, у свою чергу, не повідомляли про якісь проблеми у поведінці малечі порівняно з родинами у контрольній групі.

Вчені розповідають, що усі батьки спочатку були стурбовані, адже "експерти" говорили їм, що ці техніки обов’язково викличуть стрес у дитини, однак дослідження довело, що цього не сталося.

Ці хвилювання цікаві для мене, як для науковця, бо вони притаманні багатьом батькам, але не мають під собою доказів, — сказав професор психології Університету Фліндерса Майкл Градісар і керівник дослідження.

Фото ababaka/Depositphotos

"Якщо ж батьки не хочуть лишати дитину зі сльозами, є друга техніка, вона м’якша і ефективна — це вкладати дитину спати найближче до того часу, коли вона зазвичай засинає вночі сама", — додав професор і порадив шукати інструкцій на сайті університету.

Тим часом педіатр з Південної Каліфорнії та авторка книжки "Мама кличе" лікар Таня Альтман радить батькам розпочати тренування сну від самого народження.

І ще одна гарна новина від дослідників батькам: учасникам експерименту не знадобилися усі три місяці для того, щоб малеча навчилась засинати. Це сталося вже за тиждень тренувань, а потім результат лише покращувався.

Науковцям довелося пояснювати батькам, що таке тренування — не покарання для дітей, а лише встановлення ліміту опіки. Так, на думку дослідників, діти почуваються та функціонують краще. Варто давати дітям простір, щоб вони засинали самотужки, кажуть автори дослідження.

Реклама:

Головне сьогодні