"Як я побув мамою": тато двох малюків про 24 години жахів наодинці з дітьми

1933
31 травня 2016

Чоловік склав список усіх своїх справ за 24 години, з якими йому треба було впоратись, щоб доглянути двох хлопців: дворічного Нокса і Фінна, якому виповнилося лише 6 тижнів.

Відчайдушний пост чоловіка, який починається  зі слів "Сьогодні мені довелося побути мамою", зібрав 17 тисяч коментарів і 17 тисяч поширень у Facebook.

Бредові Кернсу довелося стати єдиним опікуном своїх синів, адже їхні мати занедужала і мала звернутися до лікарні.

"Тримайтеся за ваші шнурки, тому що я збираюся взяти вас у подорож, яку можна порівняти лише з катанням на американських гірках зі швидкістю 160 км на годину, де ви попрямуєте крізь водоспади блювотиння, лайна і моря сліз", — написав відвертий тато.

Коли він приїхав з роботи додому о 5-й вечора, він знайшов там розгардіяш, а на кухні було лише печиво, підливки, чайні пакетики та відсутність розмороженого м'яса, яке можна було б приготувати.

Фото з Facebook Бреда Кернса

Дворічний Нокс кричав на батька, щоб той дозволив йому дивитися DVD, а малюк Фінн плакав, бо йому було спочатку холодно, а потім спекотно.

На тлі дитячої істерики батькові вдалося нагодувати старшого сина вермішеллю швидкого приготування, доки він метикував, чим заспокоїти обох.

"Коли ніч спустилася на землю і моє терпіння вичерпалося, я вгамував Нокса, дозволивши йому наклеїти стікери на свої дуже волохаті ноги. Він поводився тихо… Все добре, я ж можу поголити їх уранці, подумав я. Тільки не розбуди Фінна".

Фото з Facebook Бреда Кернса

"Дивовижно, як діти сплять, ну, ви знаєте, що я маю на увазі… Коли ви змінюєте підгузок і завершуєте годувати їх, легенько піднімаєте, щоб вони відригнули, гладите по спинці, щоб малюкові було зручно. Його очі стають важкими, він дихає крізь носика і потроху йому стає важко тримати очі розплющеними. Це дуже гарно…

Але потім він починає кричати. Може, хоч раз на ніч? Ні, о 10:30, 12:00....1:45....3:30....Я був настільки "щасливим" дізнатися, що цей тренд триває до 5-ї ранку. Окрім того, що це вже початок нового дня! Ви знали, що позбавлення людини сну — це одна із форм тортур???", — написав вже змучений батько.

Наступні дві години чоловік однією рукою годував Фінна, а іншою допомагав Ноксові їсти фруктові палички, "відганяючи при цьому галюцинації від безсоння". Водночас Бред писав смс дружині в лікарню: "Це була чудова ніч, мала".

Фото з Facebook Бреда Кернса

"Потім у двері постукали. Я відчинив. Небритий, нечесаний, у несвіжій спідній білизні та учорашніх шкарпетках, немитий, із нечищеними зубами. Прибіг Нокс у спальному мішку — попросити, щоб йому відкрили йогурт. І тут я побачив, що його учорашня розчинна вермішель досі була у тарілці. За дверима увесь час була моя теща. Вона й побачила усю картину".

Саме тоді чоловік зрозумів, що він зазнав поразки. І той самий, коли і теща зрозуміла, що я зазнав поразки. "Це була лише 16-та година, як я став мамою…".

"Я навіть не намагався дотримуватись власної гігієни, натомість жінки ще й тримають в порядку дім, навчають дітей, готують страви та навіть здатні вийти з дому на якісь заходи…".

Оскільки дружина чоловіка і досі лікується, він пообіцяв розповідати про свої пригоди на сторінці Facebook, хештег #‎iwanttobeadadagain (#‎хочубутибатькомзнову).

Для свого блогу DaDMuMlife він завів окрему сторінку.

powered by lun.ua