Насилля над жінкою – чоловіча проблема: лекція TED

4196
7 липня 2016

У цьому не раз переконувався лектор TED Джексон Кец. Частину його виступу процитуємо.

Вважати сексуальне насилля суто жіночою проблемо неправильно через кілька причин. Одна з них – це можливість не звертати на проблему увагу.

Більшість чоловіків, чуючи щось стосовно світу жінки, не слухає далі першого речення. "Я ж хлопець, мені це не потрібно", – думають вони.

"Аналогічна історія із гендерними аспектами, – вважає Джексон. – Коли йдеться про гендерні питання, більшість вважає, що це стосується жінок. Аналогічно, коли говорять про расу, перша асоціація – темношкірі, а про орієнтацію – представники ЛГБТ-спільноти.

У жодному з випадків не згадано домінантну групу. Тож коли мова йде про насилля – всі одразу думають про жінок, а основну присутність чоловіка в таких історіях випускають з уваги".

Джексон Кец на прикладі структури речення показує – слова й форми спричинюють той факт, що ніхто не звертає увагу на роль чоловіка у ситуації насильства.

У реченні "Джон б'є Мері" все чітко й зрозуміло.

Але часто уживається пасивна форма: "Мері була побита Джоном". Тут фокус одразу змінюється, суб’єкт дії переходить від Джона до Мері.

У реченні: "Мері побили" взагалі не йдеться про того, хто це зробив. "Мері – побита жінка" – і от Джон більше не згадується в цій історії.

У більшості випадків суспільство звинувачує постраждалого, а не агресора.

Люди скажуть: навіщо Мері зустрічалася з Джоном? Чому пішла з ним на ту вечірку? Як опинилася з ним наодинці в готельній кімнаті? Чому вона спровокувала Джона?

Жінок, які намагаються відверто говорити про насильство, зазвичай називають "чоловіконенависницями" або "феменаці".

Джексон Кец вважає, що таке явище називається "убивати месенджера".

Суспільство хибно думає, що жінки, які намагаються говорити за себе, за інших жінок, замість чоловіків також, повинні мовчати.

"Найголовніша роль чоловіка у цій історії – він може сказати часто навіть те, чого жінки не наважаться. Нам потрібно більше чоловіків, які говоритимуть про насильство. Але стоятимуть поруч із жінкою, а не навпроти неї, прикидаючись, яка прірва існує між статями", – говорить Кец.

Для вирішення проблеми Джексон Кец пропонує особливий підхід.

Потрібно припинити вважати, що чоловіки – завжди кривдники, а жінки – жертви чи навпаки.

"Якщо дивитися на повний спектр, а не полярні позиції, на те, що є не тільки кривдник і жертва, а друзі, колеги, випадкові знайомі людей, які потерпають від насильства – треба ставити питання: що ми робимо?", – продовжує він.

Людям, які оточують тих, хто потерпає від насильства, не можна мовчати.

Це не значить, що кожен повинен кидатися з кулаками на чоловіка, який на вулиці ображає жінку.

Якщо уявити ситуацію, коли за столом сидять чоловіки і, наприклад, грають у покер. Вони жартують, і раптом лунає сексистський дотеп.

У більшості випадків суспільство звинувачує постраждалого, а не агресора. Фото lofiolo/Depositfiles

Замість того, щоб прикинутися, що ви нічого не чули, можна просто сказати: "Послухай, це не смішно".

В такій ситуації чоловік, який невдало пожартував, втрачає свій статус у компанії друзів. Це значно болючіше, ніж удар.

Найбільше ранять не слова ворогів, а мовчання друзів. Ці слова особливо стосуються випадків насилля над жінкою.

"Дуже важливо, як ми підтримуємо людей, не лишаючись осторонь. Тому створюйте клімат у своєму оточенні, коли навіть образливі виловлювання самі по собі вже є неприйнятними. Ми, чоловіки, повинні порушувати цю тишу. Насильство – перш за все, не жіноча, а чоловіча проблема", – наполягає Джексон.

powered by lun.ua